Справа № 588/512/25
провадження № 1-кп/588/81/25
14 липня 2025 року м.Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
потерпіла ОСОБА_6 ,
потерпіла ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тростянці
клопотання захисника про доручення проведення слідчих дій під час судового провадження та призначення у кримінальному провадженні судово-медичної комісійної експертиза та
клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Білка Охтирський район Сумської області, громадянин України, освіта професійно-технічна, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України
На розгляді Тростянецького районного суду Сумської області перебуває указане кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання, в якому просив:
- для всебічного, повного і неупередженого судового розгляду доручити проведення органу досудового розслідування провести слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_4 для перевірки його показів на місці та з'ясування обставин справи в частині механізму завдання тілесних ушкоджень як самому ОСОБА_4 так і загиблому ОСОБА_8 ОСОБА_4
- за наслідками слідчого експеримента призначити у даній справі судову медичну комісійну експертизу, проведення якої доручити Сумському обласному бюро судово-медичної експертизи на вирішення експертизи поставити наступні питання:
- чи відповідає механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , тому механізму, який обвинувачений ОСОБА_4 продемонстрував як у своїх показах у суді так і на місці події при проведенні слідчого експерименту?
- чи відповідає механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , тому механізму, який обвинувачений ОСОБА_4 показав у судовому засіданні та тому механізму, який був зафіксований (показаний ОСОБА_4 ) в ході проведення слідчого експерименту?
- в якому положенні під час взаємного нанесення тілесних ушкоджень знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .?
- коли саме настала смерть ОСОБА_9 .?
- яка послідовність нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .?
- через який час після нанесення тілесних ушкоджень настала смерть ОСОБА_9 .?
- чи всі тілесні ушкодження ОСОБА_9 були отримані за життя?
Клопотання мотивовано тим, що обставини, які обумовлюють необхідність проведення слідчого експерименту, не були відомі на стадії досудового слідства і отримані в судовому засіданні показання обвинуваченого потребують перевірки. Захисник не заперечував проти проведення слідчого експерименту в умовах слідчого ілолятора.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував повністю. Посилався на те, що досудове розслідування у справі проведено належним чином для встановлення істини. Нова версія подій висунута обвинуваченим не була відома на досудовому розслідуванні. Фактично заявлені клопотання мають на меті затягнути розгляд справи. У випадку задоволення клопотання про проведення слідчого експерименту прокурор вважав необхідним його проведення на місці події, оскільки обмежений простір в примішенні може впливати на результати експерименту.
Відповідно до Реєстру матеріалів досудового розслідування під час досудового розслідування слідчі експерименти з ОСОБА_4 не проводилися.
Суд вважає таким, що підлягає задоволенню клопотання захисника доручити органу досудового розслідування провести слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_4 для перевірки його показів на місці та з'ясування обставин справи в частині механізму завдання тілесних ушкоджень як самому ОСОБА_4 так і загиблому ОСОБА_8 ОСОБА_4 .
Суд вважає, що необхідність призначення судової медичної комісійну експертизи залежить від результатів проведеного слідчого експерименту.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню частково в частині доручення провести слідчий експеримент.
За вимогами статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.
КПК України надає сторонам кримінального провадження рівні права у збиранні доказів та доведенні їх переконливості перед судом.
Отже, враховуючи викладені обставини, для перевірки і уточнення на місці події відомостей з показань обвинуваченого, які мають значення для установлення обставин кримінального правопорушення клопотання захисника щодо доручення органу досудового розслідування провести слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_4 для перевірки його показів на місці та з'ясування обставин справи в частині механізму завдання тілесних ушкоджень як самому ОСОБА_4 так і загиблому ОСОБА_8 ОСОБА_4 підлягає задоволенню з покладенням на прокурора ОСОБА_3 обов'язку надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчого експерименту за дорученням суду, учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, та надати їх суду.
Прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці без права внесення застави, яке мотивував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого спричинено смерть потерпілому. Обґрунтованість пред'явленого обвинувачення підтверджується на думку прокурора зібраними під час досудового розслідування доказами. Ураховуючи тяжкість пред'явленого обвинувачення, дані про особу ОСОБА_4 , відсутність у нього міцних соціальних зав'язків, прокурор вважав, що існує ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на свідків, ризик переховування чи знищення доказів. Таким чином, на думку прокурора лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть цього зробити.
Потерпілі клопотання прокурора підтримали.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 висловив позицію, що клопотання не відповідає статті 184 КПК України, оскільки до нього не додані докази на його обґрунтування.
Щодо вказаних в клопотанні ризиків зазначив, що ризик сховати або спотворити речі чи документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, об'єктивно відсутній через те, що докази зібрані та зберігаються у відділенні поліції. Вплив на свідків фактично неможливий через відсутність очевидців події. Можливість вчинення інших правопорушень є припущенням обвинувачення.
Ризик ухилення від відповідальності існує, але зменшується з часом. Тому захисник вважав за можливе застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, такий як цілодобовий домашній арешт.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу суд виходить з таких мотивів.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, окрім як, у випадку, коли вона підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Судом установлено, що ухвалою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 22 травня 2025 року ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 липня 2025 року включно без визначення застави.
З обвинувального акту установлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що в період часу з 19 год. 30 хв. 06.02.2025 по 07 год. 00 хв. 07.02.2025 під час спільного вживання алкогольних напоїв між ним та ОСОБА_9 виникла сварка в ході якої ОСОБА_4 схопив у руки металевий предмет округлої форми у вигляді диску з металу сірого кольору та умисно заподіяв смерть ОСОБА_9 , завдавши йому вказаним тупим предметом кількох ударів в різні ділянки тіла, в тому числі в область голови, що спричинили закриту черепно-мозкову травму, яка супроводжувалася дифузним крововиливом під м'яку мозкову оболонку, які привели до набряку-стисненню головного мозку, що стало причиною смерті ОСОБА_9 на місці події.
Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за частиною 1 статті 115 КК України. Указане кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого, крім вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, на які посилається прокурор у клопотанні і причетність до вчинення якого ОСОБА_4 , не заперечує, суд також враховує тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим та його особу, зокрема, те, що ОСОБА_4 , раніше не судимий, є особою 60 років, має задовільний стан здоров'я, розлучений, неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, постійного місця роботи чи навчання не має, за місцем проживання характеризується негативно, як схильний до зловживання спиртними напоями і до появи у громадських місцях в нетверезому стані, фактично живе не за місцем реєстрації, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Ці обставини у сукупності вказують на наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Також ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Цей ризик набув актуальності у зв'язку з заявленим захисником клопотанням про проведення слідчого експерименту.
Щодо ризику незаконнного впливу на потерпілих, суд погоджується з позицією захисника про те, що потерпілі вже були допитані, вони не є очевидцями злочину, кримінальне провадження здійснюється у формі публічного обвинувачення, отже позиція потерпілих не має вирішального значення. Але цей ризик існує у зв'язку з заявленим потерпілими цивільним позовом рішення по якому не прийняте, а також активною позицією потерпілих, їх участю у всіх судових засіданнях та побоюванням за власну безпеку.
З урахуванням наведеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, суд дійшов висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти названим ризикам, передбаченим пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
За таких обставин, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою підлягає задоволенню на строк два місяці.
Ураховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини, з огляду на вимоги частини 2 статті 183 КПК України розмір застави судом не визначається.
За таких обставин, керуючись положеннями статей 183, 194, 197, 315, 372 КПК України, суд
Клопотання захисника задовольнити частково.
Доручити органу досудового розслідування - СВ Відділення поліції №1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області провести у кримінальному провадженні №12025200540000034 від 07.02.2025 року слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_4 для перевірки його показів на місці та з'ясування обставин справи в частині механізму завдання тілесних ушкоджень як самому ОСОБА_4 так і загиблому ОСОБА_8 ОСОБА_4 .
Указану слідчу дію провести у строк до 21 серпня 2025 року з дотриманням порядку, передбаченого главою 20 КПК України з наданням можливості прийняти участь у слідчому експерименті обвинуваченому та його захиснику.
Доручити слідчому СВ Відділення поліції №1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області передати протоколи проведення слідчого експерименту з додатками прокурору ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора ОСОБА_3 надати учасникам судового провадження доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчої дії за указаним дорученням суду, в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України та надати їх суду у строк до 29 серпня 2025 року.
В іншій частині клопотання, а саме про призначення судово медичної комісійної експертизи - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11 вересня 2025 року включно без визначення застави.
Наступне засідання у справі призначити на 29 серпня 2025 року о 13 год. 00 хв. у залі судових засідань у приміщенні Тростянецького районного суду Сумської області (адреса: вул. Миру, 9, м. Тростянець, Сумська область).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити обвинуваченому після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 14.07.2025 року.
Суддя ОСОБА_1