02 липня 2025 рокуСправа №160/11138/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особистих інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
17 квітня 2025 року ОСОБА_1 в особистих інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною відмову ГУ ДМС в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ: 37806243 у продовженні строку дії «закордонного паспорту НОМЕР_1 » ОСОБА_3 (Або на розсуд суду - розробити та видати новий закордонний паспорт без оцифрування приватних даних та біометризації особистої інформації);
зобов'язати ГУ ДМС в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ 37806243 продовжити строк дії «закордонного паспорту НОМЕР_1 » ОСОБА_3 - на встановлений законом максимальний строк. Не оцифровати та не біометризувати. Не вносити данні до ЄДДР та УНЗР, й будь-які інші хмарні електронно-цифрові реєстри. (Або на розсуд суду - розробити та видати новий закордонний паспорт без оцифрування приватних даних та біометризації особистої інформації);
визнати протиправним (бездіяльність) відмову ГУ ДМС в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ 37806243 - у розробці та видачі на ім'я мого сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 закордонний паспорт без біометризації та цифровізації персональних даних. (на підставі релігійних переконань та обґрунтованих побоювань за безпеку даних та на підставі втручання держави в особисте (сімейне) життя);
зобов'язати ГУ ДМС в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ 37806243 - розробити та видати на ім'я мого сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 закордонний паспорт без біометризації та цифровізації персональних даних. Не оцифровати та не біометризувати. Не вносити данні до ЄДДР та УНЗР, й будь-які інші хмарні електронно-цифрові реєстри.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона 18 червня 2024 року звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила продовжити строк дії закордонного паспорту НОМЕР_2 для виїзду за кордон, без оцифрування приватних даних та біометризації особистої інформації.
Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №К-522/6/1201-24/102.4.3/8940-24 від 01 липня 2024 року позивачеві повідомлено, що продовження терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється згідно пункту 2 п.п.1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №170 «Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон» у разі відсутності у територіальних органах/територіальних підрозділах ДМС технічної можливості оформлення, обміну та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон засобами Єдиного державного демографічного реєстру, а також у зв'язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном.
Відповідно до Закону №5492-VI документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, є документами, які забезпечують ідентифікацію особи та підтверджують її статус.
Належна ідентифікація особи захищає права та свободи інших осіб, які вступають з такою особою в правові відносини і користуються при цьому документами особи як такими, що належно її ідентифікують.
Згідно підпункту 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року №152 (зі змінами), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюються особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Оскільки, Закон №5492-VI не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, Унікальний номер запису в Реєстрі не може бути видалено з Реєстру, якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус, із застосуванням засобів Реєстру.
Пункт 1 постанови №152 визначає, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац містить безконтактний електронний носій.
04 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила виготовити паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_2 та на ім'я ОСОБА_1 .
Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №К-190/6/1201-25/102.4.3/3174-25 від 14 березня 2025 року позивачеві повідомлено, що за обліками відомчої інформаційної системи ДМС позивач документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон - серії НОМЕР_1 , виданий 21.08.2014, термін дії до 21.08.2024, орган видачі 6390, без формування Унікального номеру запису в Реєстрі.
Згідно частини 2 статті 15 Закону України від 01.02.2010 року №2297-VI «Про захист персональних даних» персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:
- закінчення строку зберігання персональних даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;
- припинення правовідносин між суб'єктами персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом;
- видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;
- набрання законної сили рішення суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Додатково зазначено, що посилання на рішення Верховного Суду по справі №806/3265/17 (П3/9901/18) є помилковим, у зв'язку з тим, що предметом звернення є питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а не паспорту у формі книжечки відповідно до Постанови ВРУ від 26 червня 1992 року №5203-ХІІ.
Крім того, бланки паспортів громадянина України для виїзду за кордон без безконтактного електронного носія станом на сьогодні не виготовляються та відсутні у наявності ДМС.
Згідно до підпункту 3 пункту 6 Порядку №152 у разі закінчення строку дії паспорта для виїзду закордон здійснюється його обмін.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови в продовженні строку дії закордонного паспорту НОМЕР_1 ОСОБА_3 та відмови в розробці та видачі на ім'я сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонного паспорту без біометризації та цифровізації персональних даних, у зв'язку з чим позивач в особистих інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2025 року для розгляду адміністративної справи № 160/11138/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
22 квітня 2025 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
23 квітня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
09 травня 2025 року на адресу суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№37584/25, в якому представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 15 та частини 2 статті 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр га документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 1001, зі змінами та доповненнями) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Положеннями абзацу 2 пункту 4 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 №1001, зі змінами та доповненнями) встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20 грудня 2016 року припиняється.
Положеннями пункту 5 Порядку передбачено, що у разі втрати або викрадення паспорта для виїзду за кордон особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт для виїзду за кордон.
Відповідно до пункту 6 Порядку, обмін паспорта для виїзду за кордон здійснюється у разі:
1) зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон (у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових імені «прізвище», «ім'я» у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України);
2) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон;
3) закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон;
4) непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання.
Відповідно до пункту 13 Порядку, для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документована 21.08.2014 органом 6390 (УДМС України в Харківській області) паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (термін дії до 21.08.2024).
Під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , унікальний номер запису в Реєстрі відносно запитуваної особи не формувався.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, унікальний номер запису в Реєстрі відносно запитуваної особи не формувався.
Викладені обставини підтверджуються інформацією наданою відділом паспортизації Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області в службовій записці від 07.05.2025 №1201.4.3/15060-25.
18 червня 2024 року до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшло звернення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подане нею в її інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та оформлене заявником в довільній формі, в якому заявником порушено питання, зокрема, про продовження строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон виданого на ім'я позивача, а також про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_2 без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, та інші питання.
Зазначене звернення ОСОБА_1 , оформлене заявником в довільній формі, що надійшло до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області 18.06.2024, ретельно вивчено та розглянуто ГУ ДМС у Дніпропетровській області в порядку та строки визначені Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (зі змінами та доповненнями) та за результатами чого, заявнику надано відповідь, викладену в листі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 01.07.2024 за вих.№К-522/6/1201-24/1201.4.3/8940-24, якою заявнику роз'яснено порядок оформлення, видачі та обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон, визначений чинним законодавством.
04 березня 2025 року до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшло звернення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подане нею в її інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та оформлене заявником в довільній формі, в якому заявником порушено питання про продовження строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я позивача, або оформлення позивачеві нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а також, про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_2 без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Звернення ОСОБА_1 , оформлене заявником в довільній формі, що надійшло до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області 04.03.2025 року, розглянуто ГУ ДМС у Дніпропетровській області в порядку та строки визначені Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (зі змінами та доповненнями), та за результатами чого заявнику надано відповідь викладену в листі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 14.03.2025 за вих.№К-190/6/1201-25/1201.4.3/3174-25, якою заявнику роз'яснено порядок оформлення, видачі та обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон, визначений чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документована 21.08.2014 року, органом 6390 (УДМС України в Харківській області) паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (термін дії до 21.08.2024).
Під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , унікальний номер запису в Реєстрі відносно запитуваної особи не формувався.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, унікальний номер запису в Реєстрі відносно запитуваної особи не формувався.
18 червня 2024 року позивач звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила продовжити строк дії закордонного паспорту НОМЕР_3 для виїзду за кордон, без оцифрування приватних даних та біометризації особистої інформації.
Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №К-522/6/1201-24/102.4.3/8940-24 від 01 липня 2024 року позивачеві повідомлено, що продовження терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється згідно пункту 2 п.п.1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №170 «Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон» у разі відсутності у територіальних органах/територіальних підрозділах ДМС технічної можливості оформлення, обміну та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон засобами Єдиного державного демографічного реєстру, а також у зв'язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном.
Відповідно до частини 2 статті 15 та частини 2 статті 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр га документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 1001, зі змінами та доповненнями) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Положеннями абзацу 2 пункту 4 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 №1001, зі змінами та доповненнями) встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20 грудня 2016 року припиняється.
Положеннями пункту 5 Порядку передбачено, що у разі втрати або викрадення паспорта для виїзду за кордон особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт для виїзду за кордон.
Відповідно до пункту 6 Порядку, обмін паспорта для виїзду за кордон здійснюється у разі:
1) зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон (у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових імені «прізвище», «ім'я» у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України);
2) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон;
3) закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон;
4) непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання.
Відповідно до пункту 13 Порядку, для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.
Відповідно до Закону №5492-VI документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство є документами, які забезпечують ідентифікацію особи та підтверджують її статус.
Належна ідентифікація особи захищає права та свободи інших осіб, які вступають з такою особою в правові відносини і користуються при цьому документами особи як такими, що належно її ідентифікують.
Згідно підпункту 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року №152 (зі змінами), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюються особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Оскільки, Закон №5492-VI не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, Унікальний номер запису в Реєстрі не може бути видалено з Реєстру, якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус, із застосуванням засобів Реєстру.
Пункт 1 постанови №152 визначає, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац містить безконтактний електронний носій.
04 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила виготовити паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_2 та на ім'я ОСОБА_1 .
Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №К-190/6/1201-25/102.4.3/3174-25 від 14 березня 2025 року позивачеві повідомлено, що за обліками відомчої інформаційної системи ДМС позивач документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон - серії НОМЕР_1 , виданий 21.08.2014, термін дії до 21.08.2024, орган видачі 6390, без формування Унікального номеру запису в Реєстрі.
Згідно частини 2 статті 15 Закону України від 01.02.2010 року №2297-VI «Про захист персональних даних» персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:
- закінчення строку зберігання персональних даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;
- припинення правовідносин між суб'єктами персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом;
- видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;
- набрання законної сили рішення суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Додатково зазначено, що посилання на рішення Верховного Суду по справі №806/3265/17 (П3/9901/18) є помилковим, у зв'язку з тим, що предметом звернення є питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а не паспорту у формі книжечки відповідно до Постанови ВРУ від 26 червня 1992 року №5203-ХІІ.
Крім того, бланки паспортів громадянина України для виїзду за кордон без безконтактного електронного носія станом на сьогодні не виготовляються та відсутні у наявності ДМС.
Згідно до підпункту 3 пункту 6 Порядку №152 у разі закінчення строку дії паспорта для виїзду закордон здійснюється його обмін.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови в продовженні строку дії закордонного паспорту НОМЕР_1 ОСОБА_3 та відмови в розробці та видачі на ім'я сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонного паспорту без біометризації та цифровізації персональних даних, у зв'язку з чим позивач в особистих інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Згідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначено Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-VII (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 4 Закону №5492-VII Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 4 Закону №5492-VII Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
Зокрема пунктами 10, 11, 12 частини 1 статті 7 Закону №5492-VII передбачено, що до Реєстру вноситься така інформація про особу: відцифрований зразок підпису особи; відцифрований образ обличчя особи; відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №5492-VII, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. До документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, належить паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Положеннями частини 3 статті 13 Закону №5492-VII передбачено, що паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Згідно до частини 1 статті 14 вищезазначеного Закону №5492-VII форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Абзацом 1 частини 1 статті 15 Закону №5492-VII передбачено, що бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Згідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №5492-VII безконтактний електронний носій - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб кваліфікованого електронного підпису у випадках, передбачених законодавством.
Так згідно до частини 2 статті 15 Закону №5492-VII бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо зобов'язання ГУ ДМС у Дніпропетровській області розробити та видати закордонний паспорт без оцифровки персональних даних, без біометризації та цифрової ідентифікації не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ДМС в Дніпропетровській області не оцифровати та не біометризувати, не вносити дані позивача до ЄДДР та УНЗР, й будь-які інші електронно-цифрові реєстри.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №5492-VII паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Положеннями частини 3 статті 22 Закону №5492-VII передбачено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років.
Згідно до частини 1 статті 16 Закону №5492-VII оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
У свою чергу пунктом 5 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 року №152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року №1001) передбачено, що у разі втрати або викрадення паспорта для виїзду за кордон особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт для виїзду за кордон.
Згідно до підпункту 3 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон здійснюється його обмін.
Таким чином, не передбачено механізму продовження строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а можливий лише його обмін, з підстав передбачених законом, або ж оформлення нового паспорту для виїзду за кордон у разі втрати або викрадення паспорта для виїзду за кордон, а тому суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання ГУ ДМС в Дніпропетровській області продовжити строк дії «закордонного паспорту» ОСОБА_1 - безстроково або на встановлений законом максимальний строк є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Судом з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документована 21.08.2014 року, органом 6390 (УДМС України в Харківській області) паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (термін дії до 21.08.2024).
Під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , унікальний номер запису в Реєстрі відносно запитуваної особи не формувався.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, унікальний номер запису в Реєстрі відносно запитуваної особи не формувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року №152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 19.04.2022, чинній на момент звернення позивача з заявою про оформлення паспортом громадянина України для виїзду за кордон), а саме пунктом 1 затверджено зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4.
Зокрема, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 року №152 передбачено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20 грудня 2016 року припиняється; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 20 грудня 2016 року є чинним протягом строку, на який його було видано.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 статті 10 Закону №5492-VII внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону №5492-VII для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в установленому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2024 року до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшло звернення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подане нею в її інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та оформлене заявником в довільній формі, в якому заявником порушено питання, зокрема, про продовження строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я позивача, а також, про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_2 без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, та інші питання.
Зазначене звернення ОСОБА_1 , оформлене заявником в довільній формі, що надійшло до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області 18.06.2024, розглянуто ГУ ДМС у Дніпропетровській області в порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (зі змінами та доповненнями), та за результатами чого заявнику надано відповідь викладену в листі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 01.07.2024 за вих.№К-522/6/1201-24/1201.4.3/8940-24, якою заявнику роз'яснено порядок оформлення, видачі та обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон, визначений чинним законодавством.
04 березня 2025 року до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшло звернення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подане нею в її інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та оформлене заявником в довільній формі, в якому заявником порушено питання про продовження строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я позивача, або оформлення позивачеві нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а також, про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_2 без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Звернення ОСОБА_1 , оформлене заявником в довільній формі, що надійшло до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області 04.03.2025 року, розглянуто ГУ ДМС у Дніпропетровській області в порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (зі змінами та доповненнями), та за результатами чого заявнику надано відповідь, викладену в листі в листі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 14.03.2025 за вих.№К-190/6/1201-25/1201.4.3/3174-25, якою заявнику роз'яснено порядок оформлення, видачі та обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон, визначений чинним законодавством.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №5492-VII розпорядником Реєстру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №380/6916/20, суд зазначив, що законодавство України є загальнодоступне, перед набранням чинності будь-яким законодавчим актом передує його офіційне опублікування, а незнання законодавства не позбавляє прав та не звільняє від обов'язків, які особа на себе бере, добровільно з власної ініціативи подаючи заяву до компетентних органів для оформлення будь-яких документів, сплативши при цьому адміністративний збір за адміністративну послугу.
Верховний Суд в постанові від 21 серпня 2020 року у справі №260/99/19 зазначив, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог про анулювання єдиного унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР) та персональних даних особи, зареєстрованих в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для вилучення інформації стосовно особи із Реєстру, оскільки спеціальним законом, а саме Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492, не передбачено підстав для вилучення такої інформації.
Присвоєння унікального номера особі, як порушення її права на свободу віросповідання, не можуть слугувати підставою для того, щоб порушувати або не виконувати вимоги Закону України №5492-VII та/чи робити з нього винятки.
Згідно до положень абзаців 1-3 частини 7 статті 7 Закону №5492-VII порядок отримання, вилучення з Реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук встановлює Кабінет Міністрів України.
Відцифровані відбитки пальців рук особи після внесення до безконтактного електронного носія та видачі документа особі вилучаються з Реєстру та знищуються. Шаблони відцифрованих відбитків пальців рук особи використовуються лише для цілей ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну передбачених цим Законом документів. Передача шаблонів відцифрованих відбитків пальців рук особи забороняється.
Повноваження щодо отримання відцифрованих відбитків пальців рук та забезпечення їх захисту відповідно до законодавства покладається на уповноважених суб'єктів, передбачених пунктами 1, 2, 4-7 частини першої статті 2 цього Закону.
Порядок отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №669 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 628).
Згідно до пункту 1 Порядку отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №669, Порядок визначає процедуру отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи, які у передбачених законодавством випадках вносяться до безконтактного електронного носія у разі оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта.
Тобто, Порядок отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №669, визначає процедуру вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи, які у передбачених законодавством випадках вносяться до безконтактного електронного носія у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, але ж ніяк не будь-яку іншу інформацію.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №5492-VII визначено, що термін «безконтактний електронний носій» вживається у значенні, як імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом.
Одним із документів, які оформляються із застосуванням засобів ЄДДР, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Частинами 1-2 статті 14 вказаного Закону визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Нормами частини 1, 2, 5 статті 15 Закону України №5492-VII встановлені вимоги до бланків документів та їх форми, а саме: бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення. Бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Бланки документів, в які імплантовано безконтактний електронний носій для внесення персональних даних, біометричних даних, параметрів та іншої інформації про особу, повинні бути виконані багатокомпонентним захисним друком, містити символ електронного документа, інформацію про підприємство, на якому виготовлено бланк документа, зображення малого Державного Герба України.
Згідно з вимогами частини 1-4,7 статті 22 Закону України №5492-VII паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну. Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку на чотири роки, а особам, які досягни шістнадцятирічного віку, - на 10 років.
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних. До паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: 1) назва держави; 2) назва документа; 3) тип документа; 4) код держави; 5) номер документа; 6) ім'я особи; 7) громадянство; 8) дата народження; 9) унікальний номер запису в Реєстрі; 10) стать; 11) місце народження; 12) дата видачі документа; 13) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код); 14) дата закінчення строку дії документа; 15) відцифрований образ обличчя особи; 16) відцифрований підпис особи; 17) дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» №152 від 07 травня 2014 року встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20 грудня 2016 року припиняється. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 20 грудня 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Отже, з 20.12.2016 року Державна міграційна служба та територіальні підрозділи, здійснюють прийом документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон лише з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено вказаною постановою.
Прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, з 20 грудня 2016 року припинено, а відтак, суд приходить до висновку, що у Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області були відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія.
Пунктами 25-29 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон №152 від 07.05.2014 зазначено, у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта із використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта вносить до неї відповідні виправлення. Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу. Після перевірки заявником правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету. Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети документи, які подаються заявником. Оригінали документів (крім паспорта, що підлягає обміну, документів, що підтверджують сплату адміністративного збору (консульського збору) повертаються заявнику після оформлення заяви-анкети.
Також суд звертає увагу, що посилання позивача на рішення Верховного Суду в зразковій справі №806/3265/17 (ПЗ/9901/18) є помилковим, у зв'язку з наступним.
Обов'язковими ознаками типової справи, до якої застосовуються висновки викладені Верховним Судом в зразковій справі №806/3265/17, є зокрема предмет спору.
Предметом спору в зразковій справі №806/3265/17 (ПЗ/9901/18) є вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, про що прямо зазначено в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі №806/3265/17.
Разом з цим, у даному випадку предметом спору по справі є відносини щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.06.2021 року у справі №0240/3048/18-а.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в особистих інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник