Справа № 369/14484/24
Провадження № 2/369/3321/25
14.07.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.
за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу № 369/14484/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «БІЛОГОРОДКА-БУД», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа № 369/14484/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «БІЛОГОРОДКА-БУД», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 30.08.2024 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 30.08.2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Князьської Наталії Анатоліївни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Білогородка-Буд», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено частково та постановлено:
- Накласти арешт на закінчений будівництвом об'єкт, житловий будинок садибного типу, ідентифікаційний номер об'єкта в ЄДЕССБ 01.3025733.5039042.20240422.87.0000.22, загальною площею 96.7кв.м., житловою площею 50.2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2935178632080;
- Накласти арешт на земельну ділянку площею 0.0104 га, з цільовим призначенням: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3222480401:01:006:0010, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
- У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 1288 від 03.10.2024 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/14484/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 16.01.2025 року постановлено справу № 369/14484/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «БІЛОГОРОДКА-БУД», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, прийняти до провадження судді Янченка А.В. та призначити підготовче судове засідання.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Курбака Юрія Івановича до суду 04.03.2025 року за Вхідним номером № 10954/25 надійшла (подана через підсистему "Електронний суд" 02.03.2025 року) заява про залишення без розгляду позовних вимог у цивільній справі № 369/14484/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «БІЛОГОРОДКА-БУД», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування заходів забезпечення позову.
Учасники справи у підготовче судове засідання 16.04.2025 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 9 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз'яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
За вище викладених обставин, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з заявленою заявою до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «БІЛОГОРОДКА-БУД», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, на підставі ст. 257 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.
Щодо скасування заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 30.08.2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Князьської Наталії Анатоліївни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Білогородка-Буд», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено частково та постановлено:
- Накласти арешт на закінчений будівництвом об'єкт, житловий будинок садибного типу, ідентифікаційний номер об'єкта в ЄДЕССБ 01.3025733.5039042.20240422.87.0000.22, загальною площею 96.7кв.м., житловою площею 50.2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2935178632080;
- Накласти арешт на земельну ділянку площею 0.0104 га, з цільовим призначенням: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3222480401:01:006:0010, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
- У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Згідно із ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи викладене, та, приймаючи до уваги той факт, що розгляд справи, в рамках якої вживалися заходи забезпечення позову було закінчено та обставини у справі свідчать про відсутність достатніх підстав для наявності на даний час вжитих ухвалою суду 30.08.2024 року заходів забезпечення позову, а тому суд вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову, застосовані у даній справі, в зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст.ст. 158, 257, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Курбака Юрія Івановича про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «БІЛОГОРОДКА-БУД», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Курбака Юрія Івановича про скасування заходів забезпечення позову, - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.08.2024 року, шляхом зняття арешту, накладеного на:
- закінчений будівництвом об'єкт, житловий будинок садибного типу, ідентифікаційний номер об'єкта в ЄДЕССБ 01.3025733.5039042.20240422.87.0000.22, загальною площею 96.7кв.м., житловою площею 50.2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2935178632080;
- земельну ділянку площею 0.0104 га, з цільовим призначенням: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3222480401:01:006:0010, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу складено та підписано: 14.07.2025 року.
Суддя А.В. Янченко