м. Вінниця
14 липня 2025 р. Справа № 120/10536/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не розглянув рапорт від 27.06.2024, щодо виплат та нарахувань, які належать йому при звільненні. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не розглянув рапорт щодо видачі довідки про вартість речового майна, яке підлягає видачі ОСОБА_1 .
Ухвалою від 15.08.2024 прийнято позовну заяву до провадження, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
02.09.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначає про те, що на рахунок позивача здійснено нарахування основного та додаткових видів грошового забезпечення. Стосовно речового майна зазначає про те, що відповідно до норм Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.20216 № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту», передбачено, що мобілізовані військовослужбовці звільняються у запас у тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому, предмети речового майна, які не були видані, під час звільнення не видаються.
03.09.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачем до суду подано заяву якою долучено докази здійснених нарахувань грошового забезпечення позивача.
03.09.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечив доводи військової частини НОМЕР_1 , викладені у відзиві. Позивач наполягає, що предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді у формі, передбаченій законодавством. А саме, відповідач повинен письмово повідомити позивача про результати розгляду рапорту, а також надати довідку про суми недоотриманого речового майна на дату його звільнення з військової служби.
09.09.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, з якого вбачається, що виплата грошової компенсації за неотримане речове майно під час звільнення військовослужбовця здійснюється на підставі довідки про речове майно. Водночас, враховуючи, що категорія військовослужбовців, призваних за призовом під час мобілізації, не набуває права на виплату грошової компенсації при звільненні, відповідно грошова компенсація не нараховується, а отже, відсутні підстави для видачі довідки.
25.11.2024 позивачем до суду подано пояснення з яких слідує, що позивачем не отримано відповіді на рапорти від 24.05.2024 та від 25.05.2024, зокрема, в частині виплат та нарахувань та надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу.
26.06.2025 через підсистему «Електронний суд» позивачем до суду подано додаткові пояснення з яких слідує, що відповідачем не вирішено питання в частинні надання довідки про вартість речового майна що належить до видачі позивачу при звільненні з військової служби.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» з 01.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 призваний та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
21.05.2024 позивач звернувся з рапортом до командира (командира взводу) про звільнення з лав ЗСУ відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» за п.п. «б», також у рапорті про звільнення позивач просив:
- здійснити перерахунок та виплатити з 01.03.2022 по день виключення із списків особового складу включно грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 та на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
- здійснити перерахунок та виплатити грошову допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2024, одноразової грошової допомоги при звільненні за повних 11 років (з урахуванням періоду попередньої служби) календарної служби, грошової компенсації за невикористанні дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2022 по 2024 рік, грошової компенсації за 29 календарних днів невикористаної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за 8 календарних днів, невикористаної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за 17 календарних днів, невикористаної відпустки за 2024 рік, обчислених з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року та виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
- здійснити нарахування грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у відповідності до вимог ст. 91 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та вимог Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.
- здійснити виплату грошової допомоги при звільненні у запас в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 7 років календарної служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
Також, у день звільнення надати позивачу довідку про суми недоотриманого речового майна та виплатити компенсацію за неотримане речове майно.
Згідно наказу (по особовому складу) командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2024 №34-РС позивач посаду здав та був виключений із списків особового складу 27.06.2024 відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 "Про військовий обов'язок і військову службу" за п.п. "6" (за станом здоров'я).
Станом на день виключений із списків особового складу 27.06.2024, позивач не отримав письмової відповіді на поданий рапорт від 21.05.2024.
27.06.2024 у день виключення із списків особового складу позивачем через відділення АТ "Укрпошта" направлено рапорт безпосередньо на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 у якому позивач просив: - розглянути рапорт від 21.05.2024, про звільнення із військової служби (в частині виплат та нарахувань); - надати довідку про суми недоотриманого речового майна.
Як стверджує позивач, що станом на день звернення з даним адміністративним позовом відповіді позивачем не отримано (рапорт позивача від 21.05.2024, в частині виплат та нарахувань, надання довідки про суми недоотриманого речового майна майно не розглянутий), також рапорт позивача від 27.06.2024, відповідачем не розглянутий, відповіді позивачу не направлено.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України затверджений наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року №531, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 року за №1214/42559 (далі - Порядок №531).
Так, згідно з п.2 розділу І Порядку з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання - до наступного прямого командира (начальника).
Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі врегульовані приписами розділу III Порядку №531. Зокрема, у паперовому рапорті військовослужбовець вказує:
найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;
заголовок «Рапорт»;
суть порушеного питання;
перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);
найменування займаної посади;
військове звання, власне ім'я та прізвище;
дату;
особистий підпис.
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).
Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.
Забороняється:
1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:
подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;
недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;
наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;
2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров'я тощо;
3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;
4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.
Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.
Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.
У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Вказані норми відповідачем порушені, зважаючи на відсутність доказів розгляду рапорту позивача від 27.06.2024.
Враховуючи, що обставини справи стосуються нарахування та виплати сум грошового забезпечення, а також надання довідки про речове майно, яке підлягає видачі позивачу, відповідач за результатами розгляду рапорту, незалежно від того, чи підлягають нарахуванню або виплаті відповідні суми грошового забезпечення та чи має позивач право на отримання компенсації за неотримане речове майно, повинен був надати ґрунтовну письмову відповідь на поданий рапорт позивача у строк 14 днів.
З огляду на викладене, стороною відповідача в межах цих правовідносин допущено протиправну бездіяльність, що полягає у неналежному розгляді рапорту позивача від 27.06.2024. Таким чином, існують правові підстави для зобов'язання відповідача розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 27.06.2024 та надати обґрунтовану письмову відповідь щодо належних позивачу виплат та нарахувань при звільнені.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 про видачу довідки про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2011) регулює основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту, гарантії в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ (далі за текстом Закон №2011) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Частиною 1 статті 9 Закону №2011 визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 91 Закону №2011 речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначений Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. №178 (далі - Порядок № 178).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) (далі - Порядок №178).
Згідно з п. 2 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Відповідно до п. 3-5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
У той же час, завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці) визначає Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 (далі - Інструкція №232).
Згідно із п. 2 розділу I Інструкції №232 основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.
Відповідно до п. 4 розділу III Інструкції №232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що отримання військовослужбовцем довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, є підставою для нарахування останньому, за його бажанням, грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.
Отже, право військовослужбовця на отримання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, нерозривно пов'язане з правом на отримання грошової компенсації за речове майно, яке було отримане під час проходження служби.
Разом з тим, відповідно до пункту 29 розділу V Інструкції №232 у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються.
Таким чином, відповідно до вищезазначених вимог Інструкції позивачу, як військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, при звільненні речі, які ним не були отримані з будь-яких причин за період служби, не видаються, тобто при звільненні в нього не виникає право на отримання таких речей.
Наведене свідчить, що в позивача при звільненні зі служби в особливий період, не виникло право на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане ним під час проходження служби.
Відповідно, у відповідача не виникло обов'язку щодо видачі позивачу спірної довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, адже видача останньої зумовила б виникнення обставин, за яких відповідач всупереч положенням Інструкції №232 був би зобов'язаний виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію, на яку, як зазначалось вище, він не набув право.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється, оскільки позивача відповідно до норм ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду по суті рапорту ОСОБА_1 від 27.06.2024, в частині виплат та нарахувань при звільнені.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 27.06.2024, в частині виплат та нарахувань, які належать при звільненні та надати письмову відповідь по суті рапорту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Рішення суду сформовано: 14.07.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна