Справа № 604/792/25
Провадження № 2-а/604/32/25
14 липня 2025 року сел. Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сіянко В.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
09 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії 5АВ №10697414 від 03.06.2025.
Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 просить суд поновити пропущений строк для подання до суду адміністративного позову.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте позивачем при зверненні до суду відповідних документів щодо сплати судового збору не надано, що підтверджується, зокрема, переліком додатків, визначеним позивачем у самій позовній заяві, де такий доказ (додаток) не вказано.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Частиною 2 цієї статті визначено виключний перелік заяв(скарг) за подання яких судовий збір не справляється. Наразі позовні заяви про оскарження постанов у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності до такого переліку не відносяться.
Суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 надала роз'яснення щодо використання вже існуючої норми права, яка регулює питання сплати судового збору при оскарженні постанови про адміністративну відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові вказує, що до справ, які розглядаються судом в порядку позовного провадження, в тому числі і щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення передбачених ст.ст. 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) слід застосовувати норми ст.ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір», якими не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення.
Крім того, у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду зазначає, з метою однакого підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, вказала, що за подання позовної заяви він складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує зазначені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин.
Станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн, отже, судовий збір буде 605,60 грн.
Усунення вказаних недоліків можливе шляхом сплати вищезазначеної суми та подання на адресу суду відповідних письмових доказів (квитанції, платіжного доручення тощо).
За приписами ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 289 КУпАП строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення складає 10 днів.
В позовній заяві позивач вказує, що оскаржувана постанова отримана нею 28 червня 2025 року, як на причину поважності пропуску строку звернення до суду, посилається на те, що хворіла. Вважає причини пропуску строку для звернення до суду поважними та такими, що підлягають поновленню.
Проте додані матеріали до позовної заяви не містять відомостей, що свідчать про отримання позивачем 28 червня 2025 року засобами поштового зв'язку оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії 5АВ №10697414 від 03.06.2025.
Крім того позивач вказує причиною пропуску строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення хворобу, поряд з цим доказів на підтвердження даних тверджень матеріали позовної заяви не містять.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю необхідним залишити позовну заяву без руху, невідкладно повідомити про це позивача, надати строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 169 КАС України.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 160, 161, 169, 248, п. 10 ч.1 ст. 294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.
Надати позивачу для виправлення недоліків позовної заяви п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. М. Сіянко