05 травня 2025 рокуСправа №160/6660/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/6660/25 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
28.02.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 1 313 589,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на теперішній час в інтегрованих картках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну 1 313 589,60 грн., який виник внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань. Враховуючи несплату такого боргу відповідачем у добровільному порядку, він підлягає стягненню до Державного бюджету України в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі
27.03.2025 року відповідачем, подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що 23 жовтня 2024 року набрало законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2024 року у справі № 160/3640/24, яким у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0381070708 від 12.12.2023 року, № 0381060708 від 12.12.2023 року відмовлено повністю. Таким чином, в силу п. 56.18. ст. 56 ПК України, з набранням 23 жовтня 2024 року, законної сили судовим рішенням, податкове зобов'язання відповідача нараховане на підставі ППР № 0381070708 від 12.12.2023 року, № 0381060708 від 12.12.2023 року вважається узгодженим. Отже в силу приписів пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 та п. 57.3. ст. 57 ПК України, з набранням 23 жовтня 2024 року судовим рішенням законної сили, грошове зобов'язання було узгоджене, а 06 листопада 2024 року, зі спливом десятиденного строку для самостійної сплати узгодженої суми, узгоджене та несплачене грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу. Вказує, що контролюючий орган зобов'язаний був надіслати на адресу відповідача дві податкові вимоги, першу на суму 269 020,00 грн, та відповідно другу на суму 1 044 569,60 грн., лише коли виник податковий борг, не раніше 07 листопада 2024 року. Натомість, матеріали цієї справи містять лише одну податкову вимогу № 0024391-1309-0436 від 12 серпня 2024 року на суму податкового боргу 269 020,00 грн., яка була направлена відповідачу передчасно, коли боргу ще не існувало. Тобто, позивач направив відповідачу податкову вимогу № 0024391-1309- 0436 від 12 серпня 2024 року, про сплату боргу, коли не тільки боргу не виникло, а навіть податкове зобов'язання ще не було узгоджене. Отже право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, залежить від наявності в останнього податкового боргу. При цьому, за умови існування такого боргу, податковий орган набуває право на здійснення за платника податків заходів щодо його погашення, зокрема і шляхом його стягнення (в тому числі, і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 30 днів після направлення платнику податків податкової вимоги.
01.04.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, чи є останнє узгодженим, факт сплати/ несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
03.04.2025 року до суду надані заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримано позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Станом на день звернення до адміністративного суду з даним позовом за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 1 313 589,60 грн., а саме: заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 1044569,60 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0381070708 від 12.12.2023 року на загальну суму 1044569,60 грн.; заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 269 020,00 грн., згідно: податкового повідомлення-рішення №0381060748 від 12.12.2023 на загальну суму 269 020,00 грн.
Рішенням Дніпропетровської окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року у справі №160/3640/24 відмовлено у задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2023 року №№0381070708, 0381060708.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №160/3640/24 без змін.
Даними інтегрованої картки платника податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , підтверджується наявність податкового боргу у розмірі 1 313 589,60 грн.
З урахуванням вимог статті 56 та статті 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою позивачем грошових зобов'язань вони набули статусу податкового боргу.
Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 12.08.2024 року форми «Ф» №0024391-1309-0436 на суму 269 020,00 грн., яка рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена відповідачу на його адресу. Зазначене поштове відправлення було отримано відповідачем 21.08.2024 року.
Проте відповідач серед іншого у відзиві на позовну заяву зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення спірної податкової вимоги на адресу відповідача та в матеріалах справи відсутній опис поштового вкладення який мав би підтвердити зміст відправлення.
З приводу цього суд зазначає, що пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Виходячи з наведених правових норм, документи вважаються надісланими (врученими) фізичній особі, якщо їх вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України.
Судом досліджено наявну у справі копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600951951100 від 13.08.2024 року та встановлено, що в його примітках зазначено: «вимога боргу від 12.08.2024 року». Крім того наявний підпис відповідача про вручення йому даного відправлення.
Отже надана позивачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення містить достатні відомості про надсилання та вручення відповідачу у справі податкової вимоги від 12.08.2024 року.
В свою чергу, докази, які б свідчили про отримання відповідачем 21.08.2024 року від контролюючого органу документів інших, ніж податкової вимоги від 12.08.2024 року форми «Ф» №0024391-1309-0436 на суму 269 020,00 грн., в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.
Отже наявними в матеріалах справи документами підтверджений факт направлення контролюючим органом та отримання відповідачем вищезазначеної податкової вимоги, а вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, це стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Посилання відповідача на протиправність податкової вимоги судом не приймаються до уваги, оскільки така вимога є чинною, не відкликалась, а докази оскарження відповідачем податкової вимоги та її скасування відсутні.
Правомірність податкової вимоги не є предметом доказування в даній справі, а обставини які підлягають доказуванню у справі про стягнення податкового боргу є відмінними.
В свою чергу, податковий борг, за визначенням наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.
В даному випадку, заявлений до стягнення податковий борг є узгодженим, несплаченим відповідачем самостійно на момент звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Також суд вважає хибними викладені у відзиві на позовну заяву твердження відповідача про те, що контролюючим органом не було сформовано податкову вимогу на суму боргу 1 044 569,60 грн., який виник 06.11.2024 року, на підставі податкового повідомлення-рішення № 0381070708 від 12.12.2023 року, оскільки відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Оскільки вищевказана податкова вимога є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підсумовуючи вищевикладене, а також враховуючи те, що на момент розгляду справи у судовому порядку, податковий борг відповідачем не погашений, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету у сумі 1 313 589,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська