"03" липня 2025 р. м. Одеса Справа № 916/805/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача-2: не з'явився,
від відповідача-3: не з'явився,
від відповідача-4: не з'явився,
від відповідача-5: не з'явився,
від відповідача-6: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/805/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Лавренко Олени Юріївни ( АДРЕСА_1 )
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Логістік" (бульвар Французький, № 54/23, оф. 301, м. Одеса, 65062);
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Євротранс" (бульвар Французький, № 54/23, оф. 301, м. Одеса, 65062);
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Газ Плюс" (бульвар Французький, № 54/23, оф. 301, м. Одеса, 65062);
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Транс Груп" (бульвар Французький, № 54/23, оф. 301, м. Одеса, 65062);
5) Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Імпекс" (вул. Перекопська, № 169, м. Херсон, 73000);
6) Юридичного департаменту Одеської міської ради (площа Біржова, № 1, м. Одеса, 65026);
про визнання недійсними договорів суборенди та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Суть спору.
Позивачка, Фізична особа-підприємець Лавренко Олена Юріївна (надалі - ФОП Лавренко) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Логістік", Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Євротранс", Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Газ Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Транс Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Імпекс" та Юридичного департаменту Одеської міської ради, в якій просить суд:
1) визнати недійсними договори суборенди, укладені 01.02.2024 між ТОВ "СП Імпекс" та ТОВ "СП Логістік"; 19.01.2024 між ТОВ «СП Імпекс» та ТОВ "СП Євротранс"; 01.12.2023 між ТОВ "СП Імпекс" та ТОВ "СП Газ Плюс"; 19.01.2024 між ТОВ "СП Імпекс" та ТОВ "СП Транс Груп";
2) скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні записи, здійснені державним реєстратором Гутник І.І. Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області:
- запис 1005561070010062240 від 13.02.2024 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Логістік", код ЄДРПОУ 41296515, а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи на адресу: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301, 65062;
- запис 1005561070017073050 від 27.12.2023 року щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Євротранс", код ЄДРПОУ 41506076, а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи на адресу: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301, 65062;
- запис 1005561070006083502 від 27.12.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Газ Плюс", код ЄДРПОУ 44331285, а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи на адресу: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301, 65062;
- запис 1005561070005082694 від 27.12.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Транс Груп", код ЄДРПОУ 45099701, а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи на адресу: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301, 65062.
3) зобов'язати Юридичний департамент Одеської міської ради вчинити реєстраційні дії щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних записів на підставі Господарського суду Одеської області по даній справі про скасування записів: 1005561070010062240 від 13.02.2024; 1005561070017073050 від 27.12.2023; 1005561070006083502 від 27.12.2023; 1005561070005082694 від 27.12.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є власницею нежитлового приміщення (офісу) № 301, загальною площею 361,4 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, буд. 54/327.
Позивачка зазначає, що 01.12.2023, 19.01.2024 та 01.02.2024 між відповідачем 5 та відповідачами 1-4 були укладені договори суборенди належного їй нежитлового приміщення без отримання її згоди на укладання оспорюваних договорів; що на підставі оспорюваних договорів суборенди до ЄДРПОУ були внесені записи 1005561070010062240 від 13.02.2024; 1005561070017073050 від 27.12.2023; 1005561070006083502 від 27.12.2023; 1005561070005082694 від 27.12.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу відповідачів 1-4, які стосувалась, зокрема, реєстрації зміни місцезнаходження відповідачів 1-4. Так, на підставі вказаних реєстраційних дій зареєстрованим місцезнаходженням відповідачів 1-4 є адреса належного позивачу нежитлового приміщення (офісу): м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301.
Позивачка зазначає, що письмової згоди на укладання відповідачем 5 договорів суборенди з відповідачами 1-4 на належне їй нежитлове приміщення (м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301) позивачка не надавала, що відповідачі 1-4 за вказаною адресою ніколи фактично не перебували та не перебувають, реєстрація відповідачами своєї юридичної адреси за місцезнаходженням належного позивачці приміщення порушує її право власності.
2. Стислий виклад позицій учасників справи.
2.1. Аргументи Позивачки.
Як вказує позивачка, вона є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, будинок 54/23, приміщення 301, на підставі договору дарування, посвідченого 12.10.2017 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та проводить підприємницьку діяльність з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
14.09.2023 між позивачкою та ТОВ "СП Імпекс" був укладений договір оренди належного їй нежитлового приміщення №301 площею 361,4 м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар 54/23 з метою розміщення у цьому приміщені офісу та з остаточним терміном його дії до 31.12.2024
Як вказує позивачка, на час звільнення приміщення ТОВ "СП Імпекс" у грудні 2024 їй стало відомо, що адреса орендованого приміщення була використана відповідачами 1-4 як їх юридична адреса, при цьому згоди відповідачу 5 на укладання договорів суборенди вона не надавала, а відповідач 5 обґрунтованих пояснень не надав. При зазначених обставинах, на переконання позивачки, вбачається порушення з боку ТОВ "СП Імпекс" умов договору оренди від 14.09.2023 та законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Також позивачка зауважує, що відповідач 5 запевнив її, що найближчим часом надасть документи, якими буде підтверджено зміну юридичних адрес відповідачів 1-4, оскільки всі вони по'вязані із ТОВ "СП Імпекс".
За ствердженням позивачки відповідач 5 доказів зміни юридичної адреси відповідачами 1-4 їй не надав, натомість, з отриманих нею Витягів з ЄДРПОУ відносно відповідачів 1-4 станом на час звернення до суду, вбачається, що жодних змін їх юридичної адреси не відбулось, а у реєстрі обліковується інформація про реєстрацію їх юридичної адреси за місцем розташування належного їй нежитлового приміщення.
При зазначених обставинах позивачка змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Обґрунтовуючи позовну вимогу щодо скасування у ЄДРПОУ реєстраційних записів та зобов'язання Юридичного департаменту Одеської міської ради вчинити реєстраційні дії щодо скасування записів, позивачка зазначає, що відповідачі 1-4 ніколи не проводили свою діяльність за адресою приміщення позивачки, в ньому були відсутні працівники відповідачів 1-4, окрім того, неможлива була б і фактична передача кожному з відповідачів кімнат площею по 20 м2, оскільки такі приміщення в належному позивачці офісі відсутні.
Також, відповідачка звертає увагу на те, що записи про місцезнаходження ТОВ "СП Євротранс" та ТОВ "СП Транс Груп" до Єдиного державного реєстру були внесені 27.12.2023, тобто ще до укладення 19.01.2024 оспорюваних договорів суборенди з відповідачем 5.
Вказане на переконання позивачки, свідчить про те, що під час подання відповідачами 1-4 державному реєстратору Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області заяв щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичних осіб -відповідачів 1-4 до Єдиного державного реєстру були внесені недостовірні відомості щодо місцезнаходження означених юридичних осіб.
Отже, із посиланням на приписи Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань" позивачка зазначає, що оскільки відомості щодо місцезнаходження відповідачів 1-4 (юридичної адреси) були недостовірними на час їх внесення до ЄДРПОУ, то вони мають бути скасовані з метою відновлення її прав як власника нежитлового приміщення.
Разом з тим, позивачка вказує, що вона не має можливості самостійно звернутися до реєстраційного органу за заявницьким принципом, оскільки не має можливості отримати у відповідачів 1-4 документ, що підтверджує її повноваження як їх законного представника або рішення уповноваженого органу управління відповідачів 1-4, саме у зв'язку із вказаною обставиною позивачка звертається з вимогою про скасування у Єдиному державному реєстрі реєстраційних записів та зобов'язання Юридичного департаменту Одеської міської ради вчинити реєстраційні дії щодо скасування записів на підставі рішення суду.
2.2. Аргументи Юридичного департаменту ОМР.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, Департамент заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позовної вимоги про зобов'язання Юридичного департаменту ОМР вчинити реєстраційні дії щодо скасування в Єдиному державному реєстрі оспорюваних реєстраційних записів відповідач 6 зазначає, що у своїй діяльності державний реєстратор, реалізуючи свої функції, керується Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та іншими нормативно - правовими актами.
За ствердженням відповідача 6, процедура внесення змін до відомостей про юридичну особу визначена Порядком реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5.
Загальні засади (принципи) державної реєстрації, як вказує, відповідач 6, визначено ст. 4 Закону, відповідно до якої державна реєстрація базується, зокрема, на принципі державної реєстрації за заявницьким принципом, отже, проведення державної реєстрації за заявницьким принципом є однією з основних засад державної реєстрації. Суть заявницького принципу полягає у тому, що реєстраційні дії здійснюються на підставі волевиявлення зацікавленої особи, яке оформлюється у вигляді заяви від неї.
Сама по собі наявність у відповідача 6 статусу суб'єкта державної реєстрації не є достатньою підставою для покладення на нього обов'язку вчинення реєстраційної дії щодо виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Така позовна вимога, на переконання Юридичного департаменту, є передчасною, оскільки саме рішення суду про скасування реєстраційних записів щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу буде тим документом, який дозволить здійснити відповідні реєстраційні дії.
Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону, втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Частиною 1 ст. 25 Закону зазначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Юридичний департамент також зауважує, що відповідно до приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" на підставі рішення суду, що набрало законної сили або за рішенням колегіального органу товариства з обмеженою відповідальністю можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Окрім вищезазначеного, Юридичний департамент звертає увагу, що позивачкою не ставиться питання з приводу протиправності дій Департаменту, не надано жодних доказів щодо порушення її прав та законних інтересів саме Департаментом.
В свою чергу, Департамент констатує, що у даній справі він не порушує й не оспорює права позивачки, а є лише органом на який покладено повноваження у сфері державної реєстрації. Департамент жодним чином не зловживав наданими йому повноваженнями, спір не виник в наслідок його неправомірних дій, а наявність повноважень щодо здійснення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не повинна тягнути за собою наслідки у вигляді понесення витрат у разі задоволення судом позовних вимог.
3. Процесуальні питання, вирішені судом.
04.03.2025 позивачка звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. № 826/25).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 позовну заяву (вх. № 826/25) було передано на розгляд судді Цісельському О.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2025 позовна заява (вх. № 826/25 від 04.03.2025) була залишена судом без руху, позивачці був встановлений десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
20.03.2025 від позивачки на адресу Господарського суду надійшла заява (вх. № 9147/25) про усунення недоліків позову, зі змісту якої вбачається усунення недоліків, зазначених судом в ухвалі від 10.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2025 позовна заява (вх. № 826/25 від 04.03.2025) була прийнята судом до розгляду, відкрите провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 12:00 год. 14.04.2025.
09.04.2025 Юридичним департаментом ОМР до суду був поданий відзив на позов (вх. № 11460/25), який судом долучений до матеріалів справи.
17.04.2025 у підготовчому засіданні, у зв'язку із неявкою представників відповідачів, судом була постановлена протокольна ухвала про перерву в засіданні до 11:40 год. 13.05.2025.
Ухвалою суду від 18.04.2025, постановленою в порядку ст.120 ГПК України, відповідачі були повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання.
29.04.2025 через систему "Електронний суд" позивачка подала відповідь відзив Юридичного департаменту (вх. № 13629/25), яка судом була долучена до матеріалів справи.
Підготовче засідання суду призначене на 13.05.2025 об 11:40 год. не відбулось у зв'язку з проголошенням системою цивільної оборони м. Одеса та Одеської області повітряної тривоги.
14.05.2025 ухвалою суду строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/805/25 був продовжений за ініціативою суду на 30 днів та підготовче засідання у справі було призначено на 11:00 год. 29.05.2025.
27.05.2025 через систему "Електронний суд" відповідач 6 подав заяву (вх. № 16824/25) про проведення судового засідання, призначеного на 11:00 год. 29.05.2025, без участі його представника.
У підготовчому засіданні 29.05.2025 судом, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, була постановлена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/805/25 до судового розгляду по суті на 14:20 год. 17.06.2025, а також була визначена резервна дата судового засідання на 11:00 год. 01.07.2025.
Ухвалою суду від 30.05.2025, постановленою в порядку ст.120 ГПК України, відповідачі були повідомлені про дату та час розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 17.06.2025 судом, у зв'язку із неявкою представників відповідачів, була постановлена протокольна ухвала про перерву в засіданні до 11:00 год. 01.07.2025.
Того ж дня, ухвалою суду, постановленою в порядку ст.120 ГПК України, відповідачі були повідомлені про дату та час наступного розгляду справи по суті.
Під час розгляду справи по суті представник позивачки виступив із вступною промовою, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.
Позивач у своїй вступній промові та судових дебатах заявлені позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи свою позицію доводами та аргументами, викладеними у заявах по суті спору, письмових поясненнях та наданими суду доказами.
Відповідачі про час та дату судового розгляду справи по суті повідомлялися судом належним чином - шляхом направлення ухвал суду на їх офіційні юридичні адреси та публікацією оголошень на офіційному сайті судової влади, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, повернуті суду у зв'язку із відсутністю відповідачів за їх юридичною адресою, та копіями оголошень, проте в судові засідання з розгляду справи по суті їх представники жодного разу в суд не з'явилися, своїм правом на захист не скористались.
Відповідач 6 - Юридичний департамент проти позовних вимог щодо нього заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив суд у задоволені позову до нього відмовити.
В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання (заяви) були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, були б достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судових засідань тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо належного повідомлення всіх учасників справи, а також всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з'ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися під час судового розгляду як на підставу своїх вимог і заперечень, а також судом були безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, 01.07.2025 Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, після завершення якої судом, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, було складено та підписано скорочене рішення без його проголошення.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Лавренко Олена Юріївна є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - офіс), на підставі договору дарування, посвідченого 12.10.2017 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. (а.с.20, 21).
Право власності Лавренко О.Ю. на офіс зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2017, що підтверджується Витягом № 100235184 від 12.10.2017 (а.с.19).
Лавренко О.Ю. є фізичною особою-підприємцем та проводить діяльність з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2025 (а.с.17, 18).
14.09.2023 між ФОП Лавренко Оленою (орендодавець) та ТОВ "СП Імпекс" (орендар) був укладений договір оренди, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передав орендарю в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення №301 площею 361,4 м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар 54/23 (об'єкт оренди).
Пунктом 1.2. договору об'єкт оренди передається орендарю для розміщення офісу.
У відповідності до п.14.1. договору орендодавець має право доступу на об'єкт оренди, зокрема, для перевірки його стану та дотримання орендарем вимог договору, дотримання орендарем умов дозволеного використання (ст.9 договору), тощо.
Пунктом 17.1. договору сторони погодили що він діє протягом шести місяців з 01.11.2023 по 01.05.2024.
Відповідно до приписів п.п. в) п. 21.3. договору визначено, що орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір, якщо орендар порушує свої істотні зобов'язання за цим договором, зокрема, передає, віддає в суборенду чи відступає право користування об'єктом оренди чи відступає цей договір третій особі без письмового дозволу орендодавця.
01.12.2023 ТОВ "СП Імпекс" за договором суборенди передало ТОВ "СП Газ Плюс" в суборенду приміщення, умебльоване під офіс, що складається з 1 кімнати (загальною площею 20 м2) за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, будинок 54/23, приміщення 301 (а.с. 47).
Пунктом 5.1. цього договору суборенди встановлено, що він набуває чинності з моменту передачі майна в тимчасове користування і діє до 31.12.2024. За погодженням сторін цей строк може бути продовжений. Передача майна наступає наступного дня після підписання договору.
Термін дії даного договору не може перевищувати терміну дії договору оренди між орендарем та орендодавцем (п.6.1. договору суборенди).
19.01.2024 ТОВ "СП Імпекс" за договорами суборенди передало ТОВ "СП Євротранс" та ТОВ "СП Транс груп" в суборенду приміщення, які складається з 1 кімнати (площею 20 м2) за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, будинок 54/23, приміщення 301 (а.с. 46, 48).
Пунктами 5.1. цих договорів суборенди встановлено, що вони набувають чинності з моменту передачі майна в тимчасове користування і діють з 01.12.2024 до 31.12.2024. За погодженням сторін цей строк може бути продовжений. Передача майна наступає наступного дня після підписання договору.
Термін дії цих договорів суборенди не може перевищувати терміну дії договору оренди між орендарем та орендодавцем (п.6.1. договору суборенди).
01.02.2024 "СП Імпекс" за договором суборенди нежитлового приміщення № Л-010224 передало ТОВ "СП Логістік" в суборенду приміщення, умебльоване під офіс, що складається з 1 кімнати (загальною площею 20 м2 ) за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, будинок 54/23, приміщення 301 (а.с. 45).
Пунктом 5.1. цього договору суборенди встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024.
Термін дії даного договору не може перевищувати терміну дії договору оренди між орендарем та орендодавцем (п.6.1. договору суборенди).
02.09.2024 між орендодавцем та орендарем була укладена Додаткова угода до договору оренди від 14.09.2023, якою строк дії договору оренди був змінений сторонами з 01.11.2023 по 31.12.2024.
У грудні 2024, за ствердженням ФОП Лавренко, їй стало відомо, що частина офісного приміщення була надана ТОВ "СП Імпекс" в суборенду ТОВ "СП Газ Плюс", ТОВ "СП Євротранс", ТОВ "СП Транс груп" та ТОВ "СП Логістік", якими адреса орендованого приміщення була використана як юридична адреса.
21.02.2025 ФОП Лавренко отримала Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо підприємств ТОВ "СП Газ Плюс", ТОВ "СП Євротранс", ТОВ "СП Транс груп" та ТОВ "СП Логістік".
У Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2025 щодо ТОВ "СП Євротранс", код ЄДРПОУ 41506076 у розділі "Місцезнаходження юридичної особи" зазначено адресу: 65062 м. Одеса, б. Французький, буд.54/23, оф.301. У розділі Витягу "Дані про хронологію реєстраційних дій" міститься запис 1005561070017073050, здійснений 27.12.2023 державним реєстратором Гутник І.І., Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області року щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Євротранс", а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи.
У Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2025 щодо ТОВ "СП Газ Плюс", код ЄДРПОУ 44331285 у розділі "Місцезнаходження юридичної особи" зазначено адресу: 65062 м. Одеса, б. Французький, буд.54/23, оф.301. У розділі Витягу "Дані про хронологію реєстраційних дій" міститься запис 1005561070006083502, здійснений 27.12.2023 державним реєстратором Гутник І.І., Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Газ Плюс", а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи.
У Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2025 щодо ТОВ "СП Транс Груп", код ЄДРПОУ 45099701 у розділі "Місцезнаходження юридичної особи" зазначено адресу: 65062 м. Одеса, б. Французький, буд.54/23, оф.301. У розділі Витягу "Дані про хронологію реєстраційних дій" міститься запис 1005561070005082694, здійснений 27.12.2023 державним реєстратором Гутник І.І., Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Транс Груп", а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи.
У Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2025 щодо ТОВ "СП ЛОГІСТІК" код ЄДРПОУ 41296515 у розділі "Місцезнаходження юридичної особи" зазначено адресу: 65062 м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф.301. У розділі Витягу "Дані про хронологію реєстраційних дій" міститься запис 1005561070010062240, здійснений 13.02.2024 державним реєстратором Гутник І.І., Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Логістік", а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи.
В результаті проведених державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Гутник І.І. вищенаведених реєстраційних дій щодо змін до відомостей про юридичні особи - ТОВ "СП Газ Плюс", ТОВ "СП Євротранс", ТОВ "СП Транс груп" та ТОВ "СП Логістік" їх зареєстрованим місцем знаходження є: м. Одеса, бульвар Французький, буд. 54/23, оф.301.
Укладення відповідачами 1-5 оспорюваних договорів суборенди та внесення відповідачами 1-4 недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо їх місцезнаходження (юридичної адреси), на переконання позивачки, порушує її права як власниці офісного приміщення, що й стало підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
5. Висновки суду за результатами вирішення спору.
Як зазначено в Конституції України - кожному гарантується право на судовий захист (ст. 55 Конституції).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Стаття 13 Конвенції визначає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частина 6 п. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначає що справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства
Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб… Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах… У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Частина 1 ст.15 ЦК України вказує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Звернення особи до Господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного оспорюваного або невизнаного права та охоронюваних законом інтересів.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право чи охоронюваний інтерес та його спосіб захисту.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до частин 1-3 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити цивільне право або інтерес також і іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно зі ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, Господарський суд, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Таким чином правом оспорювати правочин законодавець наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, які не є сторонами правочину, визначаючи статус цих осіб як "заінтересовані особи".
У пункті 53 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 міститься висновок, що вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
У постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/4446/19 зазначено, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб'єктів.
Приписами частини першої статті 773 ЦК України визначено, що наймач зобов'язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Частина перша статті 774 ЦК України визначає, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, між позивачем та ТОВ "СП Імпекс" (відповідачем 5) 14.09.2023 був укладений договір оренди, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу 5 в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення №301 площею 361,4 м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар 54/23 (об'єкт оренди) для розміщення офісу.
Відповідно до умов п.п. в) п. 21.3. договору визначено, що орендар не має права без письмової дозволу орендодавця передавати, віддавати в суборенду чи відступати право користування об'єктом оренди чи відступати цей договір третій особі.
Всупереч наведеним приписам ЦК України та умовам договору між відповідачем 5 та відповідачами 1-4 були укладені договори суборенди нежитлового приміщення, що належить позивачу на праві власності, без отримання на це його згоди.
Суд зазначає, що уклавши оспорювані правочини, відповідачі 1-5 не дотрималися законодавчо визначеного порядку передачі об'єкта в суборенду, а також законодавчі принципи оренди, що порушує права позивачки, як власника спірного майна, які підлягають судовому захисту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оспорювані договори суборенди укладені всупереч положенням ст.ст. 773, 774 ЦК України, умовам договору оренди від 14.09.2023, отже, вимога ФОП Лавренко до сторін оспорюваних договорів суборенди про визнання їх недійсним, на переконання суду, належним чином обґрунтована, законна та така, яку слід задовольнити повністю.
Щодо скасування записів у Єдиному державному реєстрі суд дійшов наступних висновків суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань" (надалі - Закон № 755- IV), державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абз. 1 п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 755- IV).
Водночас статтею 10 Закону № 755- IV встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР).
Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 755- IV).
У такому випадку, якщо суд встановить, що суб'єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/1.
Відповідно до ч.1 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, частиною першої якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Пунктом 7 частини 1 ст. 4 Закону Закон № 755- IV закріплено принцип об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до статті 10 вказаного Закону: 1) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; 2) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; 3) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості; 4) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Зареєструвавши без достатніх правових підстав адресу свого місцезнаходження за адресою нерухомості позивача, відповідачі 1-4 реалізують належні власнику об'єкта правомочності без відповідної правової підстави, як то договору оренди, користування, інше, що об'єктивно перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав на користування належним йому об'єктом нерухомого майна.
З урахуванням вказаних вище приписів законодавства, суд доходить до висновку, що реєстрація відповідачами 1-4 свого місцезнаходження за місцезнаходженням майна позивача є порушенням права власності позивача на належний йому об'єкт нерухомості.
Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 25 Закону № 755- IV передбачено вчинення реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, зокрема щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Судом встановлено, що позивачка є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, будинок 54/23, приміщення 301, її право власності на офіс зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2017, що підтверджується Витягом № 100235184 від 12.10.2017.
З даних Єдиного державного реєстру позивачці стало відомо, що за адресою місцезнаходження її нерухомого майна зареєстроване також місцезнаходження відповідачів 1-4 шляхом внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичні особи відповідачів 1- 4, реєстраційні дії/записи № 1005561070010062240 від 13.02.2024, №1005561070017073050 від 27.12.2023 № 1005561070006083502 від 27.12.2023, № 1005561070005082694 від 27.12.2023, а саме: зміна місцезнаходження відповідачів 1-4 на адресу: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301, 65062.
Згоди позивачки на реєстрацію юридичних адрес відповідачів 1-4 за адресою належного їй об'єкта нерухомості - офісного приміщення № 301 за адресою: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, позивачка не надавала, правочинів, які б породжували у відповідачів 1-4 право на законне користування належним позивачці за вказаною адресою приміщенням не вчиняла, згоди на укладення договорів суборенди не надавала. У належному позивачці офісному приміщенні посадові особи або працівники відповідачів 1-4 ніколи не з'являлися та їх діяльність за вищевказаною адресою не здійснювалася. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, та враховуючи правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 та від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20, суд вважає обраний позивачем спосіб захисту права власності щодо скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань оспорюваних реєстраційних записів, здійснених державним реєстратором Гутник І.І. Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області належним та ефективним, а позовні вимоги обґрунтованими, законними, належним чином доведеними та такими, які належить задовольнити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Юридичного департаменту ОМР вчинити реєстраційні дії щодо скасування в Єдиному державному реєстрі реєстраційних записів на підставі рішення Господарського суду по даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовано нормами Закону № 755- IV.
Проведення реєстраційних дій, відповідно до ст. 6 Закону, належить до повноважень державного реєстратора.
Одним із принципів, на яких базується державна реєстрація, є заявницький принцип (ст. 4 Закону № 755- IV). Суть заявницького принципу полягає у тому, що реєстраційні дії здійснюються на підставі волевиявлення зацікавленої особи, яке оформлюється у вигляді заяви від неї.
Реєстраційні дії здійснюють державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якими є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 755- IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 вказаного Закону суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Відповідно до вимог ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, рішення суду у цій справі про скасування:
- запису 1005561070010062240 від 13.02.2024 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Логістік" (код 41296515) щодо зміни місцезнаходження юридичної особи на адресу: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301, 65062;
- запису 1005561070017073050 від 27.12.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Євротранс" (код 41506076) щодо зміни місцезнаходження юридичної особи на адресу: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301, 65062;
- запису 1005561070006083502 від 27.12.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Газ Плюс" (код 44331285) щодо зміни місцезнаходження юридичної особи на адресу: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301, 65062;
- запису 1005561070005082694 від 27.12.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП Транс Груп" (код 45099701) щодо зміни місцезнаходження юридичної особи на адресу: м. Одеса, б. Французький, буд. 54/23, оф. 301, 65062, є підставою для проведення відповідної державної реєстрації зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу будь-яким державним реєстратором в межах України в силу повноважень, визначених законодавством.
Відтак, внесення запису про виключення з Єдиного державного реєстру відомостей про місцезнаходження відповідачів 1- 4 є наслідком прийнятого судом рішення, а звернення з такою вимогою до суду чинним законодавством України не передбачено, оскільки існує встановлений законом порядок вчинення реєстраційних дій.
Крім того, ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Судом встановлено, що позивач офіційно не звертався до Юридичного департаменту ОМР із заявою або із запитом щодо внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та не отримав відмову у вчиненні реєстраційних дій.
Відтак, права позивача не були порушені внаслідок дій чи бездіяльності, зокрема, Юридичного департаменту ОМР.
За таких обставин, оскільки рішення суду про скасування записів у Єдиному державному реєстрі щодо державної реєстрації змін до відомостей про відповідачів 1-4 є підставою для проведення відповідної державної реєстрації зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу будь-яким державним реєстратором в межах України в силу повноважень, визначених законодавством, суд приходить до висновку про відсутність підстав для судового захисту права позивача на здійснення реєстраційних дій в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені та встановлені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги є частково обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають частковому задоволенню судом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Лавренко підлягають частковому задоволенню.
За умовами пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд врахував, що коли пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов - задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір суборенди нежитлового приміщення, укладений 01.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Імпекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Газ Плюс".
3. Визнати недійсним договір суборенди нежитлового приміщення, укладений 19.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Імпекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Євротранс".
4. Визнати недійсним договір суборенди нежитлового приміщення, укладений 19.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Імпекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Транс Групп".
5. Визнати недійсним договір № Л-010224 суборенди нежитлового приміщення, укладений 01.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Імпекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Логістік".
6. Скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис 1005561070017073050 від 27.12.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Євротранс" (код ЄДРПОУ 41506076) в частині зміни місцезнаходження юридичної особи, здійснений державним реєстратором Гутник І.І. Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області.
7. Скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис 1005561070006083502 від 27.12.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Газ Плюс" (код ЄДРПОУ 44331285) в частині зміни місцезнаходження юридичної особи, здійснений державним реєстратором Гутник І.І. Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області.
8. Скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис 1005561070005082694 від 27.12.2023 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Транс Групп" (код ЄДРПОУ 45099701) в частині зміни місцезнаходження юридичної особи, здійснений державним реєстратором Гутник І.І. Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області.
9. Скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис 1005561070010062240 від 13.02.2024 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Логістік" (код ЄДРПОУ 41296515) в частині зміни місцезнаходження юридичної особи, здійснений державним реєстратором Гутник І.І. Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області.
10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Імпекс" (вул. Перекопська, № 169, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 43318488) на користь Фізичної особи-підприємця Лавренко Олени Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Логістік" (бульвар Французький, № 54/23, оф. 301, м. Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 41296515) на користь Фізичної особи-підприємця Лавренко Олени Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Євротранс" (бульвар Французький, № 54/23, оф. 301, м. Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 41506076) на користь Фізичної особи-підприємця Лавренко Олени Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Газ Плюс" (бульвар Французький, № 54/23, оф. 301, м. Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 44331285) на користь Фізичної особи-підприємця Лавренко Олени Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
14. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Транс Групп" (бульвар Французький, № 54/23, оф. 301, м. Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 45099701) на користь Фізичної особи-підприємця Лавренко Олени Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
15. В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Лавренко Олени Юріївни до Юридичного департаменту Одеської міської ради - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.
Накази видати відповідно до ст.327 ГПК України.
Повне рішення складено 14 липня 2025 р.
Суддя О.В. Цісельський