490/5042/24 10.07.2025
нп 1-кп/490/515/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5042/24
10 липня 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час проведення судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022150000000054 від 03 лютого 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022150000000054 від 03 лютого 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.
09 липня 2025 року захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_7 подано до канцелярії суду Центрального районного суду м.Миколаєва клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу на особисте зобов'язання та повернення суми застави заставодавцям. В обґрунтування поданого клопотання сторона захисту зазначила, що з моменту ухвалення судом рішення про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в сумі 1 964 950 (один мільйон дев'ятсот шістдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень, яку було внесено знайомими ОСОБА_3 , та звільнено останнього з-під варти, минуло більше 1 року. З моменту звільнення з-під варти під заставу ОСОБА_3 не здійснював будь-яких дій направлених на переховування та не переховувався від органів досудового розслідування та суду. У повній мірі виконував покладені на нього обов'язки ухвалою слідчого судді та суду. Під час здійснення досудового розслідування з'являвся за кожним викликом до слідчого та суду. Після направлення обвинувального акту на розгляд до суду (18 червня 2024 року) продовжує демонструвати належну процесуальну поведінку. Підтвердженням належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 стало зменшення покладених на нього обов'язків судом під час розгляду чергового клопотання прокурора 09 січня 2025 року, а саме знято обмеження щодо можливості пересування без дозволу тільки в межах Миколаївської та Одеської областей. Проте, ОСОБА_3 продовжував демонструвати належну процесуальну поведінку, з'являвся за кожним викликом до суду, не допустив жодної неявки, демонструє зацікавленість у якнайшвидшому розгляді справи, займає активну позицію у відстоюванні своїх інтересів у суді. На підтвердження відсутності умислу у ОСОБА_3 на вчинення будь-яких дій щодо переховування від органів досудового розслідування і суду свідчать також факти, встановлені слідчим суддею Жовтневого районного суду Миколаївської області про неодноразовий перетин ОСОБА_3 державного кордону України під час здійснення досудового розслідування, після проведення обшуків за місцем його проживання та на підприємстві, до вручення йому письмової підозри, а після закінчення дії обов'язку здати на зберігання свій паспорт та інші документи, що дають йому право на виїзд з України і отримання їх, ОСОБА_3 за кордон не виїжджав. Вважають, що на користь позиції сторони захисту щодо можливості зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м'який ніж застава свідчить той факт, що сторона обвинувачення не подавала до суду клопотань про продовження покладених обов'язків, тобто погоджується з належною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_3 та зникненням раніше встановлених ризиків. Звертали увагу на те, що ОСОБА_3 від початку повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України, залишався у місті і приймав активну участь у забезпеченні його оборони і продовжує сприяти зміцненню обороноздатності ЗСУ, за що неодноразово відмічався грамотами командирів військових частин та добровольчих формувань. А тому, на думку сторони захисту, наявні об'єктивні дані, які підтверджують, що відпав або суттєво зменшився ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, сторона захисту вважає, що ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, відпав, оскільки досудове слідство по даному кримінальному провадженню завершено, зібрані докази знаходяться під контролем та у розпорядженні сторони обвинувачення, а тому доступ до них у ОСОБА_3 відсутній. Також, відсутній ризик впливу з боку ОСОБА_3 на потерпілих та свідків сторони обвинувачення (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), так як протягом більше року від свідків не надійшло повідомлень або заяв про вчинення таких дій, оскільки прокурор такої інформації суду не надавав, що об'єктивно свідчить про її відсутність. Замовник - КП ММР "Миколаївелектротранс" із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні до сторони обвинувачення не звертався, що, на думку сторони захисту, свідчить про відсутність претензій щодо спричинення збитків та якості виконання робіт за договором. Цивільний позов представником потерпілого - Миколаївської міської ради до суду не подавався, представник потерпілого у судові засідання не з'являється, що на думку сторони захисту свідчить про відсутність інтересу до результатів розгляду справи та відсутності вказаного ризику. Вважають, що на користь відсутності вищевказаних ризиків свідчить також і те, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки та усталений спосіб життя і активну громадську позицію. Так, ОСОБА_3 постійно проживає у м.Миколаєві, одружений, має на утриманні малолітнього сина 2010 року народження, є засновником декількох будівельних підприємств. Особисто очолює ТОВ "ФАСАД-ЦЕНТР" та ТДВ "РЕКЛАМА". Окрім того, з дати внесення заставодавцями грошових коштів за ОСОБА_3 пройшло більше одного року. У зв'язку із запровадженням збройної агресії Російської Федерації та запровадженням на території України військового стану, суттєво змінився майновий стан громадян України. Погіршення економічного стану в країні, інфляція, суттєво вплинули і на майновий стан заставодавців. Так, потреба в грошових коштах для утримання себе та, фактично, фізичного виживання в умовах воєнного стану унеможливлює для ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 подальше перебування заставодавцями. Зокрема, мати заставодавця ОСОБА_11 - ОСОБА_15 хворіє на онкологічне захворювання, внаслідок чого у грудні 2024 року їй встановлена друга група інвалідності безстроково, та потребує оперативного лікування обох колінних суглобів. Заставодавцю ОСОБА_9 згідно консультації сімейного лікаря від 04.03.2025 року рекомендовано стаціонарне лікування в гастроентерологічному відділенні та видано направлення на стаціонарне лікування, у зв'язку з чим він потребує грошових коштів для проходження лікування. ОСОБА_3 не має можливості власними коштами компенсувати заставодавцям внесені ними грошові кошти за нього у якості застави, оскільки після реєстрації даного кримінального провадження, оголошення йому підозри та застосування заходів забезпечення кримінального провадження, фактично заблоковано нормальну роботу підприємств, де він є засновником, а також керівником, а тому він не отримує дивіденди від прибутку. Через значний обсяг письмових доказів, який складає 26 томів та які потрібно дослідити у ході судового розгляду, питання повернення застави відкладається на невизначений, але досить тривалий термін, у зв'язку із чим заставодавці ОСОБА_16 та ОСОБА_9 не зможуть отримати належного медичного обслуговування. Вказані заставодавці через захисників обвинуваченого ОСОБА_3 письмово звернулись до суду з проханням вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 та повернення їм коштів, внесених у якості застави, оскільки потребують грошових коштів на лікування. Наведене вище свідчить, що застосування до ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. З урахуванням викладеного, сторона захисту просила: 1) змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 964 950 грн., обраний ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року, на особисте зобов'язання; 2) повернути заставу ОСОБА_9 у сумі 398 000 гривень; 3) повернути заставу ОСОБА_10 у сумі 396 000 гривень; 4) повернути заставу ОСОБА_11 у сумі 375 950 гривень; 5) повернути заставу ОСОБА_12 у сумі 398 000 гривень; 6) повернути заставу ОСОБА_13 у сумі 396 000 гривень; 7) повернути заставу ОСОБА_14 у сумі 1000 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подане клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання та повернення застави заставодавцям підтримали та просили задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказане клопотання захисників підтримали.
Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на особисте зобов'язання та повернення застави заставодацям заперечував та вважав його таким, що подане передчасно.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання захисників про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з доданими до нього документами, суд приходить до наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 964 950 гривень, та з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. 16 лютого 2024 року, після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_3 було звільнено з-під варти.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2024 року ОСОБА_3 продовжено строк дії обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, за виключенням обов'язку не відлучатися із міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду на строк до 01 травня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2024 року ОСОБА_3 продовжено строк дії обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування до 01 червня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 травня 2024 року ОСОБА_3 продовжено строк дії обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року строком на два місяці, за виключенням обов'язку не відлучатися із Миколаївської та Одеської області (в тому числі, міста Миколаєва та міста Одеси) без дозволу слідчого, прокурора або суду.
У подальшому строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 05 березня 2025 року строком до 03 травня 2025 року включно.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно діючого кримінального процесуального кодексу України, підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися суддею при застосуванні запобіжного заходу, зменшення встановлених ризиків, тощо.
За змістом клопотання, підставою для зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави є, зокрема, на думку захисників обвинуваченого, закінчення терміну дії ухвали суду про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, та наявність бездоганної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Разом з тим, доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості, необхідності та виправданості застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про обрання такого.
Той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 демонструє бездоганну процесуальну поведінку, та не будучи обмеженим у пересуванні, не вжив заходів із переховування від суду, а також не вчинив дій із тиску на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Доводи про закінчення строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, не впливають ані на чинність застосованого запобіжного заходу, ані на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. У цьому випадку застава є забезпеченням належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 та гарантує виконання процесуальних обов'язків, передбачених ст.42 КПК України.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави наразі є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків під ризиком втрати цих коштів.
Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Враховуючи особу обвинуваченого, стадію судового провадження, відсутність спростування наявності раніше підтверджених ризиків, суд приходить до висновку про недоцільність зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Водночас, суд зважає на те, що практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.
З урахуванням вище викладеного, оскільки ризики частково зменшилися, обвинувачений ОСОБА_3 дотримується належної процесуальної поведінки, тривалість дії запобіжного заходу (застави), який забезпечує виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ст.42 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 доцільно встановити заставу меншого розміру, який в такій же мірі дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні.
Як вбачається з поданого клопотання сторони захисту та доданих до нього матеріалів, матір заставодавця ОСОБА_12 - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє на онкологічне захворювання, у зв'язку з чим у грудні 2024 року їй встановлена група інвалідності безстроково, а також вона потребує оперативного лікування обох колінних суглобів (копії висновку для МСЕК КНП "Миколаївський обласний центр онкології" Миколаївської обласної ради від 13.09.2024 року, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №525820 від 09.12.2024 року, консультаційного висновку спеціаліста МЛШМД від 21.02.2025 року). Крім того, заставодавцю ОСОБА_9 згідно консультації сімейного лікаря за декларацією від 04.03.2025 року рекомендовано стаціонарне лікування в гастроентерологічному відділенні та видано направлення на стаціонарне лікування №5490-9651-5416-2630 від 04.03.2025 року.
На підтвердження викладеного, стороною захисту окрім копій медичних документів долучено клопотання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 08.07.2025 року та ОСОБА_9 від 07.07.2025 року про підтримання клопотання сторони захисту та повернення їм суми застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_3 ..
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання захисників в частині повернення суми застави заставодавцям ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , оскільки саме запобіжний захід у вигляді застави є достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 та виконання покладених на нього обов'язків, передбачених чинним КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.182, 201, 372 КПК України, суд -
Клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на особисте зобов'язання та повернення застави заставодавцям - задовольнити частково.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді застави в сумі 1 964 950 (один мільйон дев'ятсот шістдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень змінити в частині визначення суми застави, а саме зменшити її розмір до 793 000 (сімсот дев'яносто три тисячі) гривень.
Повернути ОСОБА_11 заставу в сумі 375 950 (триста сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень, внесену на депозитний рахунок №UA688201720355229002000016294 в ДКС України м.Київ МФО 820172, згідно квитанції від 15 лютого 2024 року №15-1070972/1, за ОСОБА_3 по ухвалі Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року справа №477/1440/23 провадження №1-кс/477/187/24.
Повернути ОСОБА_12 заставу в сумі 398 000 (три дев'яносто вісім тисяч) гривень, внесену на депозитний рахунок №UA688201720355229002000016294 в ДКС України м.Київ МФО 820172, згідно квитанції від 15 лютого 2024 року №15-1070968/1, за ОСОБА_3 по ухвалі Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року справа №477/1440/23 провадження №1-кс/477/187/24.
Повернути ОСОБА_9 заставу в сумі 398 000 (три дев'яносто вісім тисяч) гривень, внесену на депозитний рахунок №UA688201720355229002000016294 в ДКС України м.Київ МФО 820172, згідно квитанції від 15 лютого 2024 року №15-1070959/1, за ОСОБА_3 по ухвалі Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року справа №477/1440/23 провадження №1-кс/477/187/24.
В іншій частині клопотання захисників - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1