Справа № 761/28358/25
Провадження № 1-кс/761/18735/2025
08 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лиманівка Харківської області, із вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 30.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100100002402,
установив:
07.07.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 70700) клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 30.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100100002402.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий ОСОБА_6 зазначає про таке.
Так, слідчими СВ Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100100002402 від 30.06.2025, за процесуального керівництва прокурорів Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.06.2025, приблизно о 21 год. 00 хв., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вступили у словесний конфлікт з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який переріс у бійку та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вступили в попередню змову щодо спричинення ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння, групою осіб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , 29.06.2025, приблизно о 21 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , передбачаючи можливість настання тяжких наслідків для здоров'я ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних стосунків, спільно нанесли ОСОБА_9 множинні удари руками та ногами в область голови та тулубу, тобто в області тіла, де розташовані життєво важливі органи людини.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння: перелом 8, 9, 10 ребер зліва з незначним зміщенням, лівобічний пневмоторакс, забійні садна спини, забійні рани волосистої частини голови, забійне садно правого вуха, забійні садна обох кістей та передпліччя, розрив селезінки.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: у заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння вчинених групою осіб, тим самим підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
04.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують напричетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами в їх сукупності.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 07.07.2025 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_10 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 судовому засіданні заперечував у задоволенні клопотання. Вважав за можливе застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими СВ Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100100002402 від 30.06.2025, за процесуального керівництва прокурорів Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.
04.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Разом із цим, слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм ОСОБА_5 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Водночас обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати останнього до вчинення спроби ухилитися. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема суворістю передбаченого покарання у разі визнання його вини.
А тому, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існує ризик можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, існує ризик того, що підозрюваний в змозі знищити, спотворити чи сховати будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на цей час не встановлені всі обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема свідчень від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає не доведеним та таким, що ґрунтується на припущеннях органу досудового розслідування.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, сімейний стан, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, відсутність судимостей, його процесуальну поведінку, з урахуванням чого слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення заявленого клопотання слідчого.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 зможе в повному обсязі забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Крім того, з метою мінімізації ризиків, встановлених під час розгляду клопотання, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, слідчий суддя вважає за потрібне покласти на ОСОБА_5 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на в'їзд та виїзд з України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зробити застереження щодо випадків, коли підозрюваний може залишати місце свого проживання, а саме: у випадку необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Також слід роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту визначити до 30 серпня 2025 року в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на в'їзд та виїзд з України.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_11