Справа № 761/36633/24
Провадження № 2/761/3157/2025
08 травня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Клюс В.В.
за участі:
представника позивача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев?ята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
В жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Київської міської ради, третя особа: Дев?ята київська державна нотаріальна контора, в якому просила суд:
- визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_2 . Після смерті якого відкрилась спадщина. Вона ( ОСОБА_1 ) звернулась до Дев?ятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її сина, однак, постановою державного нотаріуса Пічевською Н.В. від 31 травня 2024 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як, нею пропущено шестимісячний строк для звернення до нотаріальної контори (нотаріуса), з заявою про прийняття спадщини, а тому, позивачка змушена звернутися до суду з відповідною позовною заявою.
На думку позивачки, причина пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її сина є поважною, оскільки, біля чотирьох років вона має захворювання очей (катаракта, глаукома). Через дані хвороби у неї майже відсутній зір у зв?язку з чим вона не має можливості обходитися без сторонньої допомоги. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік. Його смерть вона сприйняла дуже тяжко, що також, у свою чергу дуже вплинуло на її зір ї хвороба почала прогресувати ще більше. Крім того, на її стан також впливали бойові дії на території України, а також і те, що її син, був військом, що тримало її у постійній напрузі; хвилювання за сина та його життя не покидали її. Через пів року після смерті чоловіка, під час виконання бойового завдання загину її син. Вона дуже тяжко переживала його втрату та не могла оговтатися від втрати. На той час, вона проживала у м. Чернігові та отримувало постійні переживання внаслідок ракетних обстрілів, її стан все більше погіршувався, що призвело до неможливості обходитись без сторонньої допомоги. Вказані обставини змусили її переїхати до своєї доньки в м. Радехів Львівської області. Тобто, на час відкриття спадщини вона проживала на великій відстані від місця відкриття спадщини та через свій похилий вік та безпорадний стан не мала змоги приїхати до нотаріуса для подання заяви. На сьогоднішній день вона проходить курс лікування. В липні 2024 року їй провели операційне втручання на очах, що призвело до покращення її самопочуття. Після чого вона звернулась до нотаріуса з відповідною заявою. Також звернула увагу суду, що визначений строк вона пропустила лише на 1 місяць.
Відповідач, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався; відзив на позовні вимоги до суду не надіслав.
В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з?явилися; про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку; причини неявки суду не повідомили; відзив на позов стороною відповідача не подавався, як і не були подані пояснення на позов третьою особою; з заявами про розгляд справи за їх відсутності чи оголошення перерви до суду не зверталися, як і не направили своїх представників для прийняття участі у розгляді справи; по справі зібрано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
В силу положень ст. ст. 211, 23 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін, третьої особи.
Суд, заслухав пояснення представника позивача, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з?ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1 батьками якого є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Син позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 .
Постановою державного нотаріуса Дев?ятої київської державної нотаріальної контори Пічевською Н.В. від 31 травня 2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина, ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що позивачкою пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого сина.
Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом, позивачка наголошувала, що через істотні труднощі та поважні причини (погіршення стану здоров'я позивача; неможливість самостійно себе обходити без сторонньої допомоги, втрата чоловіка, відділене проживання від місця відкриття спадщини) позбавили її можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті сина, а тому, стороною позивача було пропущено строк, визначений ст.1270 ЦК України, з поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, але не більше ніж на чотири місяці.
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).
Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (ч.4 ст.4 ЦК України).
Таким чином кінцевий строк для подання заяви про прийняття спадщини для позивача було 20 жовтня 2024 року.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи викладене, правила ч.3 ст.1272 ЦК України, можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 р. № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Однією з засад судочинства, регламентованих п.3) ч.1 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст.77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року № 7 ?Про судову практику у справах про спадкування?, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Доводами позивача на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на думку суду є поважними, та наявні були об'єктивні причини пропуску строку для подання ним заяви про прийняття спадщини, пов'язані з істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачкою зазначено поважні причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами на вчинення дій, передбачених ч.1 ст.1269 ЦК України, а тому, заявлені позовні вимоги про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягають задоволенню. З метою захисту прав позивачки, слід визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті її сина, терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 1220-1222, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 ?Про судову практику у справах про спадкування?, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: Дев?ята київська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02883156, місцезнаходження: м. Київ, вул. Волинська, 6) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у два місяці, з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: