09 квітня 2025 рокуСправа №640/7628/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №640/7628/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
02.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.11.2018 року № 0116264202, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акту перевірки від 29.10.2018 № 4278/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.11.2018 року № 0116294202, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акту перевірки від 29.10.2018 № 4278/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.11.2018 року № 0116274202, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акту перевірки від 29.10.2018 № 4278/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.11.2018 року № 0116314202, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акту перевірки від 29.10.2018 № 4278/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага позивача від 29.10.2018 року №4278/26-15-42-02-30/2259907267 прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що відповідачем не встановлені обставини щодо розміру суми основного боргу платника податків перед кредитором на момент припинення зобов'язань за основною сумою боргу, не встановлені обставини щодо правових підстав, за яких фактично припинилися зобов'язання платника податків перед кредитором за основною сумою боргу, внаслідок чого допущені порушення вимог податкового законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7628/19. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
05.02.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 року справу № 640/7628/19 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/7628/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін адміністративної справи №640/7628/19.
27.03.2025 року від Головного управління ДПС у м. Києві до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що перевіркою визначення оподатковуваного доходу встановлено отримання доходу фізичною особою ОСОБА_1 у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019), що підлягає обов'язковому декларуванню за 2017 рік, на загальну суму 2068841,30 грн, що призвело до заниження військового збору за 2017 рік, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 31032,62 гривень. Також перевіркою правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору, встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 занизила та не перерахувала до бюджету військовий збір за 2017 рік в розмірі 31032,62 грн., чим порушила вимоги п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Кодексу. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 179.1, ст. 179 розділу IV Кодексу з урахуванням вимог п.п.49.18.4 п. 49.18 ст.49 Кодексу, не подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2017 рік; п.п. «а» п. 176.1 п.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 Кодексу, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу; порушенням п.п.168.2.1 п.168.2 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, не задекларовано дохід за 2017 у сумі 2068841,30 грн та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2017 в сумі 372391,43 гривень; п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16і підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Кодексу, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 31032,62 грн.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 032/29-506К, згідно пунктів 1.1., 1.1.1. якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 74000,00 доларів США, зі сплатою 13,50 процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду згідно з умовами п. 2.8 цього Договору та наступним порядком погашення суми основної заборгованості за кредитом та процентів за його використання. Починаючи з місяця, що слідує за місяцем надання кредиту, позичальник щомісячно 27 числа кожного місяця рівними частинами сплачує кредитору суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом і проценти за користування кредитом у розмірі 1136,00 доларів США (ануїтетний платіж), з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 27 грудня 2017 року, на умовах, визначених цим договором.
Також, 27.12.2007 року між позивачкою (іпотекодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір №032/06-256, яким іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов'язань за договором кредиту нерухоме майно, яким є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві особистої власності на підставі договору дарування квартири.
Пунктом 1.2. цього договору передбачено, що заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 479 750,00 грн. 00 копійок, що за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору (за 100 доларів США = 505,00 грн.) еквівалентно сумі 95 000,00 доларів США 00 центів.
Згідно пункту 1.4.1. повернення кредиту в сумі 74 000,00 доларів США з графіком погашення заборгованості за кредитом, визначеним договором, яким обумовлене основне зобов?язання з кінцевим терміном погашення кредиту 27 грудня 2017 року (включно), а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов?язання та додатковими угодами до нього.
30.07.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 1 до договору кредиту № 032/29-506К від 27.12.2007 року, згідно якої сторони прийшли взаємної згоди внести зміни до умов кредитування, а саме: викладено перший абзац п. 1.1. та п.п. 1.1.1. п. 1.1. Договору в новій редакції - збільшено ліміт кредитування до 80686,23 доларів США та змінено кінцеву дату погашення кредиту - до 26.12.2022 року. Також змінено порядок погашення кредиту, який з 27.01.2008р. по 27.10.2008р. проводиться щомісячними оплатами 27 числа кожного місяця рівними частинами у розмірі 1136,00 доларів США, що включає заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом, а в подальшому - з травня 2010 року здійснюється до 20 числа кожного місяця платежами по 511,00 доларів США, останній платіж становить 476,17 доларів США. При цьому частина кредиту в сумі 6686,23 доларів США надається на поточні потреби готівкою через операційну касу кредитора.
Також 30.07.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений Додатковий договір № 1 до іпотечного договору №032/06-256 від 27.12.2007 року, в якій сторони домовились викласти пункт 1.4.1 договору в наступній редакції: повернення кредиту в сумі 80 686,23 доларів США з графіком погашення заборгованості за кредитом, визначеним договором, яким обумовлене основне зобов?язання з кінцевим терміном погашення кредиту 26 грудня 2022 року (включно), а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов?язання.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.12.2014 по справі 755/19804/14-ц, яке набрало законної сили, позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за Договором кредиту № 032/29-506К від 27.12.2007 року в розмірі 1620388,01 грн. та судовий збір в сумі 3654,00грн., а всього суму в розмірі 1624042,01грн. (один мільйон шістсот двадцять чотири тисячі сорок дві гривні одну копійку).
За інформацією з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.12.2018 року №147685576, за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбан" зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 37,8 кв.м, житлова площа 18,1 кв.м на підставі: іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мироник О.В. та зареєстрований в реєстрі за №9058, серія та номер 032/06-256, виданий 27.12.2007, видавник ПАТ «Укрсоцбанк»- ОСОБА_1 ; додатковий договір до іпотечного договору №032/06-256 від 27.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мироник О.В. та зареєстрований в реєстрі за №1623, серія та номер 1, виданий 30.07.2009 року, видавник ПАТ «Укрсоцбанк»-Мурашкіна Н.Ю.
Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 01.10.2018 року №14678, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019) фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.
Перевіркою встановлено порушення пункту 179.1, статті 179 розділу IV Кодексу з урахуванням вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, не подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2017 рік; підпункту «а» пункту 176.1 пункту 176, пункту 44.1, пункту 44,3 статті 44 Кодексу, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу; підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 з урахуванням вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, не задекларовано дохід за 2017 у сумі 2068841,30 грн. та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2017 в сумі 372391,43 гривень; підпункту 1.2, підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Кодексу, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017 рік у сумі 31032,62 гривень.
За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки від 29.10.2018 року №4278/26-15-42-02-30/2259907267.
На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» № 0116264202 від 14.11.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу на суму 372391,43 грн., штрафної санкції на суму 93097,86 грн.;
- форми «ПС» № 0116294202 від 14.11.2018 року про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 170 грн.;
- форми «ПС» № 0116274202 від 14.11.2018 року про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 510 грн.;
- форми «Р» № 0116314202 від 14.11.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання по військовому збору на суму основного платежу на суму 31032,62 грн., штрафної санкції на суму 7758,16 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, подала скаргу до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погодившись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась із цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд враховує наступне.
Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.2. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Як визначено статтею 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Як встановлено судом, податковим органом на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019) фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.
Стосовно нарахування позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафу за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Як встановлено пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
За підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Отже, додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Крім того, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Отже, під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором, що узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 826/12872/17.
За змістом підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи питання щодо обов'язку сплатити податок на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання (прощення) боргу кредитором, відповідач виходив з даних ЦБД ДРФО, даних ГУ ДФС по формі 1-ДФ, відповіді ПАТ «Укрсоцбанк» від 28.08.2018 року №05.6-12/79-875.
Зокрема, згідно відомостей з ЦБД ДРФО за 2017 рік фізична особа - платник податку ОСОБА_1 отримала додаткове благо - анулювання боргу банком в сумі 2068841,30 грн.
Підпунктом «б» пункту 176.2 статі 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Довідник ознак доходів фізичних осіб (додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 за ознакою доходу « 126» передбачає відображення доходу, отриманого платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).
Поряд із цим, за змістом підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.
Законом України від 09.04.2015 №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» (далі Закон №321-VIII, набрав чинності 07.05.2015) підпункт 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим, за змістом якого сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Наведені вище норми вказують на те, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, є доходом такого платника. Визначальною ознакою доходу платника податку як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Тому боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку.
Як встановлено судом, ПАТ «Укрсоцбанк» листом від 28.08.2018 року №05.6-12/79-875 повідомив Головне управління ДФС у м. Києві щодо отриманого доходу фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором ПАТ «Укрсоцбанк».
Перевіркою встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» відповідно до вимог підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та дотримуючись порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, подано до контролюючого органу податковий розрахунок за формою 1-ДФ за IV квартал 2017 року, в якому відображено нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу за ознакою доходу - 126 (дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 в сумі 2068841,30 грн.
Відповідач вважає, що вказаними доказами підтверджено, що позивачу прощено заборгованість за кредитом, а відтак отримано дохід в сумі 2068841,30 грн.
Водночас як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 032/29-506К.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між сторонами укладено іпотечний договір №032/06-256, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.12.2014 по справі 755/19804/14-ц, яке набрало законної сили, позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за Договором кредиту № 032/29-506К від 27.12.2007 року в розмірі 1620388,01 грн. та судовий збір в сумі 3654,00грн., а всього суму в розмірі 1624042,01грн. (один мільйон шістсот двадцять чотири тисячі сорок дві гривні одну копійку).
У вказаному рішенні серед іншого, зокрема зазначено, що сума заборгованості, яка станом на 18.06.2014 року становить 1620388,01 грн. та складається із: заборгованість за кредитом - 918261,08 грн.; заборгованість за відсотками - 597251,95 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 34 905,38 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків - 69 969,60 грн.
За інформацією з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.12.2018 року №147685576, за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 37,8 кв.м, житлова площа 18,1 кв.м на підставі: іпотечного договору та додаткового договору до іпотечного договору №032/06-256 від 27.12.2007 року.
Проте акт перевірки такі відомості не містить.
Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 600 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Оскільки, банк використав право звернення стягнення на предмет іпотеки, суд приходить до переконання, що зобов'язання за договором кредиту № 032/29-506К від 27.12.2007 року є припиненими у зв'язку із набуттям банком права власності на предмет іпотеки.
Аналогічна правова оцінка щодо остаточного розміру заборгованості та припинення зобов'язань за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 770/11-504 наведена у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі №752/15699/19 (арк. справи 86).
Судом також враховано, що податковий орган під час перевірки та прийнявши оскаржувані рішення не встановив підстав виникнення спірних правовідносин, яким договором вони були визначені та які умови передбачали, структуру боргу, який було анульовано банком, не визначив, чи входить до цієї суми основний борг, які проценти та пеню було сплачено позивачем за договором кредиту, яку саме суму було погашено позивачем в рахунок погашення боргу за кредитним договором, а тому база оподаткування була визначена без врахування таких даних. Відповідач не надав суду необхідного розрахунку , з якого була визначена база оподаткування.
Відповідачем не було враховано, що рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за Договором кредиту № 032/29-506К від 27.12.2007 року в розмірі 1620388,01 грн.
У вказаному рішенні серед іншого, зокрема зазначено, що сума заборгованості, яка станом на 18.06.2014 року становить 1620388,01 грн. та складається із: заборгованість за кредитом - 918261,08 грн.; заборгованість за відсотками - 597251,95 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 34 905,38 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків - 69 969,60 грн. В той час як сума прощеного боргу (дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 заявлена в розмірі 2068841,30 грн.
Отже суд вважає, що сума прощеного боргу, яка визначена контролюючим органом лише на підставі довільних письмових повідомлень банку, без дослідження первинних документів, з'ясування суми основного боргу, анульованого (прощеного) банком у валюті наданого кредиту (доларах США), еквівалента анульованої (прощеної) у гривнях суми основного боргу у доларах США, дати такого прощення, суми боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на відповідну дату не є документально підтвердженою відповідачем.
Наявні у справі докази свідчать, що контролюючим органом не вжито заходів для перевірки отриманої ним інформації, що міститься в базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС, зокрема, стосовно здійснених Банком операцій з анулювання (прощення) заборгованості, стану розрахунків за договором про іпотечний кредит, інших даних, що впливають на визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Крім цього, контролюючий орган повинен був перевірити дотримання порядку повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, що дозволить визначити правовий статус прощеної заборгованості та, відповідно, наявність у позивача обов'язку сплати податку з доходів фізичних осіб та відображення їх у річній податковій декларації.
Проте, з викладених у відзиві аргументах відповідача та наданих доказів не вбачається, що контролюючим органом були отримані первинні документи, з яких можна було б встановити зазначену вище інформацію, а відтак, контролюючим органом не було вжито заходів для перевірки інформації, що міститься в базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС про суми виплачених доходів, щодо складових суми прощеної (анульованої) заборгованості по кредитному договору, а саме: розміру основного боргу, відсотків, пені (за наявності), які, в свою чергу, впливають на визначення розміру податкових зобов'язань.
Отже, суд вважає, що жодних належних заходів, необхідних для з'ясування зазначених вище питань контролюючим органом не було вжито, хоча це мало істотне значення для надання правильних висновків за результатами перевірки та, відповідно, як наслідок, до складу загального річного оподатковуваного доходу позивача за 2017 рік було включено всю суму прощеного боргу, без належного з'ясування складових суми прощеної (анульованої) заборгованості по кредитному договору та інших даних, що впливають на визначення позивачу податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб та військового збору, а отже висновки контролюючого органу є передчасними.
Варто також зазначити, що навіть за наявності обставин прощення банком основної суми боргу, обов'язок позивача щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору у відповідних розмірах виник би у разі належного виконання банком вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України щодо повідомлення боржника про таке звільнення, а саме: особисто під підпис, чи шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або ж укладення відповідного договору.
У матеріалах справи відсутні докази виконання банком обов'язку повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу, передбаченого підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. З огляду на все зазначене вище, суд приходить до переконання, що висновки, викладені в акті перевірки, не гуртуються на дійсних фактичних обставинах справи, є необґрунтованими, а відтак оскаржувані у справі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Разом з цим, застосування відповідачем податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» № 0116294202 від 14.11.2018 року про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 170 грн. за не подання податкової декларації за 2017 рік також є незаконним, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що у спірному періоді позивач отримував оподатковуваний дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором.
Отже суд вказує на відсутність правових підстав для нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік та військового збору, а також для подання позивачем податкової декларації про майновий стан за 2017 рік, відтак, скасовує ППР від 01.03.2024 № 8027/13-01-24-08, № 8029/13-01-24-08 та № 8030/13-01-24-08.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.11.2018 року №№0116264202, 0116294202, 0116274202, 0116314202 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Вирішуючи питання належного відповідача в даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", було утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Новостворена Державна податкова служба України відповідно до вказаної постанови Уряду від 18.12.2018 № 1200 є правонаступником прав та обов'язків Державної фіскальної служби України у відповідних сферах.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р "Питання Державної податкової служби", Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення ДПС України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 "Про затвердження Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень ДФС України.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", якою вирішено утворити Офіс великих платників податків ДПС, як юридичну особу публічного права та територіальний орган Державної податкової служби України. Водночас Урядом вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби України, шляхом їх приєднання до відповідних органів ДПС.
Зокрема відповідно до п. 4 Постанови Уряду від 19.06.2019 № 537 територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Таким чином, за змістом зазначеної Постанови Уряду новостворені органи ДПС визначені правонаступниками відповідних територіальних органів ДФС, а отже судом встановлено, що Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).
В подальшому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" ліквідовано територіальні органи ДПС, що здійснювали свою діяльність як самостійні юридичні особи, натомість наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено Головне управління ДПС у м. Києві як територіальний орган ДПС, що утворений на правах відокремленого підрозділу.
Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС", зі змінами внесеними наказом ДПС від 04.03.2021 № 264, затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві (далі Положення). Згідно частини першої Положення Головне управління ДПС у м. Києві є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).
Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" з 01 січня 2021 року розпочато здійснення повноважень та функцій територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремленими підрозділами згідно наказу ДПС від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби".
Головне управління ДПС у м. Києві зареєстровано як відокремлений підрозділ і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" за кодом 44116011.
Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За таких обставин, відбулося публічне правонаступництво (передання адміністративної компетенції), за результатами якого повноваження Головного управління ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ: 39439980) були передані до іншого суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про заміну відповідача в адміністративній справі №640/7628/19 з Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39439980) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви у сумі 3073,60 грн. за квитанціями від 24.04.2019 року №№202,203,204,205.
Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.11.2018 року №№0116264202, 0116294202, 0116274202, 0116314202.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська