вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" червня 2025 р. Справа№ 910/12128/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: Яровий Я.В.
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи: Лісовська О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 про відмову у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/12128/23 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Кредо-аудит"
до 1. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
2. Управління державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерства фінансів України
про стягнення коштів
Рух справи
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі №910/12128/23, за результатами нового розгляду позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія "Кредо-аудит"» 34 000 грн 00 коп. - безпідставно отриманих коштів, 293 грн 42 коп. - 3% річних, 305 грн 17 коп. - інфляційних втрат та 1 566 грн 41 коп. - судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
09.05.2025 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідач -1), з посиланням на ст. 244 ГПК України, звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у справі №910/12128/23 у загальному розмірі 7515,20 грн, які понесені ним на першому колі розгляду справи.
Заяву мотивовано тим, що 04.07.2024 Головним управлінням Казначейства було подано апеляційну скаргу на рішенням від 21.06.2024 у справі №910/12128/23 за яку було сплачено судовий збір у розмірі 3 220,80 грн. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у справі №910/12128/23 залишив без змін та вирішив витрати по сплаті судового збору розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника, а саме Головне управління Казначейства. У подальшому, 01.11.2024 Головним управлінням Казначейства було подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного Господарського суду та рішення Господарського суду м. Києва за яку було сплачено 4 294,40 грн. судового збору. Верховний Суд своєю постановою від 17.01.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 скасував, а справу №910/12128/23 направив на новий розгляд до суду першої інстанції, за результатами якого позов був задоволений частково. Отже, за посиланням заявника, сплачений сним удовий збір підлягає стягненню з позивача на його користь пропорційно задоволеної частини позовних вимог, що не було враховано судом першої інстанції.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у задоволенні вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12128/23 відмовлено на підстав ст. 129 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
30.05.2024, не погоджуючись з цією ухвалою, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалу постановлено з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
А саме апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд не врахував, що при повторному розгляді справи №910/12128/23 стягнення коштів за новим рішенням було змінено із стягнення коштів з Головного управління Казначейства на стягнення коштів з Державного бюджету України.
Правова позиція щодо апеляційної скарги позивача
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач проти неї заперечив посилаючись на те, що підстави для стягнення із нього на користь Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у справі №910/12128/23 у загальному розмірі 7 515,20 грн, відсутні, оскільки суд першої інстанції правильно здійснив розподіл судових витрат.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.05.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
Суддя-доповідач доповів колегії суддів про закінчення проведення підготовчих дій та про необхідність призначення справи до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі № 910/12128/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 25.06.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 18.06.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 18.06.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнана обов'язковою.
Явка представників учасників справи
Представник відповідача-1 та третьої особи в судовому засіданні 25.06.2025 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
В судове засідання 25.06.2025 представники відповідача-2 та третьої особи не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-2 та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норми процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія "Кредо-аудит"» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Управління державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва про стягнення 59 283,58 грн, які складаються з: 34 000,00 грн - помилково перерахованих коштів, 20 538,48 грн - інфляційних втрат, 4 745,10 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не вчинили дій щодо повернення позивачу помилково перерахованих ним до державного бюджету коштів на підставі платіжного доручення № 270 від 20.11.2018 на суму 34 000,00 грн.
Господарський суд міста Києва рішенням від 21.06.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 у справі №910/12128/23, позов ТОВ «АК "Кредо-аудит"» задовольнив частково; присудив до стягнення із ГУ ДКС України у м. Києві на користь ТОВ «АК "Кредо-аудит"» 34 000,00 грн - безпідставно отриманих коштів, 50,30 грн - 3 % річних та 1 541,59 грн - витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову - відмовив.
Верховний Суд постановою від 17.01.2025 зазначені рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 скасував, а справу №910/12128/23 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 01.05.2025 позов ТОВ «Аудиторська компанія "Кредо-аудит"» задовольнив частково, стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ «АК "Кредо-аудит"» 34 000,00 грн - безпідставно отриманих коштів, 293, 42 грн - 3% річних, 305,17 грн - інфляційних втрат та 1 566, 41 грн - судового збору; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовив.
09.05.2025 через систему «Електронний суд» від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у справі №910/12128/23 у загальному розмірі 7 515,20 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У справі що переглядається суд першої інстанції у своєму рішенні від 01.05.2025 здійснив розподіл судових витрат позивача щодо сплати позивачем судового збору за подання позову пропорційно від заявленої частини позовних вимог.
Водночас ухвалою від 21.05.2025 про відмову ухвалити додаткове рішення суд, з посиланням на ст. 129 ГПК України, відмовив у стягненні з позивача на користь відповідача-1 витрат по сплаті останнім судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги.
В оскарженій ухвалі суд першої інстанції, пославшись на ст. 129 ГПК України, зазначив про відсутність підстав для стягнення на користь відповідача-1 понесених ним судових витрат на стадії апеляційного та касаційного перегляду справи, водночас не зазначив конкретних мотивів такої відмови, враховуючи те, що після скасування попередніх судових рішень, за результатами нового розгляду справи суд частково задовольнив позов.
Проаналізувавши обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена неповнота мотивувальної частини ухвали, що оскаржується не є підставою для її скасування. Колегія вважає відсутніми підстави для задоволення заяви відповідача-1 про розподіл судових витрат, отже колегія погоджується з резолютивною частиною оскарженої ухвали про відмову у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з таких мотивів.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За загальним правилом, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Верховний Суд у п. 10.1. постанови від 17.01.2025 у справі №910/12128/23 зазначив, що розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Стасюк С.В.) від 21.06.2024 у справі №910/12128/23 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві сплатило судовий збір у розмірі 3 220,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 448 від 05.09.2024.
Крім того, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №910/12128/23 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві сплатило судовий збір в сумі 4 294,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 768 від 11.11.2024.
За результатами нового розгляду справи відповідач-1 формально має право вимагати здійснення розподілу понесених ним судових витрат пропорційного заявленої частини позовних вимог, згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову за результатами нового розгляду справи, у тому числі щодо судових витрат, понесених ним при поданні апеляційної та касаційної скарги.
Водночас колегія вважає, що у цьому випадку слід застосувати частину 9 статті 129 ГПК України, якою передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У справі, що розглядається, відповідачем є Держава, яка у спірних правовідносинах діє в особі відповідних органів, одним з яких є відповідач-1. Разом з цим позивач, протягом більше ніж півтора року не в змозі вирішити питання щодо повернення йому помилково сплачених ним до державного бюджету коштів, яке, саме по собі, не є складним.
Матеріали справи не містять доказів навіть намагання державних органів (у тому числі відповідача-1) вирішити належним чином спірну ситуацію, у тому числі під час судового розгляду справи. Це свідчить про їх надмірний формалізм та порушення принципу «сутність переважає над формою», адже пріоритет повинен надаватися змісту справи, а не лише дотриманню формальних вимог.
Відповідно до Конституції України, державні органи повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас, державні органи повинні уникати надмірного формалізму, отже надмірний формалізм стає перешкодою для ефективної роботи та дотримання прав учасників господарських відносин.
Надмірний формалізм має низку негативних наслідків:
- суб'єкт господарських відносин стикаються з бюрократичними перешкодами, що робить отримання державних послуг повільним і складним. Це може включати вимогу непотрібних документів, повторне звернення, затягування термінів;
- державні органи зосереджуються на дотриманні процедур, а не на досягненні результату. Це призводить до марнування часу та ресурсів;
- деяких випадках надмірний формалізм може порушувати принцип розумності та справедливості у судовому процесах.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що надмірний формалізм не повинен перешкоджати ефективному захисту прав.
Враховуючи викладене колегія вважає, що помилки позивача щодо не зовсім вірного обрання складу учасників процесу (незалучення до справи Мінфіну), на які посилається апелянт, у цьому випадку не є підставою для покладання на позивача судових витрат відповідача-1 щодо сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі № 910/12128/23 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 11.07.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков