02.12.2010 Справа №15/52
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Хуст
про стягнення 45565,40 грн. боргу,
Суддя -Ващиліна Н.М.
Представники:
від позивача - ОСОБА_3, представник по довіреності від 14.06.10;
від відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 45565,40 грн. боргу.
Позивач підтримав позовні вимоги повністю; виконав вимоги суду (ухвала суду від 04.11.10) та подав оригінали квитанцій про направлення копії позовної заяви відповідачу (фіскальний чек №5493 від 21.09.10 та фіскальний чек №8000 від 19.11.10, арк. спр. 52, 53).
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, натомість надіслав до господарського суду 07.10.10 та 01.11.10 листи, в яких зазначив, що ним не отримано копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та просив суд застосувати дію норми, викладеної в п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Крім того, долучив копію листа Хустського ЦПЗ №2 Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта” №157 від 06.10.10 та оригінал листа №169 від 29.10.10 , де значиться, що протягом вересня-жовтня 2010 року будь-яка рекомендована кореспонденція, відправником якої був би СПД-ФОП ОСОБА_1, на адресу: АДРЕСА_1 не надходила.
Однак позивач, крім фіскальних чеків та описів вкладення у рекомендованих листах (арк. спр. 12, 52-55), які свідчать про надіслання відповідачеві копії позовної заяви з додатками, подав у судовому засіданні 16.11.10 оригінальний конверт, в якому 21.09.10 надсилалась копія позовної заяви (арк. спр. 37) з повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції із адресою одержувача: „…ФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1, м. Хуст, Закарпатська область, 90400”, який 26 жовтня 2010 року повернуто Українським державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта” Закарпатської дирекції Хустського ЦПЗ №2 з довідкою причини повернення (досилання) „…за закінченням терміну зберігання”.
На запит господарського суду області №15/52 від 18.11.10 директору Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта” ОСОБА_4 щодо проведення службового розслідування про причини суперечливих даних на підвідомчому підприємстві отримано відповідь, в якій вказано, що у вересні-жовтні 2010 року на адресу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) надійшло відправлення з оголошеною цінністю; останній направлялись повідомлення про надходження поштового відправлення (07.10.10, 14.10.10, 22.10.10) і вручалися особисто їй під розпис, але за поштовим відправленням ОСОБА_2 не з'явилась. На виконання вимог п. 116 Правил надсилання послуг поштового зв'язку по закінченню терміну зберігання (один місяць), 26.10.10. поштове відправлення з оголошеною цінністю №00876379 повернуто відправнику (арк. спр. 56).
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, який неодноразово відкладався для надання йому можливості надати пояснення щодо позовних вимог та забезпечити належний захист в суді.
Повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 27.09.10, з ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 14.10.10 та з ухвалою суду про відкладення розгляду справи 04.11.10 повернулися до господарського суду області і отримані відповідачем 01.10.10, 22.10.10 та 11.11.10 (арк. спр. 14, 22, 31).
Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 16.11.10, надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення, повернуто органом зв'язку з довідкою „… при доставці немає дома ” (арк. спр. 57).
У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. З дій фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 вбачається, що остання зловживає наданими їй процесуальними правами та не виявляє повагу до суду та позивача у справі, вимогу суду щодо надання пояснення по суті спору не виконала.
Державним реєстратором (на запит господарського суду області, арк. спр. 29) надіслано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому підтверджено знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 33).
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (інформаційний лист ВГСУ 02.06.2006 N01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”.
Враховуючи, що розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, для надання відповідачу можливості подати обґрунтовані заперечення по суті позовних вимог, строк вирішення спору закінчується, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами .
Розглянувши матеріали справи,
заслухавши представника позивача,
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) 19 жовтня 2009 року укладено договір №43410, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця супутні товари в асортименті та продукти харчування відповідно до переданої продавцем комерційної пропозиції та/або прайс-листа, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар.
На виконання умов договору, у відповідності до накладних №Т/РН-S0001 від 23.10.09 на суму 37850,40 грн. та №Т/РН-S0002 від 30.10.09 на суму 42715,00 грн. (арк. спр. 5, 6) відповідач отримав від позивача товар загальною вартістю 80565,40 грн.
Згідно п. 1.7.1 укладеного між сторонами договору, покупець зобов'язаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом 21 календарних днів з моменту прийняття цього товару.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково в розмірі 35000,00 грн. (банківська виписка, арк. спр. 45).
Позивач направив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 вимогу №01 від 30.06.10, в якій він просив погасити наявну заборгованість протягом 7 днів з дня отримання вимоги (арк. спр. 8). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, станом на день подання позовної заяви (23 вересня 2010 року) заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар склала 45565,40 грн.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару
Матеріалами справа, зокрема, договором № 43410 від 19.10.09, видатковими накладними №Т/РН-S0001 від 23.10.09, №Т/РН-S0002 від 30.10.09, вимогою про сплату боргу, підтверджено заборгованість відповідача в сумі 45565,40 грн., яку відповідач не спростував; отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 45565,40 грн. боргу. Крім того, відповідач частково оплачував отриманий товар, чим також визнав наявну заборгованість.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в АКІБ ”УкрСиббанк”, МФО 351005, іден. код -не існує) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (р/р НОМЕР_3 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль м. Київ, МФО 380805, іден. код НОМЕР_1) суму 45565 /Сорок п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять/ грн. 40 коп., а також суму 455 /Чотириста п'ятдесят п'ять/ грн. 65 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 /Двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Н.М. Ващиліна
Повний текст рішення від 02.12.10 у відповідності до ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України складений та підписаний 07.12.10.