10 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3993/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.
при секретарі судового засідання Гесня А.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Федьо Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про призначення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи та перехід до загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати розпорядженням Ужгородського міського голови №236/к/тр від 14.05.2025 року «Про звільнення ОСОБА_2 ».
2. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради з 14.05.2025 року.
3. Стягнути з Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за вирахуванням податків з обов'язкових платежів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаною позовною заявою.
16 червня 2025 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про призначення експертизи, у якому просить суд призначити в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської про визнання протиправним розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, комплексну психолого-почеркознавчу експертизу. На вирішення почеркознавчої експертизи поставити наступні питання:
- у якому психічному стані перебував ОСОБА_1 під час написання заяви про звільнення;
- чи була заява про звільнення ОСОБА_1 написана ним під психічним тиском.
Проведення почеркознавчої експертизи доручити Українському науководослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (03113, Україна, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок, 3)
У судовому засіданні представниця відповідача підтримала подане клопотання та просила таке задовольнити.
Позивач та представник позивача заперечували проти заявленого клопотання та просили суд відмовити у задоволенні такого.
Розглянувши клопотання про призначення експертизи, дослідивши необхідні для розгляду клопотання матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч.3 ст. 102 КАС України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ч. 4 ст. 102 КАС України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 102 КАС України).
Згідно розділу 6 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи.
Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Необхідно зазначити, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування. Водночас, суд вказує, що у даній адміністративній справі не є предметом розгляду протиправність дій відповідача щодо зобов'язання позивача до написання заяви про звільнення.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року по справі № 826/4741/17 наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Зважаючи на зазначені в заяві доводи та зміст обставин, які на думку відповідача могли б бути підтверджені чи спростовані за результатами такої експертизи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки доказів, наявних у матеріалах справи достатньо для повного, всебічного, об'єктивного розгляду цієї адміністративної справи та з'ясування всіх обставин, що мають значення для її вирішення по суті у межах заявлених позовних вимог.
Окрім цього, 23 червня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у цій справі.
Подане клопотання обгрунтовує тим, що позивач - ОСОБА_1 , обгрунтовує свій позов фактом здійснення тиску міським головою - Андріївим Богданом Євстафійовичем шляхом написання заяви наступного змісту «Прошу звільнити мене з посади по особистому бажанню».
Відповідач вказує, що зазначені обставини, на які посилається позивач, можуть бути дослідженні судом лише під час розгляду справи в загальному провадженні.
Так, під час проведення підготовчого засідання суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше (п. 7 ч. 2 ст. 180 КАС). Додатково суд може вирішити питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, а також направити судові доручення.
Враховуючи те, що позивач був посадовою особою органу місцевого самоврядування, а останнім зроблено заяву щодо головної посадової особи територіальної громади міста Ужгород - Андріїва Богдана Євстафійовича щодо тиску з його боку на позивача при написанні заяви про звільнення, вважаємо що розгляд зазначеної справи становить значний суспільний інтерес.
У судовому засіданні 10.07.2025 представник відповідача підтримав подане клопотання та просив суд таке задовольнити.
Позивач та представник позивача щодо вказаного клопотання заперечували.
Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої, другої, третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України суду надано право на власний розсуд вирішувати порядок позовного провадження, за якого буде розглядатися справа з урахуванням обмежень, зазначених у Кодексі.
Згідно із ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд не погоджується з доводами заявника щодо необхідності призначення справи до розгляду у порядку загального позовного провадження з метою огляду доказів у підготовчому засіданні, оскільки розгляд справи здійснюється з викликом учасників справи, відтак, відповідач не позбавлений можливості брати участь у розгляді справи у судовому засіданні та, відповідно, дослідження доказів буде здійснюватися за участі учасників справи.
Суд зауважує, що судом надано строк для подання учасниками справи заяв по суті справи, а також не обмежено право учасників справи для подання відповідних доказів.
З урахуванням вищенаведеного та з урахуванням того, що дана справа не визначена справою, яка підлягає обов'язковому розгляду за загальними правилами позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 102, 103, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи - відмовити.
У задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 липня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 11 липня 2025 року.
СуддяЮ.Ю.Дору