09.07.2025 року м. Дніпро Справа № 904/440/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Лєщинський К.Д.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "ДніпроАзот"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 р.
( суддя Татарчук В.О., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 21.04.2025 р. )
прийняту за результатами розгляду
зустрічного позову
Акціонерного товариства "ДніпроАзот",
м. Кам'янське
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек",
м. Рівне
про зобов'язання вчинити певні дії
у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек",
м. Рівне
до
Акціонерного товариства "ДніпроАзот",
м. Кам'янське
про стягнення заборгованості
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДніпроАзот" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 5 612 223,05 грн, з якої: 5 597 784,47 грн основного боргу, 14 438,58грн трьох відсотків річних. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на Відповідача.
Від АТ "ДніпроАзот" надійшов зустрічний позов, в якому АТ "ДніпроАзот" просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" здійснити та надіслати Акціонерному товариству "ДніпроАзот" розрахунки: небалансів електричної енергії для Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" для кожного розрахункового періоду торгового дня у періоди з 01.11.2024 р. до 30.11.2024 р. та з 01.12.2024 р. до 31.12.2024 р.; кредиту та дебету за небаланси електричної енергії для Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" для кожного розрахункового періоду торгового дня у періоди з 01.11.2024 р. до 30.11.2024 р. та з 01.12.2024 р. до 31.12.2024 р.; обсягів небалансів електричної енергії Акціонерного товариства "ДніпроАзот" за періоди з 01.11.2024 р. до 30.11.2024 р. та з 01.12.2024 р. до 31.12.2024 р.; середньозваженої ціни за електроенергію, куплену Акціонерним товариством "ДніпроАзот" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" за періоди з 01.11.2024 р. до 30.11.2024 р., з 01.12.2024 р. до 31.12.2024 р..
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 р. зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДніпроАзот" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 15.04.2025 р. у справі № 904/440/25 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДніпроАзот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство "ДніпроАзот", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського судуз апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області 15.04.2025 р. у справі № 904/440/25 та направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області, для подальшого розгляду.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що право Позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності, оскільки: у жодному з судових засідань у справі № 904/440/25 явку представника Відповідача не було визнано обов'язковою; неявка представника Відповідача у судове засідання не зумовила неможливості вирішення спору по суті заявлених вимог у зустрічній позовній заяві, відповідне обґрунтування суду в оскаржуваній ухвалі відсутнє.
Водночас, на думку Скаржника, місцевий суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку з неявкою Позивача за зустрічним позовом у підготовче засідання, враховуючи те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, при цьому судом першої інстанції не вмотивовано, що справа не могла бути розглянута за наявними в ній матеріалами, відтак ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
При цьому Скаржник зазначає, що з аналізу положень процесуального закону вбачається, що позов залишається без розгляду, коли йдеться про ігнорування Позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому господарський суд має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника Позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача ( аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 р. у справі № 904/10074/17 ).
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що доказом належного повідомлення Позивача за зустрічним позовом про розгляд справи є наявні у справі сформовані системою діловодства суду ("Діловодство спеціалізованого суду") відповідні довідки про доставлення 10.03.2025 р., 11.03.2025 р. та 02.04.2025 р. до його електронного кабінету ухвал суду від 10.03.2025 р., 11.03.2025 р. та 01.04.2025 р.. Акціонерне товариство "ДніпроАзот" та його представник станом на 15.04.2025 р. жодних заяв щодо явки/неявки у призначене судом підготовче засідання, можливості його проведення без участі представника чи то відкладення не подали.
Також, Товариство вказує на те, що постановою Об'єднаної Палати Касаційного Господарського Суду Верховного Суду від 17.03.2023 р. у справі № 910/17906/21 сформовано наступну правову позицію: Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої ст. 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/440/25.
Матеріали справи № 904/440/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 09.07.2025 р..
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" до суду надійшла заява про його участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2025 р. судове засідання у справі № 904/440/25 призначене на 09.07.2025 р., та усі наступні судові засідання вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Скаржник не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
До суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "ДніпроАзот" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого представника. Також, зазначаючи про необхідність розгляду справи за участі представника АТ "ДніпроАзот" не вказало, встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, що містяться в матеріалах справи, та вимагає проведення судового засідання саме за його участі. Не містить таких доводів і апеляційна скарга.
Присутній у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" категорично заперечив проти відкладення розгляду апеляційної скарги.
Ст. 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено право кожного на судовий розгляд його справи упродовж розумного строку.
У частині третій ст. 2 ГПК України також закріплено розумність строків розгляду справи судом як одну з основних засад ( принципів ) господарського судочинства.
Частинами 11, 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду його апеляційної скарги, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги та розгляд справи за відсутності представника Скаржника.
У судовому засіданні 09.07.2025 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДніпроАзот" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 5 612 223,05 грн, з якої: 5 597 784,47 грн основного боргу, 14 438,58 грн трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.03.2025 р..
Від АТ "ДніпроАзот" надійшов зустрічний позов, в якому АТ "ДніпроАзот" просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" здійснити та надіслати Акціонерному товариству "ДніпроАзот" розрахунки: небалансів електричної енергії для Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" для кожного розрахункового періоду торгового дня у періоди з 01.11.2024 р. до 30.11.2024 р. та з 01.12.2024 р. до 31.12.2024 р.; кредиту та дебету за небаланси електричної енергії для Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" для кожного розрахункового періоду торгового дня у періоди з 01.11.2024 р. до 30.11.2024 р. та з 01.12.2024 р. до 31.12.2024 р.; обсягів небалансів електричної енергії Акціонерного товариства "ДніпроАзот" за періоди з 01.11.2024 р. до 30.11.2024 р. та з 01.12.2024 р. до 31.12.2024 р.; середньозваженої ціни за електроенергію, куплену Акціонерним товариством "ДніпроАзот" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" за періоди з 01.11.2024 р. до 30.11.2024 р., з 01.12.2024 р. до 31.12.2024 р..
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 р. зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДніпроАзот" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
У судове засідання Господарського суду Дніпропетровської області 11.03.2025 р. Відповідач - АТ "ДніпроАзот" не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2025 р. відкладено підготовче засідання на 01.04.2025 р..
У судове засідання 01.04.2025 р. Позивач за зустрічним позовом - АТ "ДніпроАзот" не забезпечив явку свого представника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2025 р. відкладено підготовче засідання на 15.04.2025 р..
У судове засідання 15.04.2025 відповідач - АТ "ДніпроАзот" не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач - АТ "ДніпроАзот" не надав відповідь на відзив на зустрічний позов та заперечення на відповідь на відзив на первісний позов.
У призначене підготовче засідання 15.04.2025 р. представник АТ "ДніпроАзот" знов не з'явився.
Доказом належного повідомлення Позивача за зустрічним позовом про розгляд справи є наявні у справі сформовані системою діловодства суду ("Діловодство спеціалізованого суду") відповідні довідки про доставлення 10.03.2025 р., 11.03.2025 р. та 02.04.2025 р. до його електронного кабінету ухвал суду від 10.03.2025 р., 11.03.2025 р. та 01.04.2025 р..
Станом на 15.04.2025 р., Акціонерне товариство "ДніпроАзот" та його представник жодних заяв щодо явки/неявки у призначене судом підготовче засідання, можливості його проведення без участі представника чи то відкладення не подали.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 р. у справі № 904/440/25 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДніпроАзот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Судове рішення мотивоване тим, що зустрічний позов має бути залишений без розгляду, приймаючи до уваги неявку представника Акціонерного товариства "ДніпроАзот" в підготовче засідання, обізнаність Акціонерного товариства "ДніпроАзот" та його представника про дату, час і місце проведення засідання суду, а також зважаючи на відсутність з їхнього боку заяв чи клопотань щодо можливості проведення підготовчого засідання без участі представника Акціонерного товариства "ДніпроАзот". Разом з тим, господарський суд зазначив, що залишення позову без розгляду за вказаних обставин не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд справи.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного провадження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про залишення без розгляду зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДніпроАзот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" про зобов'язання вчинити певні дії з підстав неявки представника Акціонерного товариства "ДніпроАзот" в підготовче засідання, обізнаність Акціонерного товариства "ДніпроАзот" та його представника про дату, час і місце проведення засідання суду, а також зважаючи на відсутність з їхнього боку заяв чи клопотань щодо можливості проведення підготовчого засідання без участі представника Акціонерного товариства "ДніпроАзот".
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме нормами ГПК України.
Главою 4 роз. I ГПК України визначаються учасники судового процесу та їх права та обов'язки.
За п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою ( п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України ); а також подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Ст. 202 ГПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Згідно з ч. ч. 1, 3 зазначеної норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Водночас у силу ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки Позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 226 ГПК України.
Так, за п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 р. у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення Позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки Позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом Позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка Позивача в судове засідання або неповідомлення Позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання Позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).
При цьому зміст ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення Позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою ( див. постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 р. у справі № 910/17906/21 ).
У постанові від 13.03.2019 р. у справі № 916/3616/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника Позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо Позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи, представник Позивача за зустрічним позовом двічи у судове засідання не з'явився. Жодних заяв щодо явки/неявки у призначене судом підготовче засідання, можливості його проведення без участі представника чи то відкладення, від Акціонерного товариства "ДніпроАзот" до суду не надходило. Акціонерне товариство "ДніпроАзот" було належним чином повідомлене про розгляд справи, що підтверджується наявними у справі сформованими системою діловодства суду ("Діловодство спеціалізованого суду") відповідними довідками про доставлення 10.03.2025 р., 11.03.2025 р. та 02.04.2025 р. до його електронного кабінету ухвал суду від 10.03.2025 р., 11.03.2025 р. та 01.04.2025 р..
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про наявність підстав для залишення без розгляду зустрічного позову, приймаючи до уваги неявку представника Акціонерного товариства "ДніпроАзот" в підготовче засідання, обізнаність Акціонерного товариства "ДніпроАзот" та його представника про дату, час і місце проведення засідання суду, а також зважаючи на відсутність з їхнього боку заяв чи клопотань щодо можливості проведення підготовчого засідання без участі представника Акціонерного товариства "ДніпроАзот".
Щодо посилання Скаржника на постанову Верховного Суду від 05.11.2018 р. у справі № 904/10074/17, то необхідно зазначити, що судові рішення у вказаній справі ухвалювалися за встановлених у них обставин, до яких застосовувалися відповідні норми процесуального права. Висновки суду суду першої інстанції їм не суперечать з огляду на зазначені вище обставини.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАзот" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 р. у справі № 904/440/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.07.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін