Справа № 761/26761/25
Провадження № 2-з/761/236/2025
03 липня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши матеріали заяви позивача - приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Яцишина Андрія Миколайовича про забезпечення позову у справі за позовом приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Яцишина Андрія Миколайовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Резніченко Олена Іванівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства та акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, -
у червні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Яцишина Андрія Миколайовича про забезпечення позову у справі за позовом приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Яцишина Андрія Миколайовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Резніченко Олена Іванівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства та акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.07.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
Одночасно з позовом позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову у якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
1. Накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВ "АЛЬТАЇР-ГРУП", код за ЄДРПОУ 34190041, зареєстроване за адресою: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд 79 літера А. номінальною вартістю 200 000,00 (двісті тисяч) гривень, що становить 80 (вісімдесят відсотків) статутного капіталу товариства та належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
2. Заборонити державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме - ТОВ "АЛЬТАЇР-ГРУП", код за ЄДРПОУ 34190041, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо переходу прав на частку в статутному капіталі ТОВ "АЛЬТАЇР-ГРУП", код за ЄДРПОУ 34190041, номінальною вартістю 200 000,00 (двісті тисяч) гривень, що становить 80 (вісімдесят відсотків) статутного капіталу товариства та належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
3. Заборонити державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме - ТОВ "АЛЬТАЇР-ГРУП", код за ЄДРПОУ 34190041, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо збільшення/зменшення розміру статутного капіталу Приватного підприємства "Злагода-2000"; проведення реєстрації припинення (ліквідації) Приватного підприємства "Злагода-2000";
4. Заборонити державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію припинення (ліквідації) ТОВ "АЛЬТАЇР-ГРУП", код за ЄДРПОУ 34190041.
Заяву обґрунтовано тим, що позивач, як приватний виконавець, у якого на виконанні перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва у справі №757/68733/21-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики, звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства та акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, відповідно до вимог якого просить визнати недійсним договір купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «Альтаїр Груп» (код ЄДРПОУ 34190041), укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати недійсним акт приймання-передачі такої частки (частини частки) у статутному капіталі вказаного товариства, а також скасувати державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу в частині виключення відповідача ОСОБА_2 зі складу учасників (засновників), а також скасувати державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, а саме внесення змін кінцевого бенефіціарного власника вказаного товариства.
В обґрунтування вказаної заяви її ініціатор зазначає, серед іншого, що здійснення відповідачем ОСОБА_2 відчуження частки в статутному капіталі вказаного товариства - ОСОБА_1 , після набрання законної сили рішення Печерського районного суду м. Києва у справі №757/68733/21-ц від 23.01.2023, - свідчить про ухилення вказаного відповідача від виконання цього рішення про стягнення з нього боргу в розмірі 3538600,00 грн. та судового збору в розмірі 4471,90 грн. на користь ОСОБА_3 .
Відчуження частки в статутному капіталі відбувалось на підставі договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «Альтаїр Груп» (код ЄДРПОУ 34190041), укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Позивач при цьому зазначає, що на підставі такого відчуження приватним нотаріусом КМНО Резніченко О.А. 17.11.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, а саме зміна складу засновників (учасників). При цьому, вже 20.11.2023 проведено державну реєстрацію і змін кінцевого бенефіціарного власника вказаного товариства.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
При цьому, ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
У Постанові Верховного Суду від 23.02.2024 в справі №910/9426/23 зазначено, серед іншого, що : « 48. Верховний Суд звертає увагу, що частка в статутному капіталі товариства є особливим видом майна. Вона сама по собі не має вартості. Її вартість напряму залежить від вартості майна самого товариства. Отже, при створенні товариства ринкова вартість частки зазвичай дорівнює її номінальній вартості. Тоді як з перебігом часу ця цифра стає "історичною", а ринкова вартість частки може суттєво зрости (якщо бізнес товариства буде успішним) або зменшитися (якщо товариство буде вести збиткову господарську діяльність) (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №924/700/21).
Вирішуючи вказану заяву, суд зауважує, що накладення арешту на частку в статутному капіталі вказаного товариства жодним чином не вплине на його поточну господарську діяльність, оскільки наявність арешту не впливає на можливість укладання договорів з контрагентами, здійснення поточної господарської діяльності.
При цьому, наявність таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав стягувача у виконавчому провадженні за захистом прав яких і звернувся приватний виконавець, як ініціатор позову.
Окрім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що заявлений представником позивача захід забезпечення позову шляхом накладення арешту взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.
Так, колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Предметом розгляду даної справи є визнання договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства та відповідного акту приймання-передачі відчуженої частки у статутному капіталі та заборонити вчиняти дії щодо вчинення відповідних реєстраційних дій.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
При невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи, і відповідне свідчить, що між сторонами дійсно існує спір.
Припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду з огляду на предмет і підстави позову, є частково обґрунтованим.
Враховуючи майновий характер позовних вимог, відповідач має об'єктивну можливість розпорядитися належним їй майном на власний розсуд, зокрема, відчужити його в будь-який спосіб, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду відповідно до виконавчого листа, що перебуває на виконанні приватного виконавця-позивача.
Щодо співмірності заявлених заходів забезпечення в частині: заборонити державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме - ТОВ "АЛЬТАЇР-ГРУП", щодо переходу прав на частку в статутному капіталі Товариства; заборонити державним реєстраторам, вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію змін до відомостей про вказану юридичну особу, в частині щодо збільшення/зменшення розміру статутного капіталу Приватного підприємства "Злагода-2000"; проведення реєстрації припинення (ліквідації) Приватного підприємства "Злагода-2000"; а також заборонити державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію припинення (ліквідації) ТОВ "АЛЬТАЇР-ГРУП", код за ЄДРПОУ 34190041, - то суд вважає такі вимоги неспівмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, позивачем не було наведено, яким чином внесення реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації (змін) щодо переходу прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Альтаїр-Груп" може вплинути на майнові права, за захистом яких він звернувся до суду із даним позовом. Окремо звертаю увагу про згадування в заяві про забезпечення позову інформації про вчинення/заборону вчинення дій стосовно ПП «Злагода-2000» , яке взагалі не є учасником вказаної справи, не вказано яким чином заявлені вимог стосуються цього товариства, зважаючи на предмет і підстави позову.
З огляду на доведеність наявності між сторонами спору, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, враховуючи предмет та підстави позову та приймаючи до уваги, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, наявні підстави для часткового забезпечення позову, яке у цій справі є пропорційним та відповідає меті застосування заходів забезпечення і свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін спору.
Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає що наявні правові підстави для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі ТОВ "Альтаїр-Груп".
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -
заяву позивача - приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Яцишина Андрія Миколайовича про забезпечення позову у справі за позовом приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Яцишина Андрія Миколайовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Резніченко Олена Іванівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства та акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства про забезпечення позову, - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬШСТЮ "АЛЬТАЇР-ГРУП", код за ЄДРПОУ 34190041, зареєстроване за адресою: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд 79 літера А., номінальною вартістю 200 000,00 (двісті тисяч) гривень, що становить 80 (вісімдесят відсотків) статутного капіталу товариства та належить ОСОБА_1 .
Дані про стягувача: Яцишин Андрій Миколайович , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Дані про боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Дані про боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
В задоволенні іншої частини заяви, - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Суддя: