16.06.2025 Справа №607/2832/25 Провадження №2/607/1943/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки, адвоката Кумановського В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Трибухівської сільської ради про позбавлення батьківських прав,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кумановський В. М., звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Трибухівської сільської ради про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано 28 травня 2015 року рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На сьогоднішній день дитина проживає разом із позивачкою, ОСОБА_1 повністю взяла на себе обов'язки по вихованню та утриманню сина.
Відповідач після розірвання шлюбу перестав виконувати свої батьківські обов'язки, з самого малечку забув про існування сина, жодного разу не приділив ніякої уваги відносно своєї дитини, не піклується про його здоров'я, фізичний та духовний розвиток, тобто самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не надає матеріальної допомоги на утримання сина. Також відповідач не цікавиться навчанням дитини, його досягненнями та потребами.
Позивачка самостійно створює належні умови для проживання сина.
Щодо неналежного виконання відповідачем батьківських прав стосовно сина, позивачка зверталася і до служби у справах дітей.
Отож, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, позивачка вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав відносно їх спільного сина.
ОСОБА_1 просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Трибухівської сільської ради про позбавлення батьківських прав.
07 квітня 2025 року на адресу суду Службою у справах дітей Трибухівської сільської ради надіслано рішення виконавчого комітету Трибухівської сільської ради «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , та висновок органу опіки та піклування.
ОСОБА_2 не скористався своїм правом на відзив, як це передбачено ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не подав його у строк, визначений ухвалою про відкриття провадження.
Суд протокольною ухвалою від 11 квітня 2025 року закрив підготовче провадження та призначив справу № 607/2832/25 до судового розгляду по суті.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Кумановський В. М. в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити. Суду пояснив, що ОСОБА_2 повністю самоусунувся від виховання та матеріального утримання спільного сина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не проявляє інтересу до дитини та матеріально не забезпечує сина. Де саме знаходитися ОСОБА_2 , позивачці не відомо. Вважає, що висновок органу опіки та піклування, а також інформація зі школи, де навчається дитина в сукупності є достатніми доказами обґрунтованості позовних вимог.
У судовому засідання 12 травня 2025 року позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві. Суду пояснила, що відповідач поїхав до іншого місця проживання, коли сину було два роки. З того часу батько з дитиною не спілкується, не цікавиться його здоров'ям, навчанням, матеріально не допомагає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Трибухівської сільської ради Мацьків М. І., у судовому засіданні 12 травня 2025 року висновок органу опіки підтримала. Суду пояснила, що при проведенні обстеження умов проживання дитини, було встановлено, що мати піклується про сина та забезпечує його усім необхідним.
В судовому засіданні, в присутності практичного психолога Бучацької ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 ОСОБА_4 , надавав пояснення спільний син сторін ОСОБА_3 , який повідомив, що з народження мешкає по АДРЕСА_1 . Проживає разом із бабусею по маминій лінії, братом, сестрою, татом ( ОСОБА_5 ), мамою, двоюрідним братом та сестрою, батьки яких на даний час за межами України. ОСОБА_6 - чоловік мами, проживає разом з ними останні 2-3 роки. З біологічним батьком ОСОБА_7 дитина не спілкується, бачив його останній раз у віці 2 роки, зі слів мами. З того часу ОСОБА_2 до нього не приїздив, не вітав його з Днем народження та іншими святами, подарунків не передавав та не надсилав, не телефонував, не проявляв жодного інтересу. ОСОБА_3 вважає свого біологічного батька чужою людиною та не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав. Мама не забороняє йому спілкуватися з ОСОБА_2 , йому телефонує бабуся - мама батька, а також хресна мама - його рідна сестра.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника третьої особи, думку дитини, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Суд встановив, що сторони перебували у шлюбі з 26 травня 2011 року, який розірваний рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2015 року, справа №595/817/15-ц.
Під час даного шлюбу, у колишнього подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , актовий запис за № 36, видане Виконкомом Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області 01 листопада 2011 року.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , 02 листопада 2023 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 67 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 02 листопада 2023 року.
За змістом Витягу з реєстру територіальної громади № 2023/009440155 від 17 листопада 2023 року, ОСОБА_1 з 29 жовтня 2004 року зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Бучацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 від 03 лютого 2025 року за № 01-25/14, ОСОБА_3 є учнем 7 класу, він навчається в Бучацькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 з 01 вересня 2024 року. Батько не цікавиться навчанням учня, не відвідує батьківські збори.
Відповідно до довідки Трибухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 03 лютого 2025 року за № 05, ОСОБА_3 навчався в Трибухівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 01 вересня 2018 року по 31 травня 2024 року. За ці роки батько не цікавився навчанням сина, не відвідував батьківські збори.
Рішенням виконавчого комітету Трибухівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області № 62 від 28 березня 2025 року затверджено висновок органу опіки та піклування Трибухівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя села Настасів Тернопільського району Тернопільської області стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вказано у висновку органу опіки та піклування, в процесі розгляду встановлено, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 травня 2011 року, який зареєстрований у Трибухівській сільській раді Чортківського (Бучацького) району Тернопільської області, актовий запис № 03. В шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, сімейне життя у громадян не склалося і 28 травня 2015 року рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області шлюб було розірвано (справа № 595/817/15-ц).
З того часу дитина проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , яка повністю займається його вихованням, піклується про його здоров'я, навчання, відпочинок та дозвілля, готує до дорослого життя, відвідує батьківські збори, забезпечує матеріально, дбає про духовний та фізичний розвиток.
Батько самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання сина, не надає матеріальної підтримки, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини. Зі слів матері дитини, ОСОБА_2 вже декілька років не навідувався до сина.
У довідці дирекції Трибухівської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 03 лютого 2025 року № 05 зазначено, що ОСОБА_2 , батько ОСОБА_3 за час навчання учня у їхньому навчальному закладі з 2018 року по 2024 рік не відвідував дитину, не брав участі в батьківських зборах, не цікавився процесом навчання, успішністю сина, не спілкувався з класним керівником.
Даний факт засвідчується і у довідці, виданій 03 лютого 2025 року № 01-25/14 Бучацькою ЗОШ І-ІІІ ст. № 3, де на даний час навчається ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох річного віку. Перебуває у другому шлюбі в якому народилась донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Між ОСОБА_11 та вітчимом склалися дружні, врівноважені стосунки.
24 березня 2025 року працівниками служби у справах дітей та КУ «Центр надання соціальних послуг Трибухівської сільської ради» обстежено умови проживання та виховання неповнолітнього ОСОБА_3 . В ході обстеження встановлено, що будинок впорядкований, умови проживання добрі. У будинку чисто, затишно, є всі необхідні меблі та побутова техніка. ОСОБА_12 має окремий куток, де створено умови для навчання та відпочинку. Проведено бесіду з неповнолітнім з якої дізнались, що ОСОБА_13 майже не пам'ятає батька, бо бачив його ще маленьким, останній раз телефонна розмова з батьком була приблизно п'ять років тому. Батько не вітав його з днем народження, не передає жодних коштів чи подарунків, не цікавиться його життям. ОСОБА_13 розповів, що спілкується та підтримує зв'язок з родичами свого батька.
22 травня 2024 року Бучацьким районним судом Тернопільської області видано судовий наказ № 595/821/24 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу). Станом 01 березня 2025 року заборгованість по аліментах становить 31 636,55 грн.
Службою у справах дітей Трибухівської сільської ради батькові було надіслано лист-повідомлення про розгляд справи щодо позбавлення його батьківських прав з проханням надати пояснення та повідомлено, що дане питання буде розглядатись на засідання комісії з питань захисту прав дитини. Даний лист повернувся у зв'язку з відсутністю адресата за вказаним місцем реєстрації. Зв'язок із батьком дитини ОСОБА_2 відсутній.
Враховуючи вищенаведене, орган опіки та піклування Трибухівської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За встановлених судом обставин до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Із матеріалів справи вбачається та підтверджується висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що біологічний батько зовсім відсутній у житті сина з раннього дитинства, не приймає ніякої участі у його утриманні та вихованні, усі важливі події у житті ОСОБА_3 відбувалися та відбуваються без участі та присутності батька.
Дитина підтвердила ці обставини у судовому засіданні та не заперечувала щодо позбавлення біологічного батька батьківських прав.
Отож, байдуже ставлення відповідача до дитини, відсутність зі сторони батька будь-яких дій, які б вказували на його інтерес до сина ОСОБА_13 , його бажання буди присутнім в житті дитини шляхом матеріального забезпечення, турботи про його здоров'я і розвиток є встановленими обставинами, які ОСОБА_2 не спростував.
Відтак, суд дійшов переконання, що позбавлення відповідача батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 відповідає інтересам малолітньої дитини, так як ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина, а саме: тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.
Своєю негативною поведінкою відповідач показує поганий приклад та нівелює обов'язок батьків виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпричинно та свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться його фізичним, духовним, моральним розвитком.
При вирішенні цього спору, суд врахував позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 08 грудня 2021 року, справа № 311/563/20, від 26 січня 2022 року, справа № 203/3505/19.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно малолітньої сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові № 459/3411/18 від 29 вересня 2021 року зазначив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
В силу ст. 141 ЦПК України, слід cтягнути із ОСОБА_2 на користь позивачки судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 280-283, 352-355Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Трибухівської сільської ради, код ЄДРПОУ:41513827, адреса місця знаходження: вул. Горішня, буд. 46, с. Трибухівці, Чортківський район, Тернопільська область, 48431.
Повний текст рішення суду складено 20 червня 2025 року.
Головуючий суддя Герчаківська О.Я.