нп 2/490/2663/2025
Справа 490/3244/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
07 липня 2025 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романовій К.Т.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна,-
Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача, в якому просила: виділити у власність позивача - ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; виділити у власність позивача - ОСОБА_3 1/2 частину автомобіля BMV 730D, 2008 р.в; виділити у власність позивача - ОСОБА_3 1/2 частину автомобіля SKODA RAPID, 2013 р.в.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 05.05.2025 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 07.07.2025 року на 10:00 год.
16.06.2025 року від представника відповідача - адвоката Коренко Т.В. надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_3 про встановлення факту окремого проживання подружжя та визнання майна особистою приватною власністю, в якій просила: об'єднати в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту окремого проживання подружжя та визнання майна особистою приватною власністю з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя; встановити факт окремого проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 01.01.2015 року; визнати особистою приватною власністю ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 , транспортний засіб марки ВMV 730D, 2008 р.в. транспортний засіб марки SKODA RAPID, 2013 р.в.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Гриненко І.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Коренко Т.В. просила прийняти до провадження зустрічний позов. При цьому, вказала, що вартість спірного майна за зустрічним позовом не визначена, оскільки оцінка майна не проводилася, а тому судовий збір сплачено як за немайновий позов.
Адвокат Гриненко І.І. проти прийняття зустрічного позову заперечував.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п.3 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за вимогу про поділ майна подружжя сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Статтею 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається реальною вартістю майна.
Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п.п. 10, 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 просить визнати його особистою приватною власністю житловий будинок АДРЕСА_1 та транспортні засоби марки ВMV 730D, 2008 р.в. та марки SKODA RAPID, 2013 р.в., вартість яких у позові не зазначена, та не додано документальних підтверджень вартості житлового будинку та автомобілів на час подання позовної заяви до суду.
Між тим, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
За такого, позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_4 необхідно надати звіт про оцінку ринкової вартості житлового будинку АДРЕСА_1 та транспортних засобів марки ВMV 730D, 2008 р.в. та марки SKODA RAPID, 2013 р.в. та сплатити судовий збір у розмірі 1% від вартості даного майна.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1, 2ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
За такого, позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_4 необхідно надати свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів марки ВMV 730D, 2008 р.в. та марки SKODA RAPID, 2013 р.в.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що зустрічна позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України
За такого, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту окремого проживання подружжя та визнання майна особистою приватною власністю - залишити без руху.
Надати позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання відповідних доказів або позовної заяви в новій редакції та сплати судового збору.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, зустрічна позовна заява буде вважатись не поданою та повернута.
Підготовче провадження по справі продовжити до 04.09.2025 року до 09.30 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова