Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3263/25
14.07.2025 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ознаками ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП,
ОСОБА_1 25.04.2025 року о 18 годині 44 хвилин, в с.Артемівка, по вул.12 лінія буд.316 Бориспільського району Київської області, керуючи автомобілем марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з припаркованим на узбіччі автомобілем марки Mitsubishi, державний номер НОМЕР_3 , в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 25.04.2025 року о 18.44 год. в в с.Артемівка, по вул.12 лінія буд.316 Бориспільського району Київської області, керуючи автомобілем марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, що виявилося в тому, що після зіткнення транспортного засобу під його керуванням з транспортним засобом марки Mitsubishi, державний номер НОМЕР_3 , він покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Нечаєв В.В. до суду подав письмові пояснення.
Так згідно письмових пояснень, вказує, що 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 перебував у селі Артемівка Бориспільського району Київської області у зв'язку з необхідністю проходження медичного обстеження та лікування в місті Києві. Приблизно о 15:40, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_4 , він рухався по вулиці 12 Лінія, в напрямку до виїзду з населеного пункту. У певний момент, здійснюючи маневр об'їзду перешкоди (вузького проїзду, припаркованих транспортних засобів), він ненавмисно не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого, як пізніше стало відомо, відбулося зіткнення з припаркованим на узбіччі автомобілем марки Mitsubishi, державний номер НОМЕР_3 . На момент події ОСОБА_1 не усвідомив факту зіткнення. Ніяких характерних ознак удару (звукових, візуальних чи відчутних через кермо) не помітив, а тому продовжив рух. Намірів залишити місце ДТП навмисно чи уникати відповідальності не було. Про те, що мав місце такий інцидент, дізнався вже згодом, після звернення поліції та ознайомлення з матеріалами перевірки, зокрема - із заявою потерпілої особи та записами камер відеоспостереження.
Факт порушення визнає, щиро розкаюється та просить врахувати об'єктивні обставини події та складний стан здоров'я, що на той момент суттєво впливали на уважність, здатність концентруватися та своєчасно реагувати на зовнішні фактори.
Разом з тим, ОСОБА_1 залишив місце події не з метою уникнення відповідальності, а через об'єктивну відсутність усвідомлення факту зіткнення, що підтверджується його поясненнями та відсутністю будь-яких спроб приховати автомобіль або ухилитися від встановлення особи, а отже, умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП в його діях відсутній.
ОСОБА_1 у момент зіткнення не відчув удару, та у нього був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
З вказаних підстав, враховуючи стан здоров'я ОСОБА_1 , просив при ухваленні рішення застосувати до останнього, за вчинення правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП , адміністративне стягнення у вигляді попередження, а провадження за ст..122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи (протокол серії ЕПР1 № 370274 від 23.06.2025 року, та протокол серії ЕПР1 № 370284 від 23.06.2025 року, письмові пояснення, схему, запис камер відеоспостереження тощо), оцінивши подані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 є доведеною, а його дії правильно кваліфіковано за ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пп. «а» п. 2.10, та п. 13.1 ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 р., п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
З оглянутого в судовому засіданні запису з камер відео спостереження вбачається, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 не є великовантажним, (при певних обставинах, зіткнення великовантажного автомобіля з перешкодою, не дає можливості відчути удару), а пошкодження на іншому автомобілі є ковзаним не прямим, тобто вказане підтверджує той факт, що особа яка притягується до відповідальності міг відчути момент зіткнення з іншим транспортним засобом. Також з оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що після зіткнення, автомобіль марки Mitsubishi, державний номер НОМЕР_3 , колихнуло, що свідчить про силу зіткнення.
Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень транспортних засобів, суд приходить до переконання, що твердження представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Нечаєва В.В. про те, що ОСОБА_1 не відчув моменту зіткнення та удару, є припущеннями.
За вказаних обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ст. 122-4 КпАП України.
При призначенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, коли особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, в даному випадку в межах санкції передбаченої ст.122-4 КУпАП.
В силу абзацу 5 ч.1 ст.3, пункту 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення із правопорушника слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 36, 268, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАп та ст.122-4 КУпАП і на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA538999980313030149000007001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяВ. В. Леньо