"29" листопада 2010 р.Справа № 15/151-10-4114
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
При секретарі А.Д. Діасамідзе
За участю представників:
від позивача - Зелінко Л.О., Авєтісян Г.А.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Евродор” до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 24 699 461,52 грн., -
В засіданнях суду 18.10.2010 р. та 22.11.2010 р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Евродор” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради заборгованості в сумі 25 367 461,52 грн., посилаючись на наступне.
14.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Евродор” та Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради був укладений договір № 9 на виконання робіт по реконструкції вул. Щорса.
Відповідно до умов договору сторони прийняли наступні зобов'язання: позивач виконує роботи по реконструкції відповідно до проектно-кошторисної документації, а відповідач сплачує грошові кошти позивачу за виконані роботи на загальну суму 98 770 687,20 грн. Договірна ціна та кількість будівельних робіт визначається проектно-кошторисною документацією, затвердженою сторонами. Термін виконання даних робіт та їх вартість визначені календарним графіком, який є додатком до договору. Також позивачем затверджений план фінансування робіт, який є додатком до договору. Фінансування робіт по реконструкції вул. Щорса здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету на підставі внутрішньобудівельного титулу будови, затвердженого відповідачем та погодженого з заступником міського голови Одеської міської ради.
Так, позивач вказує, що відповідно до умов договору в період з квітня по грудень 2009 року ним були виконані роботи по реконструкції вул. Щорса на суму 34 022 872,52 грн. Згідно з п. 13.1. договору приймання-передачу обсягів виконаних робіт сторони здійснили за актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), які підписані сторонами.
Претензій до позивача з боку відповідача по об'ємам, строкам та якості проведених робіт не надійшло.
Таким чином, за твердженнями позивача, ним були виконані всі умови договору в повному обсязі.
Відповідно до п. 12.1 договору розрахунки за виконані роботи відповідач проводить після підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), але відповідач по теперішній час не виконав свої зобов'язання в частині повного проведення розрахунків за виконані роботи.
Так, позивач зазначає, що в період з 04.12.2009 р. по 10.08.2009 р. відповідач частково перерахував позивачу за виконані роботи лише 8 655 411 грн., після чого фінансування було припинено. При цьому позивач звертався до відповідача та в Одеську міську раду з проханням про відновлення фінансування, але звернення залишено без відповіді.
Згідно даних бухгалтерського обліку позивача станом на 01.09.2010 р. не сплачена заборгованість відповідача складає 25 367 461,52 грн.
З метою безпосереднього врегулювання спору позивач звертався до відповідача з пропозицією провести звірку стану заборгованості та добровільно її погасити, але відповідач заборгованість не погасив та відповіді не надав.
Таким чином позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог діючого законодавства та умов договору не виконав свої зобов'язання в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2010 р. порушено провадження у справі № 15/151-10-4114 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
В засіданні суду 29.11.2010 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом було сплачено частину заборгованості в сумі 668 000 грн. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 24 699 461,52 грн., яка підтверджується складеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 23.11.2010 р.
Відповідач відзив на позов не надав, проте представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
14 квітня 2009 року між Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Евродор” (піідрядник) був укладений договір № 9, відповідно до якого замовник доручає і оплачує, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт з реконструкції вулиці Щорса в м. Одеса.
Кількість робіт визначається проектно-кошторисної документацією, затвердженою замовником (п. 2.1 договору).
Згідно п. 3.1 вказаного договору термін виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток 1).
Відповідно до п. 4.2 договору загальна сума договору за кодом економічної класифікації складає 98 770687,20 грн.
Фінансування робіт здійснюється за рахунок кошів місцевого бюджету (п. 5.1 договору).
Передача обсягів виконаних робіт підрядником замовнику здійснюється згідно актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2в (п. 13.1 договору).
В п. 11.1 договору зазначено, що розрахунок за виконані роботи буде здійснюватися на підставі наданих актів прийнятих робіт (форма КБ-2в) та актів контролю якості виконання робіт в межах відповідних призначень поточного року.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
До того ж слід зазначити, що типові форми первинних облікових документів у будівництві, затверджені спільним наказом Держкомстатистики України та Держкомітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5 (що був чинний на момент укладення договору підряду між сторонами), поширюються на всі будівельні структурні підрозділи підприємств усіх форм власності, що виконують будівельні роботи з капітального та поточного ремонту, споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування - це акт приймання виконаних підрядних робіт N КБ-2в (складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 (складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та витрат і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві).
Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається з матеріалів справи, договірна ціна та кількість будівельних робіт визначається проектно-кошторисною документацією, затвердженою сторонами. Термін виконання даних робіт та їх вартість визначені календарним графіком, який є додатком до договору. Також позивачем затверджений план фінансування робіт, який є додатком до договору. Фінансування робіт по реконструкції вул. Щорса здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету на підставі внутрішньобудівельного титулу будови, затвердженого відповідачем та погодженого з заступником міського голови Одеської міської ради
Так, відповідно до умов договору позивач виконав роботи по реконструкції вул. Щорса на суму 34022872,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за грудень 2009 року з підсумковими відомостями ресурсів та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) за грудень 2009 року, які підписані сторонами без зауважень. До того ж, як з'ясовано судом, претензії до позивача з боку відповідача по об'ємам, строкам та якості проведених робіт не мали місце.
Проте, як з'ясовано судом, відповідачем було частково сплачено виконані позивачем роботи в сумі 9 323411,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 23.11.2010 р. становить 24 699 461,52 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 23.11.2010 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін. Заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості відповідач не оспорює, доказів її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Разом з тим укладений між сторонами по справі договір підряду є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вже зазначалось, згідно п. 12.1 договору розрахунки за виконані роботи відповідач повинен був здійснити після підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3). Проте відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання в частині повного проведення розрахунків за виконані роботи, чим порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Разом з тим невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем виконаних робіт) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 24 699 461,52 грн.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Евродор” відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю „Евродор”, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Евродор” до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 24 699 461,52 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (65045, м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 45; код ЄДРПОУ 26506412; р/р: 35412018002920, 35427014002920, 35428013002920 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Евродор” (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд.60; код ЄДРПОУ 53387560, р/р 26000311054801 в АБ „Південний” в м. Одесі, МФО 328964) заборгованість в сумі 24 699 461/двадцять чотири мільйона шістсот дев'яносто дев'ять чотириста шістдесят одна/грн. 52 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500/двадцять п'ять тисяч п'ятсот/грн. 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 06.12.2010 р.
Суддя Петров В.С.