16.06.2025
Справа №607/6378/25
(заочне рішення)
16 червня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
-головуючої судді Черніцької І.М.
-за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.
- сторони в судове засідання не з'явились
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 2023 року в розмірі 11 687,91 грн.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 17 травня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір №17.05.2023-100000360.
Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у сумі 6000 грн, строком на 56 днів. Умовами кредитного договору передбачена ставка «Економ», яка є фіксованою незміною та становить 1,2% за 1 день користування кредитом і застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» становить 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ».
Згідно із умовами договору комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Позивач належним чином виконав умови кредитного договору надавши відповідачу кредит у розмірі 6000 грн строком на 56 днів, які отримані відповідачем 17 травня 2023 року. Водночас, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 17 травня 2023 року, яка становить 11 687,91 грн, з яких: 6000 - заборгованість за тілом кредиту, 4781,91 грн - заборгованість за відсотками та 900 грн - заборгованість за комісією.
Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився. У позові просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Судова влада України. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавав.
На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 17 травня 2023 року позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти кредитний договір та останній акцептував оферту щодо укладення вказаного кредитного договору.
Згідно умов вказаної пропозиції (оферти), дата видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом та графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
17 травня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту за №17.05.2023-100000360, шляхом підписання заявки. Вказаний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С234.
Згідно умов кредитного договору: сума кредиту становить 6000 грн; строк, на який надається кредит - 56 дні з дати його надання; дата повернення кредиту - 11 липня 2023 року; період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту; процентна ставка «Економ», яка є фіксованою незміною та становить 1,2% за 1 день користування кредитом і застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» становить 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ». Розмір процентних ставок не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту становить 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн.
Графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту сплачується 4 платежами не пізніше останнього для кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2458,37 грн, 2 платіж у розмірі 2458,37 грн, 3 платіж у розмірі 2458,37 грн, 4 платіж у розмірі 2458,37 грн та комісія сплачується 1 платежем не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у в розмірі 900 грн.
Окрім того, заявка містить інформацію про платіжний засіб відповідача для перерахування коштів : 5168-75ХХ-ХХХ-6615.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 2023 року, сума кредиту становить 6000 грн, проценти за користування кредитом - 2933,48 грн, комісія - 900 грн, загальна вартість кредиту - 9833,48 грн, реальна річна процентна ставка - 27283%, дата повернення кредиту 11 липня 2023 року.
Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні положення щодо розміру, порядку та строку надання кредиту, які міститься в заявці.
Крім того, відповідачем було подано позивачу додаток до анкети позичальника, в якому зазначено свою особисту інформацію про місце роботи та дані контактних осіб.
Як слідує з квитанції «LIQPAY» № 2311199857 від 17 травня 2023 року на карту 516875*15 згідно договору за №17.05.2023-100000360 були зараховані грошові кошти в розмірі 6000 грн 17 травня 2023 року.
Встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором та коштів кредиту у встановлений строк не повернув.
Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 11 687,91 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4787,91 грн - заборгованість за відсотками та 900 грн - заборгованість за комісією. Проценти по кредиту нараховані за період з 17 травня 2023 року по 11 липня 2023 року.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 17 травня 2023 року підписано кредитний договір за №17.05.2023-100000360, шляхом підписання заявки за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С234.
В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 2023 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В силу вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи встановлено, що 17 травня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за №17.05.2023-100000360, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на його банківську картку. Умовами кредитного договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати відсотки в розмірі 1.2% за 1 день користування кредитом.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконав умов договору, допустив виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернув.
Вказані обставини підтверджуються наданою позивачем довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 2023 року, з якої вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 11 687,91 грн з яких: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4787,91 грн - заборгованість за відсотками та 900 грн - заборгованість за комісією.
Таким чином, позивач на праві кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом від позичальника за кредитним договором за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 2023 року, яка становить з 10 787,91 грн з яких: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 4787,91 грн - заборгованість за відсотками.
Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останнього підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 900 грн, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень п. 10 кредитного договору комісія, пов'язана з наданням кредиту становить 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн.
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Враховуючи вищезазначене, положення кредитного договору за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 2023 року про сплату позичальником на користь кредитодавця комісійної винагороди в розмірі 15% від суми кредиту суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення комісії на підлягають до задоволення.
Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_2 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 в користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за договором про надання кредиту за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 2023 року в розмірі 10 787,91 грн з яких: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 4787,91 грн - заборгованість за відсотками, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків та комісії. Вказана сума відповідачем не спростована.
Окрім того, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2236 грн (10 787,96 * 2422,20 / 11 687,91), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором за №17.05.2023-100000360 від 17 травня 2023 року у розмірі 10 787 (десять тисяч сімсот вісімдесят сім) гривні 91 коп, з яких: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 4781,91 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2236 (дві тисяч двісті тридцять шість) грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 23 червня 2025 року.
Головуюча суддя І.М. Черніцька