"15" грудня 2010 р. Справа № 28/117-10-4168
За позовом Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;
до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2
про стягнення 1198,17грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
від позивача: Гоцуленко С. В. -за дорученням;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - позивач) завернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача по договору оренди нежилого приміщення підвалу загальною площею 34,1 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Ватутіна, 4 неустойку в сумі 1198 гривень 17 копійок.
29.11.2010 року представник позивача надав до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог та згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в сумі 2396 гривень 32 копійки.
Позивач у судове засідання з'явився, позов підтримує та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських суддів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:
17 листопада 2003 року між Малиновською районною адміністрацією м. Одеси ( далі -Орендодавець) та ФО-П ОСОБА_2 (далі - Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 22/4 (далі -Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 34,1 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Ватутіна, 4, строком до 01 жовтня 2004 року.
Рішенням Одеської міської ради № 56-V „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконавчих функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси” від 27 червня 2006 року було встановлено, що єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель, що знаходяться у комунальній власності є Представництво по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради.
02 жовтня 2006 року між Представництвом по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради (далі - Орендодавець) та ФО-П ОСОБА_2 (далі - Орендар) було укладено Додаткове погодження № 8 від 15 вересня 2009 року до договору оренди нежитлового приміщення № 22/4 від 17 листопада 2003 року, згідно якого строк дії договору продовжено до 15 березня 2010 року та розмір орендної плати складає 337, 58 гривень.
Відповідно п.2.2 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції.
Таким чином розмір орендної плати за квітень місяць 2010 року складає 439,90 гривень за травень 2010 року складає 438,58 гривень та за 22 дні червня розмір орендної плати складає 319,69 гривень.
22 червня 2010 року за актом приймання-передачі нежитлове приміщення, загальною площею 34,1 кв. м., відповідач передав позивачу.
Враховуючи ту обставину, що договір припинив свою дію з 15 березня 2010 року, а фактична передача об'єкту настала 22 червня 2010 року. Таким чином розмір неустойки складає 2396, 32 гривень. Розмір неустойки було нараховано позивачем згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 31 березня 2010 року по 22 червня 2010 року.
Згідно п. 4.7. договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди. Згідно п. 4.9 у випадку припинення дії цього Договору, у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору Орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.
Відповідно до п. 5.1 договору оренди за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу на його юридичну адресу претензію № 01-15/801 від 26 серпня 2010 року про необхідність сплати суму неустойки, яка була отримана відповідачем 09 вересня 2010 року. Вказана претензія відповідачем залишена без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Умовами п.п. 4.7, 4.9 Договору передбачався обов'язок Орендаря повернути приміщення у 15-денний термін після закінчення строку дії договору та у випадку припинення дії договору сплатити орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.
Оскільки після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 фактично не повернув об'єкт оренди Орендодавцю, суд приходить до висновку, що вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення плати за фактичне користування приміщенням є законними та підлягають задоволенню.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати суми неустойки за період з 31 березня 2010 року до 22 червня 2010 року складає 2396,32 гривень.
За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 гривень та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 гривень.
Керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909, МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку в сумі 2396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) гривень 32 копійки, витрати на оплату державного мита в сумі 102 (сто дві) гривні 00 копійок, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Гуляк Г.І.