Справа № 583/2815/25
2-о/583/162/25
14 липня 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участі секретаря Верби Н.О.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Задорожньої Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 справу № 583/2815/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Охтирський міський відділ Управління Державної міграційної служби України у Сумській області про встановлення факту проживання на території України,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою та просить встановити факт проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 08.10.1991 року №1636-ХІІ з грудня 1989 року.
Вимоги мотивує тим, що протягом 37 останніх років фактично проживає та працює в Україні, але не є громадянкою України, на момент проголошення незалежності України, фактично з 1989 року постійно проживала на території України і на даний час має намір отримати паспорт громадянина України.
Заявниця, дівоче прізвище якої ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Бєлгороді, на той момент РСФСР. Там же навчалась та проживала до 1988 року. 01.09.1988 вступила на навчання до середнього профтехучилища № 16 м. Люботин Харківської області, який закінчила 04.05.1989 та здобула професію провідника пасажирських вагонів (поїздів далекого прямування).
Після здобуття освіти в 1989 році пішла на роботу в м. Харків - вагонну дільницю № 1 - провідником пасажирських вагонів, де і працює на даний час.
29.11.1989 вийшла заміж за громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шлюб було зареєстровано в м. Бєлгород, однак з того моменту жодного дня не проживала в Бєлгороді, хоча і була там зареєстрована, оскільки переїхала жити до чоловіка в м. Охтирку, місце його проживання: АДРЕСА_1 , де і проживає по цей час.
Чоловік ОСОБА_3 на момент її переїзду в м. Охтирка в 1989 році був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
В шлюбі у заявниці народилося 2 дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти виросли та навчались в м. Охтирка, обоє є громадянами України.
Заявниця зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , з 14.12.1992 у домоволодінні, де вона разом з чоловіком збудували будинок та займаються городництвом та садівництвом, але фактично весь час, починаючи з 1989 року, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 .
Після одруження з чоловіком, 07.02.1990 року вона отримала паспорт громадянки колишнього СРСР серії НОМЕР_1 .
Після розпаду СРСР заявниця своєчасно не оформила паспорт громадянина України, в неї виникло багато проблем з документами. Хоча станом на 24 серпня 1991 року вона проживала в АДРЕСА_1 .
У ОСОБА_1 виникало багато проблем з оформленням документів, оскільки вона була зареєстрована в м. Бєлгороді, але фактично проживала в м. Охтирка та працювала в м. Харкові, у неї відсутній паспорт як громадянина російської федерації так і громадянина України.
Заявниця отримала посвідку на постійне проживання в Україні останній раз 27.12.2011, однак отримати паспорт громадянина України вона так і не змогла у зв'язку з початком повномасштабної війни з російською федерацією.
На даний час їй стало відомо, що щоб набути громадянство України по територіальності необхідно, встановити юридичний факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або факту проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року.
Тому заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт її проживання на території України.
27.06.2025 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд.
03.07.2025 до суду надійшли письмові пояснення від представника заінтересованої особи. В цій заяві представник Управління Державної міграційної служби України у Сумській області стверджує, що встановлення юридичного факту, про який просить заявниця, є недоцільним і просив відмовити в задоволенні заявлених вимог.
В обґрунтування своїх заперечень вказав, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Бєлгород, росія. Батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого Білгородським г/загс 24.07.1966.
29.11.1989 у м. Бєлгород ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_3 і змінила прізвище на « ОСОБА_9 ». Це підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 29.11.1989 НОМЕР_3 .
07.02.1990 ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_4 на бланку зразка 1974 року, виданий ВВС октябрьского райвиконкому міста бєлгорода. 12.10.1992 цим же відділом внутрішніх справ октябрьского райвиконкому міста бєлгорода до цього паспорта вклеєна фотографія заявниці по досягненні нею 25-річного віку. На першій сторінці паспорта НОМЕР_4 стоїть відмітка Генерального консульства рф у Харкові про громадянство росії ОСОБА_1 . У паспорті стоять відмітки про реєстрацію місця проживання заявниці: з 18.10.1988 по 17.11.1992 по АДРЕСА_3 ; з 14.12.1992 по 28.10.2003 року у с. Климентове, Охтирського району Сумської області.
11.06.2003 заявниця отримала у Генеральному консульстві рф у Харкові російський закордонний паспорт, про що є відмітка й у паспорті громадянина росії .
Громадянка росії ОСОБА_1 приїхала на територію України 01.01.1992 з росії і законно проживає в Україні за посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_5 , виданою УМВС України в Сумській області 27.12.2011 року безстроково.
Отже, на думку представника заінтересованої особи, заявниця доказами, приєднаними до заяви про встановлення юридичного факту, підтвердила свою належність до громадянства росії. Заявниця подала заяву про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року з метою встановлення належності до громадянства України за статтею 3 Закону України «Про громадянство України», згідно якої громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України - постійне проживання заявниці зареєстроване 14.12.1992; …. 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України" …
Заявниці у паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року внесено запис про громадянство росії.
Згідно з вимогами статті 3 Закону, пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, за правовою сутністю виключена можливість подання заяви про встановлення належності до громадянства України особою, яка перебуває в громадянстві інших держав. Натомість особи, які перебувають у іноземному громадянстві отримують громадянство України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону.
Таким чином встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України, станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року в судовому порядку не є доцільним, адже у неї, як у іноземки, відсутні правові підстави на встановлення належності до громадянства України згідно ст. 3 Закону.
Таким чином, вважає, що рішення суду щодо проживання заявниці на території України на заявлений період не буде мати юридичного значення, оскільки, станом на сьогодні ОСОБА_1 є іноземною громадянкою.
Відповідно до пункту 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.
Слід зазначити, що згідно пункту 4 Порядку, для подання такої заяви іноземець повинен перебувати на території України на законних підставах. Окремо зауважив, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» прийняття заяв про набуття громадянства України від громадян Російської Федерації припиняється до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
В судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала та пояснила суду, що встановлення факту проживання на території України, який вона просить встановити, потрібен їй для отримання громадянства України. Вказала, що вона має статус громадянки росії, на території України проживає на підставі посвідки на постійне проживання, яку вперше отримала у 2003, а другу, яка діє безстроково, у 2011. Вказану посвідку отримувала на підставі старого паспорту СРСР. Крім того зазначила, що мала паспорт громадянки росії, який був як закордонний паспорт, але строк його дії закінчився у 2023. Раніше вона цей паспорт продовжувала кожні 5 років, останній раз виїздила з вказаним паспортом за кордон у 2018. Також вказала, що вона зверталася до органів міграційної служби України для отримання громадянства України, але їй було відмовлено, оскільки в неї був паспорт громадянина російської федерації. На питання представника заінтересованої особи повідомила, що при отриманні посвідки у 2003 не повідомляла у «паспортному столі» про те, що станом на 24.08.1991 та 13.11.1991 проживала на території України.
Допитана в суді свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що є сусідкою заявниці і зазначила, що ОСОБА_1 проживає давно, точного року вона не пам'ятає, але заявниця поселилася незадовго після того, як свідок закінчила школу у 1988 році. Свідок вказала, що заявниця приїхала в м. Охтирку з чоловіком, а потім тут народила спочатку дочку, а потім сина.
Свідок ОСОБА_11 пояснила у суді, що заявниця разом з чоловіком живуть навпроти по АДРЕСА_1 . Живуть більше 35 років, точного року, коли заявниця приїхала разом з чоловіком свідок не пам'ятає, але це було давно. Коли ОСОБА_1 та її чоловік одружилися свідок не знає, але дочку ОСОБА_12 та сина ОСОБА_13 заявниця народила в м. Охтирці.
Допитаний в якості свідка чоловік заявниці ОСОБА_3 повідомив суду, що працював на потягу і познайомився з дружиною, коли вона була ще студенткою. В якому саме році вони одружилися він не пам'ятає, але це було 29 листопада 36 років тому. В квітні 1990 року народилася дочка в Охтирці. Оскільки на той час дружина не була зареєстрована в м. Охтирка, тому свідоцтво про народження видали в м. Бєлгород, де була прописана дружина. Літом свідок разом із дружиною проживали в с. Климентове на дачі, а так весь час жили по АДРЕСА_1 . На даний час проживають в м. Охтирка, оскільки хата в с. Климентове розбита під час обстрілів.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_14 в суді заперечувала проти задоволення заявлених вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, вказавши, що встановлення такого факту не потягне за собою юридичних наслідків, оскільки заявниця є громадянкою російської федерації, існує позасудовий порядок отримання громадянства України іноземними громадянами відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006). Однак зауважила, що згідно з п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» прийняття заяв про набуття громадянства України від громадян Російської Федерації припиняється до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Зважаючи на викладене, просила відмовити в задоволенні заяви.
Суд, вислухавши учасників справи, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов такого.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , дівоче прізвище якої ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бєлгород республіки РСФСР, що підтверджується свідоцтвом про народження про народження НОМЕР_2 , виданим Бєлгородським г/загс 24.07.1966 ( а.с. 11).
Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу від 29.11.1989 серія НОМЕР_3 , ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 в м. Бєлгород і змінила прізвище на ОСОБА_9 ( а.с. 17).
ОСОБА_1 07.02.1990 отримала паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_4 на бланку зразка 1974 року, виданий ВВС Октябрьского райвиконкому міста Бєлгорода ( а.с. 7).
12.10.1992 відділом внутрішніх справ Октябрьского райвиконкому міста Бєлгорода до паспорту заявниці була вклеєна фотографія по досягненню нею двадцятип'ятирічного віку ( а.с.8).
З наданої копії паспорту, який належить ОСОБА_1 вбачається, що на першій сторінці паспорта НОМЕР_4 стоїть відмітка Генерального консульства РФ у Харкові про громадянство росії ( а.с 7).
Відповідно до копії свідоцтва про народження від 04.07.1990, ОСОБА_1 народила дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в м. Бєлгород РСФСР ( а.с. 24).
Згідно зі свідоцтвом про народження від 04.07.1996, ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_5 в м. Охтирка Сумської області ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 27).
Також вбачається, що у паспорті ОСОБА_1 стоять відмітки про реєстрацію місця проживання заявниці: з 18.10.1988 по 17.11.1992 по АДРЕСА_3 , а з 14.12.1992 по 28.10.2003 року у с. Климентове, Охтирського району Сумської області ( а.с. 9).
Також у паспорті, належному заявниці, проставлена відмітка Генерального консульства РФ у Харкові про те, що 11.06.2003 заявниця отримала російський закордонний паспорт ( а.с. 10).
ОСОБА_1 27.12.2011 отримала посвідку на постійне проживання серія НОМЕР_5 як громадянка РФ ( а.с. 6).
За інформацією з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_15 зареєстрована з 14.12.1992 за адресою АДРЕСА_2 ( а.с. 12).
Відповідно до довідки від 21.12.2022 №5920-5002442721 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання АДРЕСА_1 ( а.с. 13).
Статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у ч. 1 ст. 8, ст. 21, ч. 1 ст. 24 Конституції України.
У ч. 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З вказаного вбачається, що законом передбачено вставлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема проживання на території України.
Встановлення факту проживання на території України на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений указом Президента України від 27березня 2001року №215(далі Порядок№215), постановленим з метою організації виконання Закону України «Про громадянство України», відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Абзацом 1 п. 1 Порядку № 215 передбачено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку № 215 заяви та інші документи з питань громадянства подаються особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні.
Підпунктом «а» п. 7 Порядку № 215 передбачено, що встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Згідно з п. 9 Порядку № 215 для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» особа, яка проживала на території України за станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 13 листопада 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.
Враховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом проживання в певний час і такий факт може бути встановлено на підставі судового рішення.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18, від 05 квітня 2021 року в справі № 523/14707/19, від 20 грудня 2021 року у справі № 499/700/19.
Таким чином, з метою встановлення належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про громадянство України», предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення факту проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши усі надані заявником докази, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заявлених вимог необхідно відмовити за необґрунтованістю з таких підстав.
Суд погоджується з твердженнями представника заінтересованої особи, про які він зазначив в своєму письмовому запереченні та про це наголосила представник у судовому засіданні, що встановлення факту проживання на території України за станом на 24.08.1991 та 13.11.1991 не потягнене для заявниці юридичних наслідків, оскільки вона на цей період була громадянкою іншої держави, яка на законних підставах перебувала на території України.
Для отримання громадянства України іноземними громадянами існує позасудовий порядок, який передбачено ст. 8 Набуття громадянства України за територіальним походженням ЗУ «Про громадянство України».
Факти, що мають юридичне значення, встановлюються судом, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до Договору між УРСР та РРФСР, підписаного19 листопада 1990 року, що набрав чинності 14 червня 1991 року, сторони договору гарантували громадянам СРСР, які проживають на території УРСР і РРФСР, після прийняття сторонами законів про громадянство право зберегти громадянство тієї сторони, на території якої вони проживають.
Відповідно ч.1ст. 13 закону РРФСР № 1948-І від 28 листопада 1991 року «Про громадянство російської федерації» громадянами рф визнаються всі громадяни бувшого СРСР, які постійно проживали на території РФ на день вступу Закону в силу (06 лютого 1992 року), якщо протягом року після цього дня не заявлять про своє небажання перебувати в громадянстві РРФСР.
В свою чергу з копії паспорта зразка 1974 року громадянина СРСР від 07 лютого 1990 року серія НОМЕР_4 , наданого заявницею, слідує, що ОСОБА_1 є громадянкою РФ на підставі ч. 1 ст. 13 Закону РСФСР «Про громадянство російської федерації» від 28 листопада 1991 року, про що свідчать відповідний штамп Генерального консульства Росії в м. Харкові, а тому встановлення факту проживання на території України станом на 24.08.1991 та 13.11.1991 року не матиме правового значення та юридичних наслідків на визнання належності до громадянства України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про громадянство України», ст. 11, 76, 293, 315, 319, 352,354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Охтирський міський відділ Управління Державної міграційної служби України у Сумській області про встановлення факту проживання на території Українивідмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Заінтересована особа: Охтирський міський відділ Управління Державної міграційної служби України у Сумській області, адреса: Сумська область, м. Охтирка, вул. Армійська, 2, код ЄДРПОУ 37846270.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА