Справа № 761/16919/25
Провадження № 2/761/6711/2025
27 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Яцишина А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Бойко Олени Володимирівни про відмову від позову та повернення судового збору в цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -
У квітні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.05.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
25.06.2025 до суду надійшла заява представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Бойко Олени Володимирівни про відмову від позову у якій вказано, що відповідно до ст. 206 ЦПК Украйни, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовляється від позовної заяви до ОСОБА_1 та просить повернути сплачений при зверненні до суду судовий збір.
Сторони в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1-3 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
В свою чергу, згідно з п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Суд роз'яснює, що положеннями ч.2 ст.256 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Оскільки цивільно-процесуальним законодавством не заборонено відмова від позову, у даному випадку не порушуються права позивача, суд зважаючи на вищевикладене, предмет і підставу позову, перевіривши повноваження представника позивача на вчинення вказаної процесуальної дії приходить до висновку про можливість прийняття відмови від позовних вимоги позивача та наявність правових підстав для прийняття такої відмови, задоволення заяви представника позивача про відмову від позову у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та закриття провадження по вказаній справі.
Щодо вимоги заяви про повернення позивачу сплаченого судового збору, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, оскільки представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Бойко Олена Володимирівна подав до суду заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою від позову, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про повернення йому сплаченого судового збору не ґрунтується на вищевказаних вимогах Закону «Про судовий збір», а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 259, 260, 354 ЦПК України, суд, -
заяву представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Бойко Олени Володимирівни про відмову від позову та повернення судового збору в цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, - закрити.
В задоволенні іншої частини заяви щодо повернення сплаченого судового збору, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено: 27.06.2025.
Суддя: