справа № 542/1655/24
08 липня 2025 року провадження № 2/542/188/25
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,
представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову - адвоката Прядка О.О.,
представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвоката Салашного М.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-
В провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебуває зазначена справа.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28.05.2025 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Прядка О.О. про збільшення позовних вимог по первісному позову та заяву представника ОСОБА_2 адвоката Салашного М.О. про збільшення позовних вимог по зустрічному позову залишено без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
13.06.2025 до суду від представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному - адвоката Прядка О.О. надійшла заява про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог по первісному позову.
17.06.2025 до суду від представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвоката Салашного М.О. надійшла заява про відкликання заяви про збільшення позовних вимог по зустрічному позову від 21.04.2025.
Крім того, 17.06.2025 до суду від представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвоката Салашного М.О. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18.06.2025 надано представнику позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову - адвокату Прядку О.О. додатковий строк для усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог по первісному позову, вказаних у мотивувальній частині ухвали. Заяву відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвоката Салашного М.О. про збільшення позовних вимог по зустрічному позову від 21.04.2025 повернуто особі, яка її подала, відповідно до поданої заяви про її відкликання. Заяву відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвоката Салашного М.О. про збільшення позовних вимог по зустрічному позову від 17.06.2025 залишено без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
24.06.2025 до суду від представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному - адвоката Прядка О.О. надійшла заява про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог по первісному позову.
30.06.2025 до суду від представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвоката Салашного М.О. надійшла заява про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог по зустрічному позову.
В судовому засіданні представник позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову - адвокат Прядко О.О. вказав, що недоліки усунуто та просив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог по первісному позову.
В судовому засіданні представник відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвокат Салашний М.О. підтримав подану ним заяву про усунення недоліків заяви про збільшення зустрічних позовних вимог, просив її прийняти.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Вирішуючи питання щодо прийняття рішень за наслідками розгляду вказаних заяв суд доходить до таких висновків.
Щодо заяви про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог по первісному позову представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному - адвоката Прядка О.О.
Як вказулось у цій ухвалі, 13.06.2025 до суду від представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову - адвоката Прядка О.О. надійшла заява про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог по первісному позову, у якій він, зокрема, зазначив, що остаточна вартісь майна буде визначена лише після проведення судової експертизи та йому не відома позиція відповідача щодо розподілу спільного майна, а тому, на його думку, забезпечення майбутнього рішення про сплату компенсації можливо розглянути пізніше. Зазначив також, що вирішення питання про обов'язок позивачкм внести розмір компенсації за частку у спільному майні під час судового розгляду виникає до ухвалення рішення і за умови, що інша сторона проти цього не заперечує.
У заяві про усунення недоліків, поданій до суду 24.06.2025 адвокат Прядко О.О. навів аналогічні аргументи та вказав на обов'язковість згоди іншого співвласника на отримання ним грошової компенсації вартості його частки у спільному майні подружжя.
Проте, така позиція представника ОСОБА_1 свідчить про невірне тлумачення ним норм права, а також постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, на яку він сам посилався у своїй заяві про усунення недоліків.
Суд у своїй ухвалі від 18.06.2025 вкотре зауважив, що відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Частиною п'ятою статті 71 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 44 постанови від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 вказала, що приписи частин 4 та 5 статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності треба розуміти так: правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації).
При цьому, ні положення вказаної постанови, ні положення закону не пов'язують та не ставлять у залежність обов'язок сплати грошових коштів на депозитний рахунок суду від наявності чи відсутності щодо цього заперечень з боку відповідача чи наявності відповідної згоди відповідача.
Як раніше наголошувалось судом в ухвалі про залишення без руху заяви про збільшення позовних вимог фактично позивачка за первісним позовом просить суд припинити за відповідачем право на його частку у спільній власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши їй у власність вказані об'єкти нерухомого майна.
Тому, враховуючи предмет позову, а також керуючись положеннями процитованих вище норм права, суд дійшов висновку, що твердження адвоката Прядка О.О. про те, що обов'язок позивачки за первісним позовом внести розмір компенсації на депозитний рахунок суду залежить від відсутності заперечень з боку відповідача та наявності його згоди є помилковим та таким, що не грунтується на положеннях закону.
Таким чином ухвали суду про залишення без руху заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Прядка О.О. про збільшення позовних вимог по первісному позову та ухвали про продовження строку на усунення недоліків у цій частині не виконані.
Крім того, зазначені ухвали суду не були виконані і в частині конкретизації та точного формулювання предмета позову, остаточного визначення з предметом спору у зв'язку із поданням заяви про збільшення первісних позовних вимог. Так, у поданій до суду 10 вересня 2024 року позовній заяві позивачка, зокрема, просила суд визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя та виділити кожному із подружжя у особисту приватну власність у розмірі частки - транспортного засобу «Volkswagen Tuareg» д.н.з. НОМЕР_1 .
Водночас, у заяві про збільшення позовних вимог, поданій до суду 21.04.2025 предмет позову не містить матеріально- правової вимоги стосовно вказаного автомобіля.
Таким чином в ухвалі про залишення без руху заяви про збільшення позовних вимог за первісним позовом та в ухвалі про продовження строку на усунення недоліків було зазначено про необхідність вказати остаточно визначене майно, що є предметом спору та остаточно визначитися з предметом позову.
Вказана вимога суду в повній мірі відповідає положенням п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, яка встановлює обов'язок для позивача вказати у позовній заяві зміст позовних вимог.
Проте, у поданій до суду вдруге заяві про усунення недоліків адвокат Прядко О.О. не зазначив конкретного майна, що становить предмет спору та не вказав, які вимоги ОСОБА_1 на даний час є остаточними.
Таким чином, ухвала суду про залишення без руху заяви про збільшення первісних позовних вимог не була виконана.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, заяву представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному - адвоката Прядка О.О. про збільшення позовних вимог по первісному позову слід вважати неподаною та повернути разом з усіма додатками особі, яка її подала.
Щодо заяви про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог по зустрічному позову представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвоката Салашного М.О. від 17.06.2025.
17.06.2025 до суду від представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвоката Салашного М.О. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просив:
- визначити та визнати за ОСОБА_2 1/2 житлового будинку А-2, загальною площею 149,3 кв.м., який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визначити та визнати за ОСОБА_2 1/2 земельної ділянки, площею 0,1 га з кадастровим номером 5310137000:17:001:0257, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку поділу майна подружжя право власності на 0,5 частини спеціалізованого вантажного фургону марки VOLKSWAGEN CRAFTER, колір - білий, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3 , 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 ;
- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину автомобіля марки AUDI, модель А6, колір - синій, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_5 , 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 ;
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1/2 частину вартості транспортного засобу - автомобіля марки TESLA, MODEL 3, 2019 року випуску, колір - сірий, тип ТЗ - загальний легковий седан, ідентифікаційний номер транспортного засобу № НОМЕР_8 , попередній реєстраційний номер НОМЕР_9 у розмірі 584915,00 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1/2 частки грошових коштів у розмірі 676600,00 грн, отриманих ОСОБА_1 від реалізації 22.05.2024 квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Носовою Ж.Б., зареєстрованого в реєстрі за номером 1591.
В ухвалі суду від 18.06.2025 вказувалось на те, що в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом, у якій остаточно сформовані позовні вимоги по зустрічному позову не містить зазначення ціни позову на момент звернення до суду із відповідною заявою.
Встановлено, що у поданій до суду заяві про усунення недоліків адвокат Салашний М.О., в порушення вимог ухвали суду не вказав ціни позову.
Крім того, ухвала суду від 18.06.2025 була обгрунтована положеннями частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, у заяві про збільшення зустрічних позовних вимог, представник вказав про те, що сторонам спору належить спірне нерухоме майно, зокрема, житловий будинок А-2, загальною площею 149,3 кв.м. та земельна ділянка, на якій він розташований, площею 0,1 га, кадастровий номер 5310137000:17:001:0257, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, заява про збільшення зустрічних позовних вимог всупереч вимозі п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить викладу обставин, якими, на думку позивача, такі обставини підтверджуються, а також не містить посилання на докази, якими підтверджуються ці обставини.
В той же час за правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, представником, всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та не вказано поважних причин неможливості надати такі докази.
Суд у своїй ухвалі від 18.06.2025 зауважив, що надання позивачем за первісним позовом документів на підтвердження обставин та фактів, викладених у первісній позовній заяві не звільняє позивача за зустрічним позовом від обов'язку надавати документи та вказувати докази на підтвердження саме зустрічних позовних вимог та обставин, викладених у зустрічній позовній заяві.
Проте, зазначене вище залишилось поза увагою адвоката Салашного М.О. та він у судовому засіданні вказав, що вважав достатнім надання іншою стороною спору доказів (в додатках до заяви про збільшення первісних позовних вимог), які, на його думку підтверджують обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги.
При цьому, адвокат Салашний М.О., аргументуючи таку свою позицію мав враховувати, проте не врахував, що судом заяву про збільшення первісних позовних вимог було залишено без руху та у разі неусунення недоліків такі докази підлягають поверненню.
На переконання суду, така позиція сторони у справі свідчить про свідоме невиконання обов'язків, визначених законом та свідоме невиконання вимог ухвали суду.
Таким чином, ухвала суду про залишення без руху заяви про збільшення зустрічних позовних вимог була виконана лише частково.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, заяву представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову - адвоката Салашного М.О. про збільшення позовних вимог по зустрічному позову від 17.06.2025 слід вважати неподаною та повернути разом з усіма додатками особі, яка її подала.
Згідно з частиною 2 статті 258 ЦПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Заяву представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному позову про збільшення вимог по первісному позову - адвоката Прядка О.О. вважати неподаною та повернути.
Заяву представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову- адвоката Салашного М.О. про збільшення позовних вимог по зустрічному позову від 17.06.2025 вважати неподаною та повернути.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повний текст ухвали складений 11.07.2025.