01 липня 2025 рокуСправа №160/11167/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просить:
визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації по невидачі ОСОБА_1 довідок для призначення пенсії державного службовця протиправною;
зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622, видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що за заявою позивача Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації не видано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Відповідач безпідставно вказав, на відсутність у позивача достатнього стажу на посаді, віднесеної до відповідної категорії посади державної служби, а періоди роботи в органах державної податкової служби до 03.10.2013 не зараховані до стажу, який дає право на призначення пенсії державного службовця, оскільки позивачу присвоювалися персональні та спеціальні звання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року відкрито провадження у справі №160/11167/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом доставлення 29.04.2025 до його електронного кабінету ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 з 2020 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До виходу на пенсію позивач тривалий час працювала в органах податкової служби на різних посадах.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 18.04.1980 ОСОБА_1 :
31.10.1994 року - прийнята на посаду державного податкового інспектора відділу аудиту фізичних осіб;
- 31.10.1994 року - прийняла присягу державного службовця; 02.10.1995 року - за підсумками проведеної державної атестації присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби ІІІ рангу ;
- 05.12.1995 року - переведена за результатами конкурсу на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу фізичних осіб;
- 31.12.1996 року- звільнена в зв'язку з переведенням на роботу в державну податкову адміністрацію в Кіровському районі м. Дніпропетровська за згодою керівників, п.5 ст.36 КЗпП України;
- 03.01.1997 року - прийнята за переведенням на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок податку на дохід, майно, транспортні засоби, держмита та непрямих податків;
07.04.1997 року - переведена за результатами конкурсу на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок податку на дохід, майно, транспортні засоби, держмита та непрямих податків;
- 14.02.1998 року - Державна податкова адміністрація у Кіровському районі м.Дніпропетровська перейменована в Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська;
- 01.05.1998 року - в зв'язку зі змінами організаційної структури відділ перейменовано у відділ документальних перевірок фізичних осіб;
- 01.05.1998 року - присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 2 рангу;
- 03.07.2000 року - у зв'язку зі змінами організаційної структури переведена на посаду державного податкового ревізора-інспектора документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб;
- 01.05.2003 року - присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби 1 рангу;
- 17.08.2005 року - у зв'язку зі змінами у структурі та штатному розписі призначена в порядку переведення на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контрольно-перевірочної роботи відділу справляння податків з фізичних осіб;
- 12.03.2007 року - у зв'язку зі змінами у структурі та штатному розписі призначена на посаду заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб, як така, що пройшла за конкурсом;
- 24.10.2007 року - присвоєно чергове спеціальне звання - радник податкової служби 3 рангу;
- 27.10.2008 року - переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб;
- 02.03.2009 року - у зв'язку зі змінами у штатному розписі переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб;
- 14.03.2012 року у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звільнена із займаної посади по переводу до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби згідно п.5 ст.36 КЗпП України;
- 15.03.2012 року - прийнята на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування податків на доходи фізичних осіб та оподаткування самозайнятих осіб управління оподаткування осіб по переводу з ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська;
- 08.07.2013 року - у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області призначено в порядку переведення на посаду головного державного ревізора інспектора відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб;
- 02.01.2014 року - присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІІ рангу;
- 12.02.2015 року - у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області призначена в порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування самозайнятих осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб;
- 02.11.2015 року - звільнена із займаної посади за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України.
На звернення позивача щодо надання довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листом №254/П/04036-10-02-16 від 08.05.2024, посилаючись на п.3 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, для отримання довідок запропоновано звернутися до відповідного районного органу соціального захисту населення.
В подальшому на звернення позивача з питання надання довідки про складові заробітної плати була надана відповідь Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, який в листі №П-53 від 03.04.2025 вказав наступне.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 №503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» (втратило чинність з 06.08.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №465 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України») були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах у містах, які не мали спеціальних звань.
Додатком 24 до постанови КМУ від 14.08.2013 №703 «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 003.10.2013, були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників апарату міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
Отже, посади працівників органів державної податкової служби, які мали спеціальні звання, не були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців до 03.10.2013.
Враховуючи вищезазначене до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, для визначення права на призначення пенсії відповідно до пункту 1-, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 зараховуються періоди роботи працівників місцевих державних податкових адміністрацій (інспекцій) на посадах, в період перебування на яких були установлені ранги державних службовців.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 ранг державного службовця було присвоєно 08.07.2013, звільнення із займаної посади відбулося 02.11.2015. Стажу на посаді, віднесеної до відповідної категорії посади державної служби, недостатньо для призначення пенсії як державному службовцю, тому відсутні підстави для видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невидачі довідок для призначення пенсії державного службовця протиправною.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ (далі - ЗУ № 3723 ХІІ). 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII (далі - ЗУ № 889-VIII), згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: ЗУ № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37 , що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями ЗУ № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
За приписами ч. 1 ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку;
б) мають передбачений законодавством страховий стаж;
в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Виходячи з вищенаведених правових норм обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Тобто, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, в постанові від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23.
При цьому пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889 VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені, а саме - відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 ( Порядок № 283).
Відповідно до абзацу другого п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецтрансслужби, державної податкової Держспецзв'язку, Адміністрації та контрольно-ревізійної служби Держфінінспекції, її територіальних органів. , Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (Порядок №229).
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (чинний до 19.11.2012).
Частиною 5 ст.51 Закону №509-XII установлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, Законом України «Про державну службу».
Частина 4 ст. 15 Закону №509-XII передбачала, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Тобто цією нормою було встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Частинами 7, 8 ст. 15 Закону №509-XII було встановлено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Законом України від 05.07.2012 №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», який набрав чинності 12.08.2012, доповнено Податковий кодекс України (далі ПК України) розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі статтею 344. Так згідно з пунктом 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
За правовим висновком Верховного Суду у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17. аналіз положень статті 37 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про державну податкову службу в Україні» дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII. Надалі такий правовий висновок підтримано Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17.
Отже, посадові особи органів державної податкової служби, які обіймали посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету та яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах повинен зараховуватись їм до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
Частиною 17 ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, яка діє і на даний час, регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01 травня 2016 року стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, величина якого, окрім іншого (страхового стажу, віку особи) має вплив на наявність у особи права на пенсію, що призначається на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.
За правовими висновками Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 у справі №500/1404/23 при призначенні пенсії на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII (відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ) після 01 травня 2016 року необхідно враховувати три критерії: вік особи, страховий стаж та стаж державної служби. При цьому до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01 травня 2016 року та обрахований у відповідності до положень Порядку № 283. Водночас стаж, набутий після 01 травня 2016 року на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону № 1058-IV.
Колегія суддів наголосила, що вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23 грудня 2022 року № 3 р/2022. КСУ у цій справі зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ, та для набуття у зв'язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ
При цьому Суд також зауважив, що наведене правове регулювання зарахування стажу роботи, набутого на посадах державної служби або прирівняних до них посад, враховуючи збережену законодавцем можливість вибору особою на підставі якого закону їй має бути призначена пенсія (тобто збереження права особи на вибір найбільш сприятливого для неї варіанту поведінки), відповідає вимогам частини третьої статті 46 Конституції України (пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом), вимогам стосовно якості та передбачуваності закону, а також має легітимну мету, що спрямована на реформування системи соціального забезпечення в України, яке, серед іншого, включає в себе побудову нової системи соціального захисту, заснованої на принципах соціальної справедливості, доступності та максимального застосування для всіх осіб".
Крім того, процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 (Порядок № 839) (постанова втратила чинність у частині, що стосується присвоєння спеціальних звань посадовим особам митних органів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 17.06.2020).
Згідно з п.9 Порядку № 839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами п.3 Порядку № 839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Наведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, а саме з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців. Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Отже, посадові особи податкових органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому періоди проходження служби в податковому органі повинні зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відтак, стаж роботи позивача в податкових органах з 31.10.1994 року по 02.11.2015 року підлягає зарахуванню до стажу державної служби, тобто - загальний стаж позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, становить більше ніж 20 років.
Суд також звертає увагу на те, що до компетенції відповідача не входить вирішення питання щодо наявності або відсутності права на призначення пенсії, в тому числі пенсії як державному службовцю, тому з даних підстав відмова відповідача у видачі довідок також є протиправною.
В той же час позовні вимоги визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації не можуть бути задоволені.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
В даному випадку, відмовляючи позивачу у видачі довідок про складові заробітної плати, відповідач вчинив активні дії.
Саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки рішення про відмову повідомлено через оформлення листом від 03.04.2025 №П-53.
За приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації по невидачі ОСОБА_1 довідок для призначення пенсії державного службовця.
Частиною 1ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,06 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9.04314378333.1 від 16.04.2025.
З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 293, 295, 297, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 25946540) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації по невидачі ОСОБА_1 довідок для призначення пенсії державного службовця.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 25946540) відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622, видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
В решті позовних вимог- відмовити.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 25946540) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона