про забезпечення позову
14.07.2025м. СумиСправа № 910/7803/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву б/н від 23.06.2025 (вх.№3918 від 10.07.2025) Акціонерного товариства «Мегабанк» про забезпечення позову у справі №910/7803/25
за позовом: Акціонерного товариства «Мегабанк» (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; код за ЄДРПОУ 09804119)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (Кловський узвіз, буд. 7, приміщ. 51, м. Київ, 01021; код за ЄДРПОУ 43285992),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, буд.17, м. Київ, 04053; код за ЄДРПОУ 21708016)
про стягнення 60 491, 34 грн
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство "Мегабанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про стягнення 60 491,34 грн штрафу за порушення умов договору купівлі-продажу нерухомого майна № GL19N1025527/1 від 18.07.2024.
Разом з позовом була подана заява про забезпечення позову, у якій АТ "Мегабанк" просить накласти арешт (в межах суми позовних вимог з урахуванням витрат на судовий збір в загальному розмірі 64 124,94 грн) на грошові кошти, що належать ТОВ "Спектрум Ессетс" та знаходяться на всіх рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, а також на нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить ТОВ "Спектрум Ессетс".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 постановлено позовну заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про стягнення штрафу в розмірі 60 491, 34 грн, а також заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" про забезпечення позову передати за виключною підсудністю до Господарського суду Сумської області.
Ухвалою від 14.07.2025 Господарського суду Сумської області вказаний вище позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Подану заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеного аукціону з продажу пулу активів АТ «МР БАНК», АТ «МЕГАБАНК» та ПАТ «Промінвестбанк», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, укладеними з суб'єктами господарювання і фізичною особою, дебіторської заборгованості суб'єктів господарювання та нерухомого майна (лот №GL19N1025527), 07.02.2024 ТОВ «Спектрум Ессетс» (ЄДРПОУ: 43285992) стало переможцем запропонувавши найбільшу ціну, про що складено Протокол електронного аукціону №GFD001-UA-20240112-91082. Сума, яка підлягає сплаті переможцем торгів на користь АТ «МЕГАБАНК» склала 10219313,01 грн без ПДВ.
18.07.2024 між ТОВ «Спектрум Ессетс» та АТ «Мегабанк» укладено договори купівлі продажу активів/відступлення прав вимоги, в тому числі і договір купівлі-продажу (нерухоме майно) № GL19N1025527/1 від 18.07.2024, предметом купівлі-продажу за яким є нерухоме майно: приміщення №2 - магазин продовольчих та непродовольчих товарів (колишній офіс №2), загальною площею 113,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Героїв Крут (раніше вулиця Черепіна), будинок 60 (шістдесят), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87259459101, яке належало АТ «Мегабанк» на праві приватної власності на підставі Іпотечного договору № 20-18в/2018-з, посвідченого 27 червня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. за реєстровим № 1538, дублікат якого видано 20 січня 2023 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. за реєстровим № 19.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору продаж нерухомого майна вчиняється за 60 491,34 грн без ПДВ.
У пункті п. 6.1 розділу 6 «Гарантії захисту національних інтересів» договору купівлі-продажу (нерухоме майно) від 18.07.2024 №GL19N1025527/1, зазначено, що ТОВ «Спектрум Ессетс» підтверджує та запевняє, що покупець станом на дату укладення договору не є особою, пов'язаною з державою-агресором в розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 3.03.2022 №187, (зі змінами), зокрема, не є громадянином Російської Федерації (крім того, що проживає на території України на законних підставах), юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації, або юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Відповідно до п. 6.2 розділу 6 «Гарантії захисту національних інтересів» вказаного договору купівлі-продажу сторони домовились, що у випадку виявлення продавцем факту порушення покупцем запевнень, вказаних у п. 6.1. розділу 6 договору, покупець, незважаючи на інші положення договору, зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 100 % ціни договору не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відповідної вимоги продавця, та таке порушення буде вважатися істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору, і відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України договір достроково розривається на одинадцятий календарний день з дати відправлення продавцем на зазначену в договорі адресу покупця вимоги про сплату штрафу, передбаченого цим пунктом договору, та покупець зобов'язаний до дня розірвання цього договору повернути у власність продавця все набуте за цим договором.
Разом з тим, позивач зауважує, що АТ «Мегабанк» було виявлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Спектрум Ессетс» була громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , тому банком на адресу ТОВ «Спектрум Ессетс» 21.02.2025 направлено вимогу №300 від 13.02.2025 про сплату штрафу в сумі 60491,34 грн, розірвання договору купівлі-продажу майна (активів) та повернення всього набутого за договором (договір купівлі продажу (нерухоме майно) №GL19N1025527/1 від 18.07.2024).
У вказаній вимозі позивач вимагав від ТОВ «Спектрум Ессетс» не пізніше 10-ти робочих днів з дати отримання вимоги сплатити на користь АТ «Мегабанк» штраф; до настання дати розірвання договору повернути у власність АТ «Мегабанк» все набуте за договором; повідомив про розірвання договору, укладеного на підставі протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240112-91082 від 07.02.2024 (лот № GL19N1025527) на одинадцятий календарний день з дати відправлення АТ «Мегабанк» цієї вимоги.
Відповідно до трекінгу відправлення Укрпошти вищевказану вимогу відповідачем отримано 07.03.2025, однак, як зазначає позивач, залишено її без задоволення.
Заявник зауважує, що станом на дату подачі заяви про забезпечення позову вимога про сплату штрафу залишається не виконаною відповідачем. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач свідомо уникає виконання зобов'язань.
У заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у ТОВ «Спектрум Ессетс» 05.03.2025 змінився керівник, вид діяльності та бенефіціарний власник.
Заявник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову з урахуванням витрат на судовий збір сприятиме запобіганню порушення прав заявника до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконання такого рішення.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19 та від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Зі змісту пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу.
Ураховуючи положення статей 136, 137 ГПК України та предмет позову в цій справі, суд зазначає, що за своїм юридичним змістом заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення збереження існуючого становища на момент подання заяви про забезпечення позову і на весь час розгляду спору судом з метою недопущення ситуації, коли виконання судового рішення буде утрудненим або взагалі неможливим.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Предметом спору за вищевказаним позовом є стягнення штрафу в розмірі 60491,34 грн у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань ТОВ "Спектрум Ессетс" за договором № GL19N1025527/1 від 18.07.2024.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
У випадку подання позову про стягнення коштів потенційно наявною є можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так й відчужити належне йому майно.
Однак, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
На думку суду, накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача у даній справі суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами про стягнення штрафу за договором в розмірі 60 491,34 грн.
Суд дійшов висновку, що вимоги заявника в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача не підлягають задоволенню, оскільки зазначений вид забезпечення позову не відповідає предмету спору, до того ж, охоплюється накладенням арешту на грошові кошти.
Запропонованим позивачем забезпеченням у вигляді арешту грошових коштів в межах суми позовних вимог, що є предметом спору, з урахуванням витрат на судовий збір, дотримано, на думку суду, вимогу щодо його адекватності заявленим вимогам та принцип збереження балансу інтересів сторін у здійсненні їх господарської діяльності.
Суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом накладенням арешту на грошові кошти у вказаній заявником сумі відповідає предмету позову та водночас вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, має тимчасовий характер, спрямоване на забезпечення "status quo" до остаточного вирішення спору.
Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти передбачені п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України та не суперечить положенням частин 5-7, 10-12 вказаної статті.
Вказане забезпечення, з урахуванням предмету позову, сприятиме ефективному захисту та поновленню порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, та унеможливить невиконання чи ускладнення виконання рішення суду за умови задоволення позову.
Відповідно до вимог статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Враховуючи викладене, суд не зазначає у постановленій ухвалі про час, до якого діятимуть відповідні заходи забезпечення, зокрема - до набрання рішенням законної сили, а роз'яснює час їх дії відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, суд, надавши оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову у справі № 910/7803/25.
Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235, 254-256 ГПК України, суд
1. Частково задовольнити заяву Акціонерного товариства «Мегабанк» б/н від 23.06.2025 (вх.№3918 від 10.07.2025) про забезпечення позову в справі №910/7803/25.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог з урахуванням витрат на судовий збір в загальному розмірі 64 124, 94 грн (шістдесят чотири тисячі сто двадцять чотири гривні дев'яносто чотири копійки) на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (код ЄДРПОУ: 43285992, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, приміщення 51) та знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та/або банках.
3. Відмовити в іншій частині вимог заявника.
4. Оригінал ухвали надіслати позивачу.
5. Копію ухвали надіслати відповідачу та третій особі відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України з урахуванням положень частини 7 статті 242 ГПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 144 Господарського процесуального кодексу України). Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала дійсна для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання (частина восьма статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
Стягувачем за ухвалою є: Акціонерне товариство «Мегабанк» (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; код за ЄДРПОУ 09804119).
Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (Кловський узвіз, буд. 7, приміщ. 51, м. Київ, 01021; код за ЄДРПОУ 43285992).
Ухвалу підписано 14.07.2025.
Суддя Ю.А. Джепа