11.07.2025
Справа № 607/10823/25
11 липня 2025 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10 травня 2025 року о 08 год 03 хв громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Тарнавського, 32 у м. Тернопіль, виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 та ображав, спустив колеса в транспортних засобах та пошкодив вхідні двері, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
У судове засідання 27 травня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «Підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи». Про причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 11 червня 2025 року.
До ОСОБА_1 у вказане судове засідання застосовано привід.
У судове засідання 11 червня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився та працівниками поліції доставлений не був. Про причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 11 липня 2025 року.
До ОСОБА_1 у вказане судове засідання застосовано привід.
У судове засідання 11 липня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився та працівниками поліції доставлений не був, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема шляхом направлення судової повістки за місцем його проживання. Про причини неявки суду не повідомив.
Клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не подавав.
Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, строки розгляду справи та відсутність заяви про відкладення розгляду справи, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Суб'єктивна сторона правопорушення дрібне хуліганство, характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №286417 від 10 травня 2025 року;
-протоколом про адміністративне затримання серії АЗ №140108 від 10 травня 2025 року;
-письмовою заявою ОСОБА_2 від 10 травня 2025 року, згідно із якою, остання просила притягнути до відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 10 травня 2025 року близько 06 год 50 хв вчинив відносно неї в присутності дітей домашнє насильство та пошкодив ручку вхідних дверей, виражався нецензурною лайкою;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10 травня 2025 року, згідно з якими остання повідомила, що 10 травня 2025 року близько 06 год 50 хв її колишній чоловік ОСОБА_1 стукав і ламався до її квартири, спускав колеса в машині;
-формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10 травня 2025 року;
-відеоматеріалами з місця події.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство, а саме нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті.
При обранні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, у зв'язку з цим, вважає за доцільне обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкції статті.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Таким чином, у відповідності до положень п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня у дохід держави.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя І.М. Черніцька