ЄУН: 336/5739/25
Провадження №: 1-кп/336/1307/2025
14 липня 2025 м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42025082030000008 від 13 березня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, з вищою освітою, який має свідоцтво на здійснення професійної діяльності адвоката № 441, виданого 03.12.2003 Радою адвокатів Запорізької області (зупинене на підставі п. 4 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 22 грудня 2016 року на підставі Рішення дисциплінарної палати КДКА Запорізької області № 54-5/2016), розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина 2011 року народження, інвалідності не має, офіційно працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, 28 червня 2019 року Запорізькою обласною прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт за ч. 4 ст. 27, ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ч.2 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.369, ч.3 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.369, ч.2 ст.15, ч.2 ст.369, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України; 13 грудня 2019 року Запорізькою обласною прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт за ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.2 ст.15, ч.2 ст.190, ч.2 ст.369 КК України.
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
19.06.2025 в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 42025082030000008 від 13 березня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 .
11.07.2025 через систему «Електронний суд» від захисника адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про зміну раніше обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Клопотання мотивоване наступним:
В провадженні судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України. Судове засідання призначено на 12 годину 00 хвилин 14 липня 2025 року. Під час досудового розслідування слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , як підозрюваному, 31 березня 2025 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і на теперішній час ОСОБА_5 перебуває в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор № 10» Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області. 25 червня 2025 року раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід було продовжено під час проведення підготовчого судового засідання. Сторона обвинувачення обґрунтовує свої клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки ризики не зменшились, підстави, за яких було обрано запобіжний захід, не змінились.
Сторона захисту вважає даний запобіжний захід занадто суворим, а вищенаведені ризики такими, що не мають під собою підґрунтя, а носять виключно ймовірний характер.
До поміщення ОСОБА_5 до ізолятору тимчасового тримання, останній вів законослухняний спосіб життя, офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату, раніше не судимий, в розшуку не перебував, на обліках у нарколога чи психіатра не перебуває, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки від 30 березня 2025 року, виданою Головою правління ОСББ «Ювілейний 19-А» ОСОБА_7 . За зазначеною адресою підзахисний проживає разом з матір'ю, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією вищевказаної довідки, копією паспорту ОСОБА_8 , де зазначена адреса її реєстрації. ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв'язки: турбується про матір, ОСОБА_8 , яка є пенсіонеркою за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, має вікові проблеми зі здоров'ям - постійна форма трипотіння предсердь з нормасісталією шлуночків, перериваєма одиночною шлуночковою екстрасістолією; Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 2 ст. тяжкості ризик 3; Гіпертензивна серцева екстрасістолічна аритмія, що підтверджується копією консультативного висновку спеціаліста КНП «Обласний медичний центр серцевосудинних захворювань» ЗОР, копією протоколу ехокардіографії; має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
В клопотанні слідчого та прокурора було також зазначено про те, що 28 червня 2019 року Запорізькою обласною прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України; 13 грудня 2019 року Запорізькою обласною прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 369 КК України. На теперішній час розгляд кримінальних проваджень триває, жодного підтвердження, яке б свідчило про намагання ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування або суду, якимсь чином впливати на учасників по справі, у тому числі свідків, перешкоджати встановленню істини по справі, знищити, приховати або спотворити ОСОБА_5 речей, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, немає.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (далі - Інформаційна довідка) № 433348384, рідній сестрі ОСОБА_5 - ОСОБА_10 належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , також відповідно до договору купівлі-продажу, ОСОБА_5 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . У квартирі, яка належить ОСОБА_10 , на теперішній час проживає матір ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , сама сестра вимушено перебуває за кордоном через вторгнення Російської Федерації до суверенних кордонів України. ОСОБА_10 надіслала електронною поштою заяву про те, що вона не заперечує проти того, щоб її рідний брат у випадку зміни йому запобіжного заходу проживав у її квартирі разом з їх матір'ю, яка буде турбуватись про нього, забезпечувати його всім необхідним.
Сторона захисту вважає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою занадто суворим і що до підозрюваного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі, оскільки ризики, на які посилається слідчий та прокурор, не підтверджуються. Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Сторона обвинувачення не може обґрунтовувати своє клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тільки тим, що останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину. Зміна ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (у тому числі й цілодобового), сприятиме досягненню мети застосування запобіжного заходу та дозволить ОСОБА_5 продовжити дбати про своїх близьких та працювати офіційно (онлайн), таким чином заробляючи на життя законним шляхом. Наміру ухилятися від суду, якимсь чином впливати на учасників кримінального провадження (у тому числі свідків) чи перешкоджати встановленню істини у справі у ОСОБА_5 немає, він має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання у м. Запоріжжі, офіційне місце роботи, та не має наміру переховуватись від суду.
Враховуючи вищезазначені обставини, сторона захисту вважає, що до ОСОБА_5 можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме -домашній арешт за адресою його фактичного проживання: АДРЕСА_2 , яка належить рідній сестрі ОСОБА_5 - ОСОБА_10 . За даною адресою проживає мати підзахисного ОСОБА_8 і вона також не заперечує проти проживання разом із своїм сином.
З посиланням на норми Конституції України та практику Європейського суду захисник просить змінити раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосувати до останнього більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .
У підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали вказане вище клопотання.
Прокурор заперечував проти клопотання сторони захисту, вказав, що
Суд заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебуває під вартою з 29.03.2025 року. Вирок у відношенні останнього не ухвалено, триває судовий розгляд.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України. Злочини в якому обвинувачується ОСОБА_5 відносяться до категорії не тяжкого та тяжкого. У матеріалах справи відсутні відомості про його ухилення від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, він не перешкоджав встановленню істини у справі, яка розслідувалась.
Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
При вирішенні питання щодо зміни чи обрання дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність судимості.
Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з'ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, розлучений, на утриманні має малолітню дитину, непрацездатну матір, офіційно працевлаштований та має можливість працювати дистанційно, в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують вказані обставини. Крім того, до клопотання додана згода власника житла на перебуванням під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_5 .
Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
З урахуванням того, що на теперішній час відсутні дані про те, що обвинувачений може іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик ухилення від суду, впливу на потерпілу та свідків може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі скасування запобіжних заходів, зможе вплинути на потерпілого чи свідків, чи ухилитись від суду.
За таких обставин, суд, приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - цілодобовий домашній арешт.
Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілою, свідками.
Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці.
Керуючись ст.131, 132, 154, 155, 156, 158, 177,178, 183 206,331,372 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обраний відносно нього запобіжний захід - тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на два місяці до 11 вересня 2025 року (включно).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1)прибувати до суду за першою вимогою;
2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
3) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово без дозволу суду.
4) утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв'язку) з потерпілою та свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду;
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з під варти негайно.
Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Доручити Відділу поліції № 3 Запорізького РУ ГУНП в Запорізькій області доставити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою відбування цілодобового домашнього арешту: АДРЕСА_2 .
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору для контролю за її виконанням.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст складений та підписаний 14 липня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1