01 липня 2025 рокуСправа №160/5125/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області №046150017022 від 30.01.2025 року у частині розрахунку страхового стажу та про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком протиправним та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути питання призначення пенсії ОСОБА_1 з врахуванням періоду з 28.07.1983-04.07.1990, а саме 6 років 11 місяців та 6 днів.
Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області безпідставно і протиправно відмовлено у призначенні пенсії, не зарахувавши до стажу позивача всіх періодів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року відкрито провадження у справі №160/5125/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Ухвалою суду після відкриття провадження у справі від 24.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії- залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 продовжено розгляд адміністративної справи №160/5125/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
В подальшому ухвалою суду від 28.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху.
Встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом приведення позовної заяви до вимог відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду в цій ухвалі; надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області №046150017022 від 30.01.2025.
На виконання ухвали суду позивачем 29.04.2025 подана уточнена позовна заява.
Позивач просить визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046150017022 від 07.02.2025 у частині розрахунку страхового стажу та про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за виком, протиправним;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання призначення пенсії ОСОБА_1 з врахуванням періоду з 28.07.1983- 04.07.1990, а саме 6 років 11 місяців та 6 днів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 продовжено розгляд справи №160/5125/25.
Іншою ухвалою від 30.04.2025 залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якості співвідповідача.
Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №160/5125/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
03.05.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення предмету позову.
Позивач просить визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у частині розрахунку страхового стажу та про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за виком, протиправним;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути питання призначення пенсії ОСОБА_1 з врахуванням періоду з 28.07.1983- 04.07.1990, а саме 6 років 11 місяців та 6 днів.
У встановлений судом строк Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзиви на позовну заяву не надали.
Відповідачі про розгляд справи були повідомлені належним чином шляхом доставлення до їх електронних кабінетів ухвал суду, що підтверджується відповідними довідками Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В період з 16.06.2025 по 30.06.2025 суддя знаходилась у відпустці, що підтверджується довідкою №304 від 01.07.2025 Відділу управління персналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Справа розглянута в перший робочий день виходу судді з відпустки.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся 15.01.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою і документами про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV.
За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, який рішенням №046150016915 від 23.01.2025 відмовив у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26.
Головним управлінням Пенсійного фонду було зазначено, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, за наявності страхового стажу 29 років.
Страховий стаж заявника складає 17 років 6 місяців 1 день.
В подальшому позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії і документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046150016915 від 07.02.2025 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Головним управлінням Пенсійного фонду зазначено, що пенсійний вік визначений ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 63 роки.
Вік заявника 63 роки 1 день.
Необхідний страховий стаж, визначений ст. 26 Закону становить 22 роки.
Страховий стаж особи становить 19 років 7 місяців 1 день.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
Період робти з 10.09.1995 по 10.08.2009 згідно дублікату трудової книжки від 01.08.2000 НОМЕР_1 , оскільки зарахування до страхового стажу періодів роботи після 01.01.1992 за межами України у республіках колишнього Союзу РСР, з якими не укладено міжнародні угоди чинним законодавством не передбачено;
Період навчання в російській федерації з 01.09.1983 по 26.06.1990 згідно диплому від 03.07.1990 НОМЕР_2 , оскільки термін навчання перевищує загальноприйнятий та перетинається з військовою службою.
Для зарахування до страхового стажу періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на первинні документи із зазначенням періоду, форми навчання та присвоєних кваліфікацій, а також довідку про реорганізацію навчального закладу.
Документи видані на території російської федерації, які не мають установленої форми, приймаються на територоії України, за умови проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії позивач вважає протиправним і таким, що порушує його законне право особи на отримання пенсії за віком.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058).
За ч. 1 ст. 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (п. 1).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком (п.1 ч. 1 ст. 9 Закону №1058).
Частиною 1 ст. 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
За ч.2. ст. 26 Закону №1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Частиною 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Частиною 1 ст. 45 Закону України № 1058-IVвстановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, до трудової книжки вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.І Інструкції №58).
За вимогами пунктів 2.3., 2.4. Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1,зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), ст. 6 Угоди 1992 року, рішення Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26 березня 2008 року № 01-1/2-07, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні; обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають; обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У даній справі спірним є питання не зарахування відповідачем-2 до страхового стажу періодів навчання позивача у Державному театральному інституті ім. Луначарського і служби в армії з 28.07.1983 по 04.07.1990, що вбачається з розрахунку стажу фоми РС-право.
Відповідно до п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 8 Порядку№637 встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Відповідно до п. 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються:
військові квитки;
довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;
довідки архівних і військово-лікувальних установ.
На підтвердження навчання позивачем надано архівну довідку «Российкой аккадемии театрального искусства -ГИТИС» від 12.11.2009 №1-2-1005, відповідно до якої ОСОБА_1 на підставі наказу по Державному інституту театрального мистецтва ім. А.В.Луначарського №179 від 28.07.1983 був зарахований з 01.09.1983 на 1 курс очного відділення факультету музичного театру по кваліфікації «Актор музичного театру».
Наказом №128 від 03.07.1984 переведений на 2 курс.
Відповідно до наказу №230 від 19.12.1984 ОСОБА_2 , студент 2 курсу знаходився у академічній відпустці, у зв'язку з призовом до Збройних Сил СРСР.
Відповідно до наказу №285 від 20.11.1986 ОСОБА_2 , демобілізований зі Збройних Сил СРСР.
На послідуючи курси був переведений наказами:
№142 від 03.07.1987 - на 3 курс, №137 від 06.07.1988 - на 4 курс, №139 від 05.07.1989 - на 5 курс.
Відповідно до наказу №127 від 04.07.1990 ОСОБА_2 з 01.01.1990 відрахований зі складу студентів інституту, як закінчивший теоретичний курс навчання і здавший державні екзамени з майстерності актора та сольного співу, йому присвоєна кваліфікація «Актор музичного театру» і видан диплом (Рішення ГЭК від 26.06.1990).
Довідка також містить відомості щодо перетворення і перейменування учбового закладу.
На підтвердження навчання позивачем також надано копію диплому НОМЕР_3 від 03.07.1990 про отримання спеціальності «Актор музичного театру».
Позивач вказує, що зарахуванню до страхового стажу підлягає період служби в армії з 19.12.1984 по 20.11.1986.
З наданих позивачем копій сторінок військового квитка НОМЕР_4 вбачається проходження позивача військової служби з 30.11.1984 по 17.11.1986.
Інших документів на підтвердження періоду проходження військової служби позивачем не надано, а тому суд вважає можливим зарахувати вказаний період виходячи із записів військового квитка, а саме з 30.11.1984 по 17.11.1986.
Щодо посилання відповідача-2 на неможливість зарахування періоду навчанння за відсутності проставленого на документі апостиля, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч 2 ст. 4 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та російська федерація (надалі Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Відповідно до ст. 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно ч. 2 ст. 6 Угоди , для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набуття чинності вказаної угоди.
Згідно з абзацами 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федераціїї про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
На час навчання позивача в російській федерації Україна була учасником угоди, відтак норми Угоди застосовуються до спірних правовідносин.
Окрім цього, згідно приписів п. 2 ст. 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком відповідачем повинен був бути врахований трудовий стаж набутий позивачем на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території російської федерації.
Щодо посилань відповідача на необхідність проставлення апостилю на довідці про період навчання позивача в російській федерації, суд зазначає, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав», під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Враховуючи, що довідка про період навчання позивача на території російської федерації виготовлена до набрання чинності Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» та станом до 24.02.2022 року приймалися на території України без спеціального посвідчення, доводи відповідача про необхідність проставлення апостилю є безпідставними.
Крім того, суд зазначає, що надані позивачем документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
В даному випадку позиція відповідача-2 суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на пенсійні виплати не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно не зараховано до страхового стажу періоди навчання позивача на території російської федерації.
Враховуючи наведене, а також дискреції Пенсійного фонду в питаннях призначення та нарахування пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 28.07.1983 по 18.12.1984 і з 21.11.1986 по 01.07.1990 та період служби в Збройних Силах СРСР з 19.12.1984 по 20.11.1986.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цій справі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зважаючи на те, що не приймало рішення за результатом розгляду заяви позивача не є в даному випадку належним відповідачем у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 969,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №12174 від 27.03.2025.
Суд, керуючись положеннями ст.139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь позивача судовий збір у сумі 484,48 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду Українив Хмельницькій області №046150016915 від 07.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) період навчання з 28.07.1983 по 18.12.1984 і з 21.11.1986 по 01.07.1990 та період служби в Збройних Силах СРСР з 19.12.1984 по 20.11.1986.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цій справі.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона