про повернення позовної заяви
"13" грудня 2010 р. № 15/1478-10
Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 10325 Товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс” до Приватного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” в особі філії банку „Южне головне регіональне управління” про визнання недійсним пункту кредитного договору, розірвання кредитного договору та визнання припиненим договору застави, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Опекс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” в особі філії банку „Южне головне регіональне управління” про:
- визнання недійсним п. 4.8 кредитного договору № 393МБА від 06.11.2006 р., укладеного між ТОВ „Опекс” та ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі заступника керівника корпоративного бізнесу Южного головного регіонального управління ПриватБанку;
- розірвання кредитного договору № 393МБА від 06.11.2006 р., укладеного між ТОВ „Опекс” та ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі заступника керівника корпоративного бізнесу Южного головного регіонального управління ПриватБанку;
- визнання припиненим договору застави № 393МБАZA від 06.11.2006 р., укладеного між ТОВ „Опекс” та ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі філії банку „Южне головне регіональне управління.”
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати державного мита та розмір державного мита передбачені Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., та Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами).
Так, п. 35 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., передбачено, що з позовних заяв, що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету „Про державне мито”.
Згідно ст. 3 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами, внесеними п. 21 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505-ІV від 25.03.2005 р.) ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102, 00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500, 00 грн.), а ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено декілька вимог немайнового характеру, що не пов'язані між собою.
Пунктом 37 вищевказаної Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (розділ "Справляння державного мита з позовних заяв, що подаються до господарських судів") передбачено, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці.
Статтею 55 ГПК України встановлено, що ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.
Проаналізувавши зміст позовної заяви ТОВ „Опекс", суд доходить до висновку, що заявлені товариством вимоги, як-то визнання недійсним пункту кредитного договору та розірвання кредитного договору, визнання припиненим договору застави, є самостійними вимогами, які можуть бути предметами окремих позовів.
З огляду на вказане та враховуючи вимоги вищевказаної Інструкції державне мито має бути сплачене відповідно до кількості заявлених немайнових вимог.
Проте, як вбачається з наданої позивачем квитанції про сплату державного мита № 4361.00.1 від 09.12.2010 р., позивачем сплачено державне мито в розмірі 85,00 грн., що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що заявником не надано доказів сплати державного мита у встановленому законом розмірі, суд вважає за необхідне позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс” повернути без розгляду.
Керуючись ст. 57, п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс” до Приватного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” в особі філії банку „Южне головне регіональне управління” про визнання недійсним пункту кредитного договору, розірвання кредитного договору та визнання припиненим договору застави повернути заявнику без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін після її прийняття.
Додаток: позовна заява з додатком на 22 арк.
Суддя Петров В.С.