14 липня 2025 року справа №320/42717/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративного позову Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м.Києві, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 05.08.2024 № 11563085/31952591, від 23.07.2024 № 11458175/31952591, від 05.08.2024 № 11563086/31952591, від 21.06.2024 № 11279809/31952591, від 10.07.2024 № 11391487/31952591, від 10.07.2024 № 11391486/31952591, від 11.07.2024 № 11405809/31952591, від 03.06.2024 № 11159240/31952591, від 22.07.2024 № 11453235/31952591, від 22.07.2024 № 11453234/31952591, від 23.07.2024 №11458176/31952591, від 03.06.2024 № 11159239/31952591.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15.12.2023 № 4, від 31.12.2023 № 43, від 31.01.2024 № 4, від 31.12.2023 № 24, від 31.12.2023 № 37, від 31.12.2023 № 38, від 31.12.2023 № 39, від 30.11.2023 № 40, від 31.12.2023 № 40, від 31.12.2023 № 41, від 31.12.2023 № 42, від 30.11.2023 № 45, подані на реєстрацію ДП «Старокостянтинівський молочний завод».
Позов мотивовано протиправністю винесення контролюючим органом рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на надання позивачем до контролюючому органу відповідних пояснень з підтверджуючими документами, яких достатньо для прийняття рішень про реєстрацію поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, представником позивача зауважено, що оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акту, що породжує їх неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління ДПС у м. Києві подало до суду відзив, в якому просило в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з мотивів ненадання позивачем всіх документів, які б підтвердили реальність господарської операції відповідно до її специфіки. Вказані факти, на переконання відповідача-1 свідчать про обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених у оскаржуваному рішенні та його правомірність.
Представник ДПС України подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що контролюючий орган діяв в межах та на підставі чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення.
Окрім того, представником відповідача-1 у відзиві викладено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження, з приводу чого суд зазначає наступне.
Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою процесуального законодавства та на визначення такої форми впливає характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Суд вважає необхідним застосувати позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справа № 420/8512/20 та зазначити стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.
Відтак, особа має обґрунтувати наявність відповідних обставин такої "винятковості", при цьому у клопотанні обґрунтувань щодо винятковості справи не наведено.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі, який, згідно позиції суду, є незначної складності, що у сукупності не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» перебуває на обліку в Головному управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Печерському районі. З 08.04.2002 року зареєстроване платником податку на додану вартість, ІПН 362700806254, свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ №31701693.
Позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний); 10.11 Виробництво м'яса; 10.42 Виробництво маргарину і подібних харчових жирів; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Між дочірнім підприємством «Старокостянтинівський молочний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Живий Квас» укладено Договір переробки давальницької сировини від 01 жовтня 2021 року № 01 ДС.
Предметом даного договору є виконання робіт з переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини на готову продукцію.
За наслідком надання ДП «Старокостянтинівський молочний завод» послуг, передбачених Договором, складено акти: від 31 грудня 2023 року № ЦБ-363 на загальну суму 2 279 174,04 грн., в тому числі ПДВ 379 862,34 грн., від 31 грудня 2023 року № ЦБ-364 на загальну суму 74 077,50 грн., в тому числі ПДВ 12 346,25 грн., від 31 грудня 2023 року № ЦБ-365 на загальну суму 3 093 749,88 грн., в тому числі ПДВ 515 624,98 грн., від 31 грудня 2023 року № ЦБ-366 на загальну суму 2 893 417,93 грн., в тому числі ПДВ 482 236,32 грн., від 31 грудня 2023 року № ЦБ-367 на загальну суму 1 920 915 грн., в тому числі ПДВ 320 152,50 грн., від 31 грудня 2024 року № ЦБ-372 на загальну суму 4 200 000 грн., в тому числі ПДВ 700 000 грн.;
На виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю «Живий квас» періодично проводяться оплати за виконані позивачем роботи, що підтверджується платіжними інструкціями від 16.04.2024 року № 78613 на суму 1 138 000,00 грн., від 17.04.2024 року № 78614 на суму 226 000 грн., від 18.04.2024 року № 78615 на суму 290 000 грн., від 18.04.2024 року № 78617 на суму 395 000 грн., від 19.04.2024 року № 78618 на суму 47 000 грн., від 19.04.2024 року № 78623 на суму 60 000 грн., від 22.04.2024 року № 78628 на суму 3 393 000 грн., від 24.04.2024 року № 78632 на суму 25 000 грн., від 24.04.2024 року № 78631 на суму 530 000 грн., від 25.04.2024 року № 78634 на суму 2 920 500 грн.
На виконання вимог ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (дата складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (робіт)) Позивачем складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні:
- № 37 від 31.12.2023 року на загальну суму 2 279 174,04 грн., в тому числі ПДВ 379 862,34 грн.;
- № 38 від 31.12.2023 року на загальну суму 74 077,50 грн., в тому числі ПДВ 12 346,25 грн.;
- № 39 від 31.12.2023 року на загальну суму 3 093 749,88 грн., в тому числі ПДВ 515 624,98 грн.;
- № 40 від 30.11.2023 року на загальну суму 2 893 417,93 грн., в тому числі ПДВ 482 236,32 грн.;
- № 41 від 31.12.2023 року на загальну суму 1 920 915 грн., в тому числі ПДВ 320 152,50 грн.;
- № 42 від 31.12.2023 на загальну суму 4 200 000 грн., в тому числі ПДВ 700 000 грн.;
При цьому, з матеріалів справи слідує, між дочірнім підприємством «Старокостянтинівський молочний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Живий Квас» укладено Договір оренди транспортного засобу № 01/11-21-В від 01 листопада 2021 року.
Предметом даного договору є надання Орендодавцем (ДП «Старокостянтинівський молочний завод») Орендарю (ТОВ «Живий Квас») послуг оренди вантажних транспортних засобів згідно переліку визначеного в договорі.
Транспортні засоби передані Орендодавцем в оренду на підставі акту приймання-передачі від 01 листопада 2021 року.
Згідно умов Додаткового договору № 2 від 01.11.2023 року вартість оренди встановлюється в розмірі 100 744 грн.
За наслідками надання послуг оренди транспортних засобів у січні 2024 року Сторонами Договору складено та підписано акт від 31 січня 2023 року № ЦБ-321 на загальну суму 100 744 грн., в тому числі ПДВ 16 790,67 грн.;
Оплата за надані послуги оренди проводиться орендарем періодично, зокрема на підставі платіжної інструкції від 16 травня 2024 року № 3192.
На виконання вимог ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (дата складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (робіт) Позивачем складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні:
-№ 4 від 31.01.2024 року на загальну суму 100 744 грн. в тому числі ПДВ 16 790,67 грн.;
Між дочірнім підприємством «Старокостянтинівський молочний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Живий Квас» укладено Договір оренди транспортного засобу № 01/11-21-м від 01 листопада 2021 року.
Предметом даного договору є надання Орендодавцем (ДП «Старокостянтинівський молочний завод») Орендарю (ТОВ «Живий Квас») в оренду транспортних засобів (молоковозів).
Транспортні засоби (молоковози) передані Орендодавцем в оренду на підставі акту приймання-передачі від 01 листопада 2021 року.
Згідно умов Додаткового договору № 6 від 01.11.2023 року вартість оренди встановлюється в розмірі 43 848 грн.
За наслідками надання послуг оренди транспортних засобів у листопаді 2023 року Сторонами Договору складено та підписано акт від ЗО листопада 2023 року № ЦБ-319 на загальну суму 54 964 грн., в тому числі ПДВ 9 160,67 грн., зокрема:
- послуги оренди за листопад 2023 року на суму 43 848 грн. в тому числі ПДВ 7 308,00 грн.;
- послуги оренди за вересень-жовтень 2023 року (дораховано) на суму 11 116 грн. в тому числі ПДВ 1852,67 грн.
Оплата за надані послуги оренди молоковозів проводиться орендарем періодично, зокрема на підставі платіжної інструкції від 29 квітня 2024 року № 2722.
На виконання вимог ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (дата складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (робіт) Позивачем складено та направлено на реєстрацію податкову накладну: від 30.11.2023 р. № 40 на загальну суму 54 964 грн. в тому числі ПДВ 9 160,67 грн.
Між дочірнім підприємством «Старокостянтинівський молочний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Живий Квас» укладено Договір оренди № 27/10-21 від 27 жовтня 2021 року.
Предметом даного договору є передача Орендодавцем (ДП «Старокостянтинівський молочний завод») в оренду Орендарю (ТОВ «Живий Квас») приміщень визначених у Додатку 1 до Договору.
Зазначене у Договорі нерухоме майно передане орендарю на підставі Акту приймання- передачі майна в оренду від 01 листопада 2021 року.
Згідно Додаткової угоди № 4 від 01 листопада 2023 року вартість орендної плати становить 234 000 грн., а відповідно до додаткової угоди № 5 від 01 грудня 2023 року вартість орендної плати становить 258 000 грн.
За наслідками на дання послуг оренди Сторонами Договору складено акти від 30 листопада 2023 року № ЦБ 343 на суму 234 000 грн., в тому числі ПДВ 39 000 грн. та від 31 грудня 2023 року № ЦБ 373 на суму 258 000 грн. в тому числі ПДВ 43 000 грн.;
Оплата за отримані послуги оренди проводиться Орендарем періодично, зокрема на підставі наступних касових ордерів: від 09.12.23 № 58, від 22.01.24 № 3, від 14.03.24 № 9, від 18.04.24 № 15, від 19.04.24 № 16, від 22.05.24 № 23, від 23.04.24 № 18, від 23.05.24 № 14, від 23.05.24 № 24, від 28.03.24 № 13, від 29.05.24 № 25, від 30.05.24 № 26.
На виконання вимог ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (дата складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (робіт) Позивачем складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні:
- № 45 від 30.11.2023 року на загальну суму 234 000 грн. (в тому числі ПДВ 39 000 грн.); від 31.12.2023 р. № 24 на загальну суму 258 000 грн. (в тому числі ПДВ 43 000 грн.);
Між дочірнім підприємством «Старокостянтинівський молочний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Б.МК» укладено Договір переробки від 26.06.2023 року № 26/06/23.
Предметом даного договору є переробка Виконавцем (ДП «Старокостянтинівський молочний завод») наданої Замовником (ТОВ «Б.МК») давальницької сировини.
За наслідком надання ДП «Старокостянтинівський молочний завод» послуг з переробки давальницької сировини, Сторонами договору складено Акти про надання послуг від 15 грудня 2023 року № ЦБ-58 на загальну суму 124 815 грн. (в тому числі ПДВ 20 802,5 грн.) та від 31 грудня 2023 року № ЦБ-59 на загальну суму 871 320 грн. (в тому числі ПДВ
Товариством «Б.МК» проводиться оплата за отримані послуги на підставі платіжних інструкцій від 02.01.2024 № 49, від 03.01.2024 № 143, від 04.01.2024 № 199, від 24.01.2024 № 1229, від 25.01.2024 № 1298, від 29.01.2024 № 1440, від 01.02.2024 № 1682, від 02.02.2024 № 299.
На виконання вимог ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (дата складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (робіт) Позивачем складено та направлено на реєстрацію податкові накладні:
- № 4 від 15.12.2023 року на суму 124 815 грн. (в тому числі ПДВ 20 802,5 грн.);
-№ 43 від 31.12.2023 року на суму 871 320 грн. (в тому числі ПДВ 145 220 грн.).
За наслідками господарської діяльності по операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Живий Кваc» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.», позивачем на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні від 15.12.2023 № 4, від 31.12.2023 № 43, від 31.01.2024 № 4, від 31.12.2023 № 24, від 31.12.2023 № 37, від 31.12.2023 № 38, від 31.12.2023 № 39, від 30.11.2023 № 40, від 31.12.2023 № 40, від 31.12.2023 № 41, від 31.12.2023 № 42, від 30.11.2023 № 45 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з отриманими квитанціями від 05.01.2024 № 9362371399, 17.012024 № 9374839256, від 02.02.2024 № 9016249672, від 17.01.2024 № 9374843834, від 17.01.2024 № 9374846185, від 17.01.2024 № 93748441766, від 17.01.2024 № 9374843584, 15.12.2023 № 9342917090, від 17.01.2024 № 9374843428, від 17.01.2024 № 9374846431, від 17.01.2024 № 9374841529, від 15.12.2023 № 9342938958 зазначені податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації у квитанції зазначено наступне: «платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку».
Також контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано до контролюючого органу письмові пояснення з копіями первинних документів на підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних.
За результатами розгляду наданих пояснень та копій документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації податкових накладних та прийнято рішення 05.08.2024 № 11563085/31952591, від 23.07.2024 № 11458175/31952591, від 05.08.2024 № 11563086/31952591, від 21.06.2024 № 11279809/31952591, від 10.07.2024 № 11391487/31952591, від 10.07.2024 № 11391486/31952591, від 11.07.2024 № 11405809/31952591, від 03.06.2024 № 11159240/31952591, від 22.07.2024 № 11453235/31952591, від 22.07.2024 № 11453234/31952591, від 23.07.2024 №11458176/31952591, від 03.06.2024 № 11159239/31952591.
Підставою прийняття таких рішень стало надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі «Додаткова інформація» зазначено: платником не спростовано критерії ризиковості, яким він відповідає згідно з рішенням про відповідність критеріям ризиковості від 10.05.2024.
Вважаючи прийняті рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520 (пункт 11 Порядку №1165).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стало те, що спірні податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку).
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 1 до Порядку №1165.
Зокрема, відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку №1165 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які документи для підтвердження слід надати.
У вказаному випадку контролюючий орган запропонував платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «;Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.
Суд зазначає, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи потрібні.
Відповідно до пункту 9 та пункту 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених норм, надає суду підстави для висновку, що наведеним нормативно-правовим актом визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд зазначає, умови Порядку №520 позивачем виконані, додаткові пояснення та документи надані. Вказані пояснення та документи повністю відображають зміст та дійсність відповідних господарських операцій і були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію у Реєстрі.
Проте, оскаржуваними рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних відмовлено з підстав «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Додатково зазначено, що платником не спростовано критерії ризиковості, яким він відповідає згідно із рішенням від 10.05.2024.
Аналізуючи зміст таких рішень, суд вважає, що комісія розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу, а також не врахувала надані позивачем пояснення та копії документів.
У спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, які саме документи, складені з порушенням законодавства і в чому полягають такі порушення.
Зазначена в «додатковій інформації» підстава для відмови в реєстрації податкових накладних не передбачена податковим законодавством та суперечить пункту 10 Порядку №520, яким передбачено виключний перелік підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування комісією регіонального рівня.
У той же час, суд враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №320/32125/24, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 10.05.2024 №124942 «Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку».
Крім цього, ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 01.04.2025 року у справі №320/32125/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №320/32125/24 за позовом Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Тобто, рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості від 10.05.2024, яке слугувало підставою для прийняття оскаржуваних рішень, скасовано в судовому порядку.
Разом з тим, суд не надає оцінку реальності господарським операціям, оскільки це не є предметом даного судового розгляду у справі щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних, відповідно до виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 21.12.2022 у справі № 420/3835/20, від 23.05.2024 у справі № 200/4317/22.
Суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
У свою чергу, при реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Отже, на стадії реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку повинен лише підтвердити інформацію, яка зазначена в ній, а питання реальності чи нереальності господарських відносин між контрагентами може предметом документальної перевірки платників податків і податковий орган в межах Порядків №1165 та №520 не має повноважень на фактичне проведення документальної перевірки з метою дослідження факту реальності здійснення господарської операції.
Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Слід звернути увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Отже, суд дійшов висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію розрахунків коригування.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 22.11.2024 №12092012/31952591, від 22.11.2024 №12092005/31952591, 05.08.2024 № 11563085/31952591, від 23.07.2024 № 11458175/31952591, від 05.08.2024 № 11563086/31952591, від 21.06.2024 № 11279809/31952591, від 10.07.2024 № 11391487/31952591, від 10.07.2024 № 11391486/31952591, від 11.07.2024 № 11405809/31952591, від 03.06.2024 № 11159240/31952591, від 22.07.2024 № 11453235/31952591, від 22.07.2024 № 11453234/31952591, від 23.07.2024 №11458176/31952591, від 03.06.2024 № 11159239/31952591.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15.12.2023 № 4, від 31.12.2023 № 43, від 31.01.2024 № 4, від 31.12.2023 № 24, від 31.12.2023 № 37, від 31.12.2023 № 38, від 31.12.2023 № 39, від 30.11.2023 № 40, від 31.12.2023 № 40, від 31.12.2023 № 41, від 31.12.2023 № 42, від 30.11.2023 № 45, подані на реєстрацію ДП «Старокостянтинівський молочний завод», суд зазначає таке.
Відповідно до вимог підпункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Верховний Суд (постанови від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 тощо) неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Таким чином, враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень відповідача-1 про відмову в реєстрації складених позивачем податкових накладних в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15.12.2023 № 4, від 31.12.2023 № 43, від 31.01.2024 № 4, від 31.12.2023 № 24, від 31.12.2023 № 37, від 31.12.2023 № 38, від 31.12.2023 № 39, від 30.11.2023 № 40, від 31.12.2023 № 40, від 31.12.2023 № 41, від 31.12.2023 № 42, від 30.11.2023 № 45, подані на реєстрацію ДП «Старокостянтинівський молочний завод», датою їх подання на реєстрацію.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 02.09.2024 № 4286, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 36 336,00 грн.
Враховуючи наведене, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 36 336,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача-1, оскільки рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 05.08.2024 №1563085/31952591, від 23.07.2024 №11458175/31952591, від 05.08.2024 № 11563086/31952591, від 21.06.2024 № 11279809/31952591, від 10.07.2024 № 11391487/31952591, від 10.07.2024 № 11391486/31952591, від 11.07.2024 № 11405809/31952591, від 03.06.2024 № 11159240/31952591, від 22.07.2024 № 11453235/31952591, від 22.07.2024 № 11453234/31952591, від 23.07.2024 №11458176/31952591, від 03.06.2024 № 11159239/31952591.
Зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) ареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15.12.2023 № 4, від 31.12.2023 № 43, від 31.01.2024 № 4, від 31.12.2023 № 24, від 31.12.2023 № 37, від 31.12.2023 № 38, від 31.12.2023 № 39, від 30.11.2023 № 40, від 31.12.2023 № 40, від 31.12.2023 № 41, від 31.12.2023 № 42, від 30.11.2023 № 45, подані на реєстрацію ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (адреса: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, 4/6, код ЄДРПОУ 31952591), датою їх подання для реєстрації в ЄРПН.
Стягнути на користь дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» (адреса: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, 4/6, код ЄДРПОУ 31952591) судовий збір в розмірі 36 336,00 грн (тридцять тисяч триста тридцять шість) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 14 липня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.