07 липня 2025 рокуСправа №160/11810/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Покровської районної в м. Кривому Розі ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Покровської районної в м. Кривому Розі ради, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної у м. Кривому Розі ради та скасувати відмову за №202-06/С-02-П від 21.01.2025 року в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної у м. Кривому Розі ради призначити та виплатити з січня 2025 року по червень 2025 року включно, терміном на 6 місяців допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 у відповідності до Порядку №332 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Україні від 20.03.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 разом із чоловіком є внутрішньо переміщеними особами з м. Гірське Луганської області, яке перебуває під окупацією, а їхнє житло зруйноване. Вони орендують житло в м. Кривому Розі. Раніше позивач отримувала допомогу на проживання як ВПО. У січні 2025 року УПСЗН відмовило їй у подальших виплатах, посилаючись на те, що вона є працездатною особою, не має дітей до 18 років і не відповідає критеріям, визначеним п. 13-2 Порядку № 332. Позивач не погоджується з такою відмовою, оскільки вона є офіційно працевлаштованою на шахті «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» з 14.06.2009 року, проте перебуває у безоплатній відпустці до закінчення воєнного стану у зв'язку з виведенням підприємства в простій. Позивач вказує, що не має іншого доходу та вимушена сплачувати значні кошти за оренду житла. Вважає, що дії відповідача є протиправними та порушують її конституційне право на соціальний захист.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
24.12.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, дітей до 18 років, або таких що, навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно - технічної), фахової передвищої та вищої освіти не має, тому, законних підстав для призначення допомоги ОСОБА_1 немає. Позивач у якості доказу, що підтверджує факт її працевлаштування надає копію довідки ДП «Первомайськвугілля» про перебування ОСОБА_1 в безоплатній відпустці до завершення військового стану у зв'язку з виведенням підприємства на простій. Відповідно до пункту 132 Порядку, допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам призначається на другий шестимісячний період за умови, що у складі сім'ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку або незалежну професійну діяльність, або протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності, мікрогрант, грант на створення або розвиток власного бізнесу, ваучер на навчання.
Особа, яка перебуває у неоплачуваній відпустці через простій підприємства на період воєнного стану, формально залишається у трудових відносинах з роботодавцем. Однак, у контексті Порядку, поняття «працює» або «працевлаштувався» передбачає фактичне виконання трудових обов'язків та отримання доходу. Тому перебування у неоплачуваній відпустці через простій не може бути прирівняне до стану «працює» у розумінні цього Порядку.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік ВПО від 27.03.2024 року № 1210-5003196448.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює на шахті «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» провідним економістом з 14.06.2009 року по теперішній час, що підтверджується довідкою, виданою Міністерством Енергетики України ДП «Первомайськвугілля» від 21.02.2024 року. Факт перебування позивача у безоплатній відпустці пов'язаний з виведенням підприємства у тимчасовий простій на час введення воєнного стану.
Позивач отримувала допомогу на проживання як ВПО.
У січні 2025 року УПСЗН відмовило їй у подальших виплатах, посилаючись на те, що вона є працездатною особою, не має дітей до 18 років і не відповідає критеріям, визначеним п. 13-2 Порядку № 332.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з відмовою в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі -Закон №1706).
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону № 1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
За приписами ч. 1 ст. 5 Закону № 1706 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Пунктом 1 порядку №332 передбачено, що цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Відповідно до п. 3 порядку № 332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
До складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї.
Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.
Склад сім'ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.
До складу сім'ї уповноваженої особи не включаються:
особа, яка перебуває на повному державному утриманні;
особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
особа, у сім'ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
особи, які не проживають разом із отримувачами та не пов'язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти, а також особи, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій;
законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника);
особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також особи, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у складі Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.
З 1 листопада 2023 р. для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява).
Пунктом 4 порядку № 332 унормовано, що для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
Згідно з п. 5 порядку № 332 допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:
які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації.
За правилами п. 13-1 порядку №322 виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично: отримувачам пенсії, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги; особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально; дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, у тому числі таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (піклувальникам).
У разі коли особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього пункту, їй може бути призначено допомогу за заявою.
Іншим членам сім'ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.
Якщо за результатами опрацювання особових справ отримувачів допомоги виявлено, що особі не продовжено виплату допомоги автоматично із застосуванням засобів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери і така особа не отримала допомогу, але мала на неї право, допомога надається їй за період, протягом якого на неї поширювалося таке право, але не раніше ніж з 1 березня 2024 року.
Згідно з п. 13-2 порядку № 332 для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім'ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, та у разі, коли:
1) у складі сім'ї або серед отримувачів допомоги є непрацююча працездатна особа, яка виховує дитину віком до 18 років, або в сім'ї виховується троє і більше дітей віком до 18 років, всі діти проживають в сім'ї і не виховуються в інтернатних закладах та:
фактичним місцем проживання (перебування) такої сім'ї є території, на яких ведуться бойові дії або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до переліку територій; або
сім'я проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, включеній до переліку територій, та території, що не включена до переліку територій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти, що розташовані на території територіальної громади, на якій проживає така сім'я, відсутні місця або навчання проводиться он-лайн, дистанційно (повністю або частково). Для такої сім'ї допомога призначається, якщо відомості про відсутність місць у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти або про те, що навчання в таких закладах проводиться в режимі он-лайн, дистанційно (повністю або частково), отримані шляхом інформаційної взаємодії між органами соціального захисту населення та органів управління у сфері освіти.
2) у складі сім'ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася, та діти, які відвідують заклади дошкільної освіти та/або навчаються у закладах загальної середньої освіти, та/або діти (особи до 23 років), які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.
3) у складі сім'ї є особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку; за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; або у складі сім'ї є фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду, що підтверджується документально.
4) у складі сім'ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання, у складі сім'ї є діти віком до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.
5) у складі сім'ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.
6) особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання;
7) до складу сім'ї включені тільки непрацездатні особи. Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім'ї.
Пунктом 13-3 порядку № 332 передбачено, що у разі коли внутрішньо переміщеним особам з числа членів сім'ї або отримувачам допомоги, зазначеним у пункті 13-2 цього Порядку, виплачувалася допомога і в такій сім'ї є кілька непрацюючих працездатних осіб, протягом двох місяців з дня призначення допомоги на наступний шестимісячний період інші непрацюючі працездатні особи із складу сім'ї (крім одного отримувача допомоги) зобов'язані зареєструватися в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або розпочати діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».
За приписами п. 20-1 порядку № 332 починаючи з 1 грудня 2023 р. в заяві зазначаються:
прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги «є Підтримка» або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
відомості про осіб, які входять до складу сім'ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);
дата народження;
серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов'язково;
серія та номер свідоцтва про народження дитини;
статус особи з інвалідністю (за наявності);
обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
інша інформація згідно з додатком 5.
Заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми. В разі відсутності в заяві інформації про наявність статусу особи з інвалідністю відповідні дані можуть бути отримані з інформаційних ресурсів Мінсоцполітики.
Пунктом 22 порядку №332 визначено, що з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».
Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у цьому Порядку.
За результатами верифікації Мінфіну інформації щодо осіб Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики.
Пунктом 24 порядку №332 регламентовано, що у разі успішного проходження верифікації інформації отримувачів допомога продовжується автоматично із використанням функціоналу Єдиної системи.
У разі виявлення невідповідності вимогам цього Порядку за результатами верифікації та відомостей, відображених в Єдиній системі, в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, наведених у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку, які порушено. За наявності технічної можливості інформація про підстави відмови у призначенні/ продовженні виплати допомоги та порядок оскарження рішення повідомляється уповноваженій особі або отримувачам із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи, засобами мобільного зв'язку або органу соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв'язку.
Повідомлення про прийняте рішення та порядок його оскарження надсилаються за технічної можливості із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв'язку або органом соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, з використанням засобів поштового/електронного зв'язку.
У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги отримувач може подати підтвердні документи органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.
Орган соціального захисту населення після звернення отримувача із підтвердними документами, які спростовують виявлені критерії, визначені пунктами 7, 7-1 і 8 цього порядку, приймає рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги та рекомендує отримувачу звернутися до володільця інформації для внесення відповідних змін до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.
Суд встановлено, що у січні 2025 року УПСЗН відмовило позивачу у подальших виплатах, посилаючись на те, що вона є працездатною особою, не має дітей до 18 років і не відповідає критеріям, визначеним п. 13-2 Порядку № 332.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Довідкою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 27.03.2024 №1210-5003196448 підтверджується факт переміщення ОСОБА_1 з м. Гірське, Севєродонецького району, Луганської області.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України), Гірська міська територіальна громада, Сєвєродонецького району, Луганської області перебуває в тимчасовій окупації та станом на теперішній час окупація не завершена.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до, що позивач належить до категорії внутрішньо переміщених осіб, яким відповідно до п. 5 порядку №233 призначається допомога, оскільки перемістився з території, включених до переліку територій, щодо яких не визначена дата завершення тимчасової окупації.
Позивач у позовній заяві обґрунтовує своє право на отримання/продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, посилаючись на відповідність критеріям, встановленим підпунктом 2 пункту 13-2 Порядку № 332.
З аналізу приписів пп. 2 п. 13-2 порядку №322 слідує, що для призначення допомоги на другий шестимісячний період, особа повинна відповідати на вимогам:
- у складі сім'ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна;
- середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги.
Механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) регулюється Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632.
За змістом п. 3 порядку №632 обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до п. 4 порядку №632 до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи:
заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
грошове забезпечення військовослужбовців;
пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення);
допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
грошові перекази, отримані із-за кордону;
дивіденди від цінних паперів;
інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.
Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого перерахованого податку та військового збору станом на 17.03.2025 року ОСОБА_1 отримувала доходи з таких джерел, зокрема, січень 2025 сума нарахованого доходу 100 грн.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить 2361 грн.
Таким чином, середньомісячний сукупний дохід протягом тримісячного періоду, за який враховується доходи на момент продовження виплати допомоги становив 100 грн (100 грн / 3 = 33,33 грн), що не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 01.01.2025 (9444,00 грн).
Зазначене свідчить про дотримання вимог, які в сукупності дають право на виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до пп. 2 п. 13-2 порядку №322.
Як вже було зазначено судом вище, ОСОБА_1 працює на шахті «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» провідним економістом з 14.06.2009 року по теперішній час, що підтверджується довідкою, виданою Міністерством Енергетики України ДП «Первомайськвугілля» від 21.02.2024 року. Факт перебування позивача у безоплатній відпустці пов'язаний з виведенням підприємства у тимчасовий простій на час введення воєнного стану.
Суд зазначає, що перебування в безоплатній відпустці через простій підприємства, спричинений воєнним станом, є об'єктивною обставиною, яка не залежить від волі особи та фактично позбавляє її доходу. В таких умовах особа, попри збереження трудових відносин, є такою, що потребує соціального захисту, адже вона не може заробляти на життя і забезпечувати базові потреби, включно з оплатою орендованого житла.
Крім того, суд вказує, що нормативно-правові акти, що регулюють статус внутрішньо переміщених осіб, спрямовані на максимальне сприяння інтеграції та підтримці осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. Відмова у допомозі особі, яка має офіційне місце роботи, але тимчасово не отримує доходу з незалежних від неї причин, суперечить принципам справедливості та розумності.
Водночас суд звертає увагу, що відмова УПСЗН у подальшій виплаті допомоги ОСОБА_1 ґрунтується на формальному тлумаченні п. 13 та п. 13-2 Порядку № 332, а саме - на тому, що позивач є працездатною особою, не має дітей до 18 років і не підпадає під інші категорії, визначені цими пунктами. Викладене свідчить про формальний розгляд звернення щодо виплати допомоги на проживання внутрішньо-переміщеній особі ОСОБА_1 .
У контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, та проаналізувавши відмову відповідача № 202-06/С-02-П від 21.01.2025 року, суд приходить до висновку, що вона є формальною та неконкретизованою, оскільки у ній абстрактно зроблено покликання на умови порядку №332, яким передбачено критерії, за умови невідповідності яким, допомога не призначається/не виплачується.
Таким чином, ненадавши чіткої і вмотивованої відмови, відповідач формально відмовив у виплаті допомогу на проживання як ВПО, чим порушив права та інтереси позивача.
Щодо зобов'язання відповідача призначити та виплатити з січня 2025 року по червень 2025 року включно, терміном на 6 місяців допомогу на проживання внутрішньо-переміщеній особі ОСОБА_1 відповідно до Порядку №332 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Україні від 20.03.2022 року, суд зазначає наступне.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі № 640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
За змістом абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у разі, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога підлягає частковому задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути по суті звернення щодо виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 від 17.01.2025 року, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду цієї справи не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Покровської районної в м. Кривому Розі ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної у м. Кривому Розі ради за № 202-06/С-02-П від 21.01.2025 року у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Покровської районної в м. Кривому Розі ради повторно розглянути по суті звернення щодо виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 від 17.01.2025 року, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник