16 грудня 2010 року Справа №16/2286
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
позивача: Черватюк Ю.В. - за довіреністю;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Піраміда-Агро" до закритого акціонерного товариства "Черкаський агротепличний комбінат" про стягнення 138 897,50 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 138 897,50 грн. з них: 94 235,16 грн. основного боргу, 12 156,37 грн. інфляційних, 21 275,20 грн. пені та 11 230,77 грн. 10 % річних на підставі договору поставки № 09/31 від 20 липня 2009 року, укладеного між сторонами. В судовому засіданні позовні вимоги представник позивача підтримав повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в жодне засідання не з'явився, поважних причин своєї неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи суду не направлялося, заперечень проти позову суду не подано.
Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними документами згідно ст. 75 ГПК України.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
20 липня 2009 року між сторонами по справі було укладено договір поставки № 09/31 у відповідності до якого позивач ( Постачальник) зобов'язується передати, а відповідач (Покупець) зобов'язується оплатити і прийняти продукцію (засоби захисту рослин на суму 94 235,16 грн.) для використання у підприємницьких цілях ( п. 1.1 договору -- а.с. 9).
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За твердженням позивача, він на виконання умов договору № 09/31 від 20 липня 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 94 235,16 грн., що підтверджується видатковими накладними:
- № ПА-0000275 від 22 липня 2009 року на суму 73 304,66 грн.;
- № ПА-0000296 від 17 серпня 2009 року на суму 20 930,50 грн.;
та довіреностями:
- ЯПС № 230695 від 22 липня 2009 року;
- ЯПС № 230713 від 17 серпня 2009 року виданих на ім'я Бублика Олександра Миколайовича (а.с. 10-11).
Доказів існування спору між сторонами з приводу якості товару у справу не подано.
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони в п. 3.1. договору поставки № 09/31 встановили, що відповідач (Покупець) оплачує 100 % суми договору, що становить 94 235,16 грн. (дев'яносто чотири тисячі двісті тридцять п'ять гривень 16 коп.) до 01 вересня 2009 року.
Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов'язок по оплаті за поставлений товар не виконав, заборгованість відповідача складає 94 235,16 грн., тому суд повністю задовольняє позов в цій частині позовних вимог. Строк виконання зобов'язання є таким, що настав.
Наявним у справі актом звіряння взаємної заборгованості від 09.10.2009 року ( а.с. 12) відповідач підтвердив, що має борг перед позивачем за накладною № 275 від 22.07.2009 року на суму 73 304,66 грн. та за накладною № 296 від 17.08.2009 року на суму 20 930,50 грн.
В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Оскільки сторони в п. 3.1 договору встановили, що сума вартості товару сплачується відповідачем до 01 вересня 2009 року, то в разі несплати боргу позивач з 01 вересня 2009 року має право нараховувати інфляційні та проценти річних за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача 12 156,37 грн. інфляційних на всю суму боргу за період вересня-грудня 2009 року та січня-березня і серпня-жовтня 2010 року, а також 10 % річних в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 01.09.2009 року по 10.11.2010 року, що складає 11 230,77 грн., передбачених п. 6.1 договору поставки.
Розрахунок інфляційних та процентів річних позивачем зроблено вірно. Доказів проведення розрахунків за цими платежами у справі немає, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 12 156,37 грн. інфляційних та 11 230,77 грн. процентів річних.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 21 275,20 грн. за період з 01.09.2009 року по 10.11.2010 року. Дана вимога підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до пункту 6.1. договору за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення ( але не більше подвійної облікової ставки НБУ).
Така умова договору про встановлення розміру пені відповідає положенням ст. 549,551 ЦК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем пені на загальну суму 21 275,20 грн. в межах подвійної облікової ставки НБУ, встановив правильність її нарахування та повністю задовольняє позов у цій частині, оскільки доказів про проведення розрахунку за пенею у справі немає.
На підставі викладеного, зібраними по справі доказами доведено правомірність вимог позивача, заперечень проти позову чи доказів проведення розрахунку відповідачем суду не подано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 94 235,16 грн. основного боргу за поставлені засоби захисту рослин, 12 156,37 грн. інфляційних, 21 275,20 грн. пені та 11 230,77 грн. 10 % річних на підставі договору поставки № 09/31 від 20 липня 2009 року, а всього - 138 897,50 грн.
На підставі статті 49 ГПК України, оскільки позов виник з вини відповідача, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 388,98 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із закритого акціонерного товариства "Черкаський агротепличний комбінат", ідентифікаційний код 31448762, Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, 1 на користь приватного підприємства "Піраміда-Агро", ідентифікаційний код 34924277, м. Черкаси, пр-кт Хіміків, 57 оф. 31 -- 94 235,16 грн. основного боргу за поставлені засоби захисту росли, 12 156,37 грн. інфляційних, 21 275,20 грн. пені та 11 230,77 грн. 10 % річних, 1 388,98 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
СУДДЯ Н.М. Спаських