вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" червня 2025 р. Справа№ 911/3246/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача: Ігнатов Н.О. (самопредставництво)
від відповідача: Коваль А.М., в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича
на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 (повний текст складено та підписано 12.02.2024)
у справі № 911/3246/23 (суддя Антонова В.М.)
за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до фізичної особи - підприємця Іваненка Вячеслава Івановича
про стягнення 240 000,00 грн,
Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича (відповідача) про стягнення 240 000, 00 грн, з яких: 120 000, 00 грн штраф та 120 000, 00 грн пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафних санкцій, накладених рішенням позивача про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 08.09.2022 № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/3246/23 позов задоволено, вирішено:
- стягнути з фізичної особи - підприємця Іваненка Вячеслава Івановича в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" 120 000,00 грн штрафу та 120 000,00 грн пені;
- стягнути з фізичної особи - підприємця Іваненка Вячеслава Івановича на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 3600,00 грн судового збору.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ухилився від сплати накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений цим Законом строк.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Іваненко Вячеслав Іванович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/3246/23. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, суд першої інстанції не врахував:
- неврученням відповідачу рішення позивача від 08.09.2022 № 60/18-р/к в належний (передбачений законом спосіб);
- відсутність підстав для нарахування відповідачу пені на підставі рішення позивача від 08.09.2022 № 60/18-р/к.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що він направив відповідачу копію рішення від 08.09.2022 № 60/18-р/к засобами поштового зв'язку (лист від 09.09.2022 № 60-02/2630), який було додано до позовної заяви. Натомість поштове відправлення повернулось на адресу позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання", про що позивачем надано до матеріалів справи копію поштового конверту з довідкою Ф20.
Поряд з цим, позивач зазначає, що у зв'язку з неможливістю вручення відповідачу рішення від 08.09.2022 № 60/18-р/к, позивач оприлюднив інформацію про прийняте рішення в офіційному друкованому органі, яким відповідно до приписів ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є газета "Урядовий кур'єр", а саме № 234 (7355) від 02.11.2022.
За таких обставин, позивач вважає, що рішення від 08.09.2022 № 60/18-р/к було вручено відповідачу 14.11.2022, з урахуванням вихідних днів. Тобто, за твердженням позивача, з урахуванням приписів ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк на оскарження рішення від 08.09.2022 № 60/18-р/к сплинув 16.01.2023, тоді як з даним позовом позивач звернувся до суду першої інстанції 25.10.2023. Отже, на думку позивача, він діяв правомірно та в межах чинного законодавства звернувся з даним позовом до суду.
Також у відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить суд апеляційної інстанції поновити строк на подачу цього відзиву, мотивуючи тим, що вказаний відзив не подавався позивачем через зупинення провадження у даній справі.
До Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про залишення без розгляду відзиву позивача.
Дослідивши наведені позивачем обставини в обґрунтування пропуску процесуального строку для подання відзиву, та заяву відповідача про залишення без розгляду відзиву позивача, колегія суддів визнає поважними обставини зазначені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, у зв'язку з чим клопотання позивача про поновлення строку на подання відзиву підлягає задоволенню та вказаний відзив підлягає прийняттю до розгляду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/3246/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3246/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/3246/23.
10.04.2024 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 911/3246/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/4051/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича про зупинення розгляду справи № 911/3246/23. Зупинено провадження у справі № 911/3246/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/4051/24.
Перевіривши Єдиний державний реєстр судових рішень, судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.11.2024 було забезпечено загальний доступ до рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 по справі № 910/4051/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 911/3246/23 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні 22.01.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича про зупинення розгляду справи № 911/3246/23. Зупинено провадження у справі № 911/3246/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/4051/24.
01.05.2025 від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 911/3246/23, до якого долучено постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 по справі № 910/4051/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 поновлено апеляційне провадження у справі № 911/3246/23 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича на рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні 18.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 задоволено заяву представника фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 911/3246/23.
В судове засідання, яке відбулося 18.06.2025, до приміщення суду апеляційної інстанції прибув представник позивача. Представник відповідача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
08.09.2022 позивачем прийнято рішення № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення) яким визнано, що ТОВ "Торговельний дім "Діапазон" та відповідач вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі в тендерній процедурі закупівлі "Трактори (Закупівля комплектувального виробу (піскорозкидача) до транспортного засобу спеціального призначення для КП "Благоустрій" Коропської селищної ради (кошти субвенції)", яка проводилась Коропською селищною радою Чернігівської області за допомогою електронної системи "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-08-28-000639-а (п.1 резолютивної частини рішення).
За порушення, зазначене в п. 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на відповідача штраф у розмірі 30 000,00 грн (п. 3 резолютивної частини рішення).
Крім цього, рішенням визнано, що ТОВ "Торговельний дім "Діапазон" та відповідач вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі в тендерній процедурі закупівлі "Причіп самоскидний тракторний 2 ПТС - 4 т з надставними бортами, розкидач дорожніх сумішей РДС - 3 або еквіваленти (Субвенція з місцевого бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічноо розвитку окремих територій за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету)", яка проводилась Валківською міською радою Харківської області, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-10-28-001887-b (п.4 резолютивної частини рішення).
За порушення, зазначене в п. 4 резолютивної частини цього рішення, накладено на відповідача штраф у розмірі 30 000,00 грн (п. 6 резолютивної частини рішення).
Також вказаним рішенням визнано, що ТОВ "Торговельний дім "Діапазон" та відповідач вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі в тендерній процедурі закупівлі "ДК 021:2015: код 16810000-6 "Частини для сільськогосподарської техніки" (Комплект спеціалізованого навісного обладнання до трактора (стріла гідравлічна тракторна модифікована, кошик вантажопідйомний садовий, екскаваторний ківш тракторний, снігоприбиральний відвал гідроповоротний))", яка проводилась Радсадівського сільською радою Миколаївського району Миколаївської області, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-08-22-001177-с (п. 7 резолютивної частини рішення).
За порушення, зазначене в п. 7 резолютивної частини цього рішення, накладено на відповідача штраф у розмірі 30 000,00 грн (п. 9 резолютивної частини рішення).
Крім цього, рішенням позивача визнано, що ТОВ "Торговельний дім "Діапазон" та відповідач вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі в тендерній процедурі закупівлі "ДК 021:2015: код 16810000-6 "Частини для сільськогосподарської техніки" (Комплект спеціалізованого навісного обладнання до трактора (стріла гідравлічна тракторна модифікована, кошик вантажопідйомний садовий, екскаваторний ківш тракторний, снігоприбиральний відвал гідроповоротний))", яка проводилась Радсадівського сільською радою Миколаївського району Миколаївської області, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-07-31-000155-b (п.10 резолютивної частини рішення).
За порушення, зазначене в п. 10 резолютивної частини цього рішення, накладено на відповідача штраф у розмірі 30 000,00 грн (п. 12 резолютивної частини рішення).
Отже, рішенням позивача на відповідача накладено штрафи у сукупному розмірі 120 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення позивача супровідним листом від 09.09.2022 за вих. № 60-02/2630 направлялось на адресу відповідача, проте конверт повернувся на адресу позивача з відмітною "за закінченням терміну зберігання".
Судом першої інстанції встановлено, що інформацію про рішення було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" № 234 (7355) від 02.11.2022, що підтверджується копією газети, яка наявна в матеріалах справи.
Спір у даній справі виник, у зв'язку із не оплатою відповідачем у добровільному порядку та у встановлені законом строки штрафу в розмірі 120 000,00 грн, з огляду на, що позивач просив місцевий господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 120 000, 00 грн штрафу та 120 000, 00 грн пені.
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/3246/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з фізичної особи - підприємця Іваненка Вячеслава Івановича в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" 120 000,00 грн штрафу та 120 000,00 грн пені. Присуджено до стягнення з фізичної особи - підприємця Іваненка Вячеслава Івановича на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 3600,00 грн судового збору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих Законів.
Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
08.09.2022 адміністративною колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції та на останнього накладено штрафи у загальному розмірі 120 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
02.11.2022 в газеті "Урядовий кур'єр" № 234 (7355) оприлюднена інформація про прийняте відділенням рішення. Отже, датою вручення рішення відповідачеві вважається 14.11.2022.
Згідно з ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
В силу вимог ч.ч. 4, 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 910/11761/21 викладено висновок про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Отже, преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було би не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 910/4316/22, від 16.05.2023 у справі № 910/17367/20, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16.
Таким чином, встановлені обставини у справі № 910/4051/24 в якій оспорювалось рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.09.2022 № 60/18-р/к за справою № 99/60/115-рп/к.20, та яким було накладено на фізичну особу - підприємця Іваненка Вячеслава Івановича штраф у розмірі 120 000, 00 грн та пеню у розмірі 120 000, 00 грн, є преюдиційними у справі № 911/3246/23.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі № 910/4051/24, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 залишено без змін, відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Іваненка В'ячеслава Івановича.
Таким чином, рішення позивача від 08.09.2022 № 60/18-р/к у справі № 99/60/115-рп/к.20 є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов'язковим до виконання.
Згідно п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу в розмірі 120 000, 00 грн та останнім, у порядку передбаченому Господарського процесуального кодексу України, суду таких доказів не надано.
Отже, відповідач, всупереч вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ухилився від сплати накладеного на нього штрафу у встановлений законом термін.
Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 120 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 120 000,00 грн за прострочення сплати штрафу за період з 17.01.2023 по 12.10.2023.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
В силу вимог до ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
Суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем, розрахунок пені за період з 17.01.2023 по 12.10.2023 в розмірі 120 000,00 грн правомірно визнав його обґрунтованими на арифметично вірним, доказів її сплати матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому Господарського процесуального кодексу України, суду таких доказів не надано, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
Отже, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, які знаходяться у матеріалах справи, а тому рішення місцевого господарського суду в даній справі відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Іваненка Вячеслава Івановича залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/3246/23 - без змін.
Матеріали справи № 911/3246/23 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повна постанова складена 11.07.2025.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко