ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4338/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
Секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;
Представники сторін:
Від Селянського (фермерського) господарства "Родник" - Гамар В.І.;
Від Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області - Бережна О.В.;
розглянувши заяву про застосування заходів процесуального примусу Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
за апеляційною скаргою Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 (повний текст складено 20.02.2025)
по справі №916/4338/24
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Родник"
до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки,
В провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебуває справа №916/4338/24 за апеляційною скаргою Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 по справі №916/4338/24; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 по справі №916/4338/24.
02.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Селянського (фермерського) господарства "Родник" надійшов відзив на апеляційну скаргу разом з клопотанням про стягнення судових витрат за результатами розгляду справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 розгляд апеляційної скарги Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 по справі №916/4338/24 призначено на 09.06.2025 року об 11-30 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.
02.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Селянського (фермерського) господарства "Родник" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 задоволено клопотання Селянського (фермерського) господарства "Родник" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/4338/24 поза межами приміщення суду; розгляд справи №916/4338/24 призначено на 09.06.2025 року об 11-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
06.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшла заява про застосування заходів процесуального примусу через некоректні висловлювання на адресу Відповідача у відзиві на апеляційну скаргу.
09.06.2025 у судовому засіданні, яке відбувалося в режимі відеоконференції протокольною ухвалою оголошено перерву до 07.07.2025 о 14-00 год.
17.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Селянського (фермерського) господарства "Родник" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 задоволено клопотання Селянського (фермерського) господарства "Родник" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/4338/24 поза межами приміщення суду; розгляд справи №916/4338/24 призначено на 07.07.2025 об 14-00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
За змістом абз. 2 ч. 10 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.
Враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ “Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв'язку з тим, що суддя - учасник колегії Діброва Г.І. перебуває у відпустці з 30.06.2025 по 01.08.2025 розпорядженням керівника апарату суду №96 від 04.07.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4338/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.07.2025 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя - Принцевська Н.М., судді: Савицький Я.Ф., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 прийнято справу №916/4338/24 апеляційною скаргою Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 до свого провадження колегією суддів у новому складі.
Розглянувши 07.07.2025 у судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції за участю представників Сторн, заяву Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.06.2025 про застосування заходів процесуального примусу, колегія суддів встановила наступне.
В обґрунтування заяви Відповідач зазначає, що у відзиві, який подано адвокатом Гармар В.І. мають місце некоректні, принизливі та образливі висловлювання, які не відповідають нормам професійної поведінки адвоката, та, на думку заявника, є зловживанням процесуальними правами.
Так, адвокат зазначає: “Оскаржуване рішення було прийнято 26.03.2024 року, а приймалося воно на підставі попередньо прийнятого рішення про надання дозволу на розробку технічної документації та самого проекту, що розроблений до 26.03.2024 року, поведінка Відповідача має всі ознаки “розладу особистості Нострадамуса».
Апелянт вважає подібні висловлювання у відзиві на адресу Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як опонента по справі некоректними та образливими, що, на думку заявника, є зловживанням процесуальними правами.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи зобов'язані, у тому числі, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Як можна пересвідчитись з тексту відзиву на апеляційну скаргу, Позивач вдався у ній до висловлювання на адресу Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яке не відповідає стилю спілкування у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою тощо).
У відзиві на апеляційну скаргу Позивач вдався до критики поведінки Відповідача зазначивши, що у діях останнього наявні ознаки “розладу особистості Нострадамуса», що на думку Позивача є образливим та некоректним висловлюванням на адресу Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як опонента у справі.
У даному контексті, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата неодноразово вказувала на те, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі (див. зокрема постанову від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №199/6713/14-ц (провадження №14-92цс19) зазначено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) вказано, що: “у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 у справі №9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань)».
Аналогічно ЄСПЛ, застосовуючи підпункт “а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах “Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004, заява №67208/01, “Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003, заяви № 61164/00 та №18589/02, “Guntis Apinis проти Латвії» від 20.09.2011, заява № 46549/06).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №274/4944/20.
Отже, використання образливих, принизливих висловлювань є неприпустимим в оформленні документів, які подаються до суду.
Суд апеляційної інстанції вказує, що висловлення на адресу Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області не відповідає стилю спілкування у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що не існує жодного офіційного джерела, яке б містило саме фразу “розлад особистості Нострадамуса», як діагноз чи медичний термін. Отже, можна зробити висновок, що це - метафора або жартівливий/саркастичний вислів.
Крім того, з огляду на відсутність офіційного трактування фрази “розлад особистості Нострадамуса» її неоднозначного трактування, яку можна сприймати, як в жартівливому так і в негативному сенсі, з огляду на відсутність у змісті відзиву на апеляційну скаргу будь-яких інших висловлювань стосовно оцінки поведінки Відповідача, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до Позивача заходів процесуального примусу передбачених ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд зазначає, що застосування заходів процесуального примусу перебуває у межах дискреційних повноважень суду, водночас у даному випадку апеляційний господарський суд не вважає за потрібне їх застосування.
З огляду на зазначене, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про застосування заходів процесуального примусу.
Керуючись ст. 43, 131, 132, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про застосування заходів процесуального примусу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.07.2025 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош