Справа № 3/593/362/2025
"03" липня 2025 р. СУДДЯ Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Бережани, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , вдови, має одного неповнолітнього сина, освіта середня, не працюючої, -
за ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.06.2025 року інспекторка СЮП ВП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенантка поліції Вовк Х.А. склала протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 733103 відповідно до якого «25.06.2025 р. о 15:15 год. гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2009 р.н., що виразилось в керуванні ОСОБА_2 транспортним засобом а саме мотоциклом марки «Musstang» по вул. Центральна с. Жуків Бережанської МТ без посвідчення водія».
ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення пояснила, що не може пояснити, яким чином син допустив такі дії.
Ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.1,2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності; завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Розгляд справ про адміністративне правопорушення врегульовано главою 22 КУпАП, де в ст. 279 КУпАП встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Виходячи з системно-логічного тлумачення вказаних норм законодавства, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на підставі протоколу про адміністративне правопорушення в межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки за допомогою доказів, доданих до справи про адміністративне правопорушення, наявності відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.
У справі «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення. Таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі «Карелін проти росії» («Каrеlіn v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, тобто необхідною умовою наявності складу правопорушення є ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано чіткої норми закону якою передбачені обов'язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, від виконання яких ухилилася ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, в протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД № 733103, складеному відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, не наведено норми закону, якою передбачені обов'язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, які б передбачали наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обов'язки ОСОБА_1 від виконання яких остання ухилилася, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто не доведено існування складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 184, 245, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), Карелін проти росії» («Каrеlіn v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року),-
Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: