Справа № 583/3326/17
1-кп/583/1/25
"11" липня 2025 р. м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в колегіальному складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
їх захисників ОСОБА_10
ОСОБА_11
ОСОБА_12
ОСОБА_13
представника потерпілого ОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження №22017200000000034 від 24.05.2017 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
установив:
На розгляді в Охтирському міськрайонному суді перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисниця адвокат ОСОБА_10 заявили відвід складу суду, посилаючись на упередженість колегії суддів.
Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_14 вважали відсутніми підстави для задоволення заяв про відвід колегії суддів.
Інші учасники судового провадження у судовому засіданні заявлені відводи підтримали.
Заслухавши думку учасників провадження, оцінивши доводи та обґрунтування заяв про відвід складу суду, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід (ст. 80 КПК).
Відповідно до змісту ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід слідчого судді, судді передбачений ст. 75 КПК України. За змістом заявлених відводів, обвинувачений ОСОБА_6 та його захисниця вказали на підставу для відводу, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК (наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду).
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу об'єктивним та неупередженим розроблені усталеною судовою практикою ЄСПЛ.
Так, у рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року, зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Також, у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року ЄСПЛ прийшов до висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом.
У рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02) від 10.12.2009 (пункти 66-70) Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
За приписами ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Разом затим слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Водночас необхідно зазначити, що сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
На переконання суду, у даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, підтвердженої належними і допустимими доказами, яка б викликала розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості колегії суддів під час розгляду справи.
Той факт, що заявники внаслідок суб'єктивних міркувань сумніваються в неупередженості суду, не свідчить про його реальну упередженість і, як наслідок, не тягне за собою усунення складу суду від розгляду судової справи.
Ухвалюючи процесуальне рішення у цій справі суд виходить із того, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об'єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов'язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду. Разом з тим, шляхом заявлення відводу не можна підміняти апеляційне оскарження судового рішення.
Оцінюючи зазначені доводи захисту з точки зору наявності підстав для відводу складу суду, є необхідним зазначити, що, такі доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятими судом процесуальними рішеннями, будуються виключно на власних суб'єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості суду, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами та фактично спрямовані на зволікання з розглядом справи.
Отже, оскільки заявлений відвід складу суду не містить викладу обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК, та обґрунтованих доводів про упередженість суду, у задоволенні заяв про відвід необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 81, 372, 376 КПК України, колегія суддів -
Заяви обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисниці ОСОБА_10 про відвід колегіальному складу суду у судовому розгляді кримінального провадження №22017200000000034 від 24.05.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11.07.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3