Номер провадження 22-з/821/108/25 Справа № 711/7823/24
про вирішення відводу суддів
14 липня 2025 р. м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі судді цивільної палати Карпенко О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Грачової Тетяни Григорівни про відвід колегії суддів Фетісової Тетяни Леонідівни, Гончар Надії Іванівни, Сіренка Юрія Володимировича від розгляду справи за позовом ТОВ «МАГАЗИН «БУДІВЕЛЬНИК І К» до ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними пунктів договору про врегулювання заборгованості,-
09 червня 2025 року для розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 14 травня 2025 року у даній цивільній справі автоматизованою системою документообігу Черкаського апеляційного суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Фетісова Т.Л., судді - Гончар Н. І., Сіренко Ю.В.
Ухвалами Черкаського апеляційного суду від 12 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 15 липня 2025 року на 12 год. 00 хв.
17 червня 2025 року представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Грачовою Т. Г. подано заяву про відвід колегії суддів Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Сіренка Ю. В. від розгляду даної справи, оскільки є сумніви в їх неупередженості і об'єктивності
Заява мотивована тим, що колегія суддів у цьому ж складі розглядала справу № 712/3924/23 за позовом ТОВ «МАГАЗИН «БУДІВЕЛЬНИК І К» до ОСОБА_3 , ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» про визнання недійсними договорів, скасування реєстраційного запису та постановою від 23.07.2024 залишила рішення суду у цій справі без змін. Вважає, що з метою недопущення в майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування законності судового рішення наявні підстави, передбачені п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 липня 2025 року передано вирішення питання про відвід колегії суддів Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Сіренка Ю. В. згідно заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Грачової Т. Г. у даній справі судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2025 року вказану справу для розгляду заяви розподілено судді апеляційного суду Карпенко О.В.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Грачової Т. Г. про відвід колегії суддів, приходжу до висновку, що обставини на які посилається заявник як на підставу відводу колегії суддів Черкаського апеляційного суду Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. не можуть бути визнані законними та обґрунтованими підставами для відводу з огляду на наступне.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Питання про відвід вирішується судом у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 3 с. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, не вбачаю будь-яких підстав стверджувати, що судді Гончар Н. І., Сіренко Ю.В., Фетісова Т.Л. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
За об'єктивним критерієм підлягає з'ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Доводи заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Грачової Т. Г. про відвід суддів не містить посилання на безумовні обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., крім того доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, а зазначені у ній підстави для відводу суддів не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів чи заінтересованості у результаті розгляду даної справи.
Враховуючи наведене вище, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Грачової Т. Г. про відвід колегії суддів Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Грачової Тетяни Григорівни про відвід колегії суддів Фетісової Тетяни Леонідівни, Гончар Надії Іванівни, Сіренка Юрія Володимировича від розгляду справи за позовом ТОВ «МАГАЗИН «БУДІВЕЛЬНИК І К» до ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними пунктів договору про врегулювання заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Оксана КАРПЕНКО