Справа № 643/5806/25
Провадження № 2-о/643/277/25
10.07.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Власенка М В.,
за участю секретаря судового засідання - Каратаєвої Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янова Оксана Євгенівна, Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин,
15 квітня 2025 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява ОСОБА_1 , у якій остання просить:
-встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був рідним батьком її померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вимоги обґрунтовані тим, що встановлення зазначеного факту необхідно заявнику для подальшого врегулювання спадкових справ.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 18 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено Харківську міську раду до участі у справі в якості заінтересованої особи.
26 травня 2025 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява приватного нотаріуса Янова О. Є. про розгляд справи без її участі.
30 червня 2025 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява представника заявника надійшло клопотання про долучення доказів направлення заяви з додатками ХМР та клопотання про допит свідків.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
10 липня 2025 року від представника Харківської міської ради через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, у яких представник заінтересованої особи просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , судові витрати покласти на заявника та справу розглянути без участі особи, яка уповноважена діяти від імені Харківської міської ради.
10 липня 2025 року представник заявника звернулася до суду з заявою, у якій просить відмовити у задоволенні клопотання ХМР про залишення заяви без розгляду, оскільки у цій справі відсутній спір про право, заявник просить лише встановити факт родинних відносин. Також просить задовольнити клопотання про допит свідків. Розгляд заяви ХМР просить провести без їх участі.
Станом на 10 липня 2025 року інших заяв до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання учасників справи, встановив таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Щодо клопотання Харківської міської ради про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право виявлений під час розгляду справи залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; 2) встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20), від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20 (провадження № 61-8149св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 29 червня 2022 року у справі № 205/6338/21 (провадження № 61-19306св21).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, метою звернення ОСОБА_1 до суду є встановлення факту родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що необхідно заявнику для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка.
У частині першій статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з частиною першою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, ніхто зі спадкоємців в силу різних причин не претендує, або спадкоємці взагалі відсутні, внаслідок чого (неможливості спадкування) територіальна громада за місцем відкриття спадщини на підставі рішення суду стає законним правонаступником (не спадкоємцем) померлої особи в частині тих прав та обов'язків, які залишилися після її смерті.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 545/844/23).
Визначальне значення під час розгляду заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями (постанова Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 640/10329/16-ц).
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір - це суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 641/683/23).
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який оспорював би право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
Важливо, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (частина третя статті 42, частина четверта статті 294 ЦПК України.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із визнанням обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються визнанням обставин. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав.
У цій справі Харківська міська рада є заінтересованою особою та посилається на те, що у зв'язку з відсутністю інших спадкоємців, які прийняли спадщину, у неї виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою, у порядку статті 1277 ЦК України.
Проте, на стадії оформлення спадщини спір про нерухоме майно, яке заявник вважає спадковим, не вирішується, тому немає підстав вважати, що ця заява містить спір про право власності на спадкове майно із Харківською міською радою. Наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, унеможливлює визнання спадщини відумерлою (постанова Верховного Суду від 29 листопада 2024 року у справі № 691/517/23).
Щодо доводів Харківської міської ради про необхідність врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, суд зазначає таке.
У справі № 643/14985/18 Верховний Суд погодився з апеляційним судом про наявність підстав для залишення без розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки існує спір про право на спадкове майно. Апеляційний суд керувався тим, що під час розгляду справи представник міської ради підтвердив, що оспорює право заявника на спадкове майно, оскільки заявник не є спадкоємцем за законом.
Обставини неведеної заявником справи є відмінними від цієї справи, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, яка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Відтак, у задоволенні клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Крім цього, у матеріалах справи міститься клопотання про допит свідків.
Згідно ч. 1, 3 ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
З урахуванням положень ст. 223 ЦПК України та вищевказаного клопотання представника заявника, суд доходить висновку про необхідність виклику свідків та відкладення судового засідання.
Керуючись ст. 43, 91, 223, 259 - 261, 293, 294, 315, 353, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання Харківської міської ради про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
Клопотання представника заявника про допит свідків - задовольнити.
Викликати у судове засідання свідків:
- ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 .
Відкласти судове засідання на 21 серпня 2025 року об 11:00 год.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Михайло ВЛАСЕНКО