11.07.2025 м. Дніпро Справа № 904/4028/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 (суддя Бєлік В.Г.; повне рішення складено 11.12.2024) у справі № 904/4028/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», м. Дніпро
про стягнення грошових коштів, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» 87167,17 грн інфляційних втрат і 53384,42 грн трьох процентів річних, нарахованих за неналежне виконання зобов'язань зі сплати вартості отриманих на підставі договору № 21310 від 28.07.2021 послуг за період з 15.04.2023 по 30.07.2024.
Позов мотивований тим, що встановлену постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2024 у справі № 904/2159/23 заборгованість за договором № 21310 у сумі 1374855,73 грн, Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» 30.07.2024, тому з огляду на стягнення рішенням суду у справі № 904/2159/23 трьох процентів річних та інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 21310 за період з 06.12.2021 по 14.04.2023, місцевий господарський суд у справі № 904/4028/24 стягнув встановлену положеннями статті 625 Цивільного кодексу України міру відповідальності за період з 15.04.2023 до моменту повного виконання грошового зобов'язання, тобто до 30.07.2024.
Господарський суд Дніпропетровської області від рішенням від 11.12.2024 задовольнив позов у справі № 904/4028/24, стягнувши Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» 87167,17 грн інфляційних втрат і 53384,42 грн трьох процентів річних.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» встановлену судовим рішенням у справі № 904/2159/23, яке набрало чинності 13.06.2024, заборгованість за договором № 21310 у розмірі 1374855,73 грн сплатило 30.07.2024, у зв'язку з чим визнав обґрунтованими вимоги про стягнення встановленої положеннями статті 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності за період до повного виконання грошового зобов'язання. Інфляційні втрати і три проценти річних нараховані за період з 15.04.2023 по 30.07.2024 у звязку з тим, що судовим рішенням у справі № 904/2159/23 відповідальність за статтею 625 Цивільного кодексу України нарахована за період з 06.12.2021 по 14.04.2023, а остаточне погашення заборгованості відбулося 30.07.2024.
Місцевий господарський суд визнав нікчемними умови пункту 13.2 договору № 21310, відповідно до яких сторони скасували встановлену положеннями статті 625 Цивільного кодексу України відповідальністю за неналежне виконання грошового зобов'язання, оскільки частина третя статті 614 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі № 904/4028/24 і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Скаржник вважає, що підстав для застосування встановленої положеннями статті 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності немає, оскільки відтермінування сплати заборгованості за договором № 21310, встановленої судовим рішенням у справі № 904/2159/23, відбулося у зв'язку з реалізацією права сторони на оскарження рішення суду, що свідчить про відсутність у Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» вини (умислу) у невиконанні грошового зобов'язання, водночас положення частини першої статті 614 цього Кодексу покладають на особу відповідальність за порушення зобов'язання лише за наявності її вини (умислу або необережності). Крім того, погашення встановленої судовим рішенням у справі № 904/2159/23 заборгованості відбулося у добровільному порядку, що додатково підтверджує відсутність вини у порушенні грошового зобов'язання і, як наслідок, підстав для застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Скаржник зазначив, що позивач до загального періоду заборгованості включив 30.07.2024 - дату повної сплати визначеної судовим рішенням у справі № 904/2159/23 суми боргу, оскільки день фактичного погашення боргу не включається до такого періоду.
На думку скаржника, місцевий господарський суд безпідставно визнав нечинним пункт 13.2 договору № 21310, оскільки частина друга статті 625 Цивільного кодексу України передбачає можливість сторін договору змінювати розмір процентів річних, тому погодження сторонами вказаним пунктом договору виконання простроченого замовником грошового зобов'язання без урахування індексу інфляції і трьох процентів річних, відповідає принципу свободи договору.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Позивач вважає помилковими доводи скаржника, що відсутність його вини у порушенні грошового зобов'язання, встановленого судовим рішенням у справі № 904/2159/23, є підставою для відмови в задоволенні позову у справі № 904/4028/24, оскільки положення статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, які підлягають застосуванню незалежно від наявності вини боржника.
Позивач зазначив, що на свій розсуд сторони можуть лише зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних, водночас скасування встановленої положеннями статті 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності спричиняє нечинність такої умови договору.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.01.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі № 904/4028/24.
Розгляд апеляційної скарги вирішено провести в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Чинним рішенням суду в господарській справі № 904/2159/23, у якій брали участь ті самі особи, що і у справі № 904/4028/24, встановлені такі обставини.
Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (амовник) уклало 28.07.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничавтоматика» (підрядник) договір № 21310, відповідно до умов пунктів 1.1 та 1.2 якого підрядник зобов'язався надати своїми силами та зі своїх комплектуючих послуги з обладнання котельні та поста охорони підприємства замовника. Ціна послуг, доручених до виконання підряднику, встановлюється в кошторисній документації, що є невід'ємною частиною договору, та складає 1825780,80 грн, у тому числі 304296,80 грн ПДВ (пункт 2.1 договору).
На виконання умов договору підрядник надав замовнику послуги на загальну суму 1824855,73 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» (новий кредитор) 14.04.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничавтоматика» (первісний кредитор) договір № 01/04, відповідно до умов пункту 2.1 якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором на надання послуг № 21310 від 28.07.2021.
Відповідно до пункту 2.2 договору відступлення прав, новий кредитор набуває право вимагати від боржника виконання зобов'язань за договором № 21310 у розмірі 1374855,73 грн, а також оплати всіх штрафних санкцій, інфляційного збільшення заборгованості, 3% річних, які виникли на момент укладення цього договору або можуть виникнути у майбутньому у зв'язку з невиконанням умов договору № 21310, що на дату укладення договору уступки складають 448192,32 інфляційних втрат і 62231,81 трьох процентів річних.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 13.06.2024 у справі змінив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі № 904/2159/23 і задовольнив позов у повному обсязі, стягнувши з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» 1374855,73 грн заборгованості за надані послуги, 448192,32 грн інфляційних втрат, 62231,81 грн трьох процентів річних, 28279,20 грн судового збору за подання позовної заяви і 11484,54 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 13.06.2024 у справі 904/2159/23 стягну з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» інфляційні втрати і три проценти річних за період з 06.12.2021 по 14.04.2023.
Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» 30.07.2024 виконано судове рішення господарського суду у справі № 904/2159/23, сплативши на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» 1925043,60 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» на суму 1374855,73 грн нарахувало інфляційні втрати і три проценти річних за період з заборгованості з 15.04.2023 по 30.07.2024 і звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення вказаної суми грошових коштів з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод».
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Об'єктом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду про стягнення встановленої положеннями статті 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Предметом апеляційного оскарження є встановлення наявності підстав для стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних за неналежне виконання грошового зобов'язання, встановленого судовим рішенням в іншій справі, і підтвердження або спростування правомірності висновку місцевого господарського суду про нікчемність умови договору, якою скасована встановлена положеннями статті 625 Цивільного кодексу України відповідальність за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 25.09.2023 у справі № 904/2159/23 встановив, що Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» має 1374855,73 грн заборгованості за договором № 21310, укладеним 28.07.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничавтоматика», право вимоги зі сплати якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» набуло на підставі договору уступки від 14.04.2023.
Своєю чергою, Центральний апеляційний господарський суд постановою від 13.06.2024, окрім основної суми боргу за договором № 21310, стягнув з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» 448192,32 грн інфляційних втрат і 62231,81 грн трьох процентів річних, нарахованих за період невиконання грошового зобов'язання з 06.12.2021 по 14.04.2023.
Частина четверта статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначає, що встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» за договором № 21310, не підлягає доказуванню під час розгляду справи № 904/4028/24.
Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 зазначила, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань з боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» 30.07.2024 сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» визначену судовим рішенням у справі № 904/4028/24 суму боргу за договором № 21310 з урахуванням інфляційних втрат і трьох процентів річних.
Таким чином, зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» за договором № 21310 припинилося 30.07.2024.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційний господарський суд зазначає, що судовим рішенням в господарській справі № 904/2159/23, встановлена положеннями статті 625 Цивільного кодексу України міра відповідальності застосована за порушення грошового зобов'язання за період з 06.12.2021 по 14.04.2023.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» порушило зобов'язання зі сплати вартості отриманих за договором № 21310 послуг у розмірі 1374855,73 грн у період з 06.12.2021 по 30.07.2024. Водночас, оскільки за період з 06.12.2021 по 14.04.2023 інфляційні втрати і три проценти річних від суми заборгованості стягнені судовим рішенням у справі № 904/2159/23, апеляційний господарський суд вважає правомірним нарахування міри відповідальності за статтею 625 Цивільного кодексу у справі № 904/4028/24 за період з 15.04.2023 по 30.07.2024.
Апеляційний господарський суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Аналогічні правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Таким чином, посилання скаржника на відсутність його вини у простроченні виконання грошового зобов'язання, як на підставу для відмови у задоволенні вимог про їх стягнення, апеляційний господарський суд відхиляє, оскільки нарахування сум грошових коштів за статтею 625 Цивільного кодексу України не залежить від вини боржника.
Апеляційний господарський суд перевірив розрахунки трьох процентів річних та індексу інфляції і визнає їх обґрунтованими, у зв'язку з чим доходить висновку, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині позову.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Відповідно до положень частин четвертої, п'ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі № 904/4028/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі № 904/4028/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.07.2025
Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ