ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25205/24
провадження № 2/753/1142/25
11 липня 2025 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-5" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У грудні 2024 року ЖБК "Річковик-5" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ЖБК "Річковик-5" надає послуги з управління будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку та споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем. У зв'язку з тим, що відповідач неналежно виконує обов'язки щодо сплати отриманих послуг, у нього в період з 01.03.2022 по 01.10.2024 утворилася заборгованість, яка складає 12 038,57 грн, та яку позивач просить суд стягнути на свою користь
Ухвалою суду від 08.01.2025 відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками надсилались відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресату, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 07.09.1992 було зареєстровано ЖБК "Річковик-5", про що свідчить копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності якого є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
Позивач зазначає, що здійснює управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що не заперечується відповідачем.
ОСОБА_1 є членом ЖБК «Річковик-5» та власником квартири АДРЕСА_3 .
У зв'язку із несплатою відповідачем коштів за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2022 по 01.10.2024 утворилася заборгованість у розмірі 12 038,57 грн
Статтею 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а стаття 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.
Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживачів покладається обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 8 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У зв'язку із несплатою відповідачем коштів за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2022 по 01.10.2024 утворилася заборгованість у розмірі 12 038,57 грн
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Розрахунок заборгованості за внескам на утримання будинку та прибудинкової території, здійснений позивачем, був перевірений судом та покладається в обґрунтування рішення як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих відповідачам сум, і здійснений на основі затверджених в установленому порядку тарифів та пропорційно до загальної площі квартири.
Відповідачем у справі не було подано суду будь-яких заперечень щодо вимог позивача, а також не надано доказів на спростування наявності заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території чи існування такої заборгованості у меншому розмірі ніж визначено позивачем.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, зважаючи на встановлені обставини та наведені положення Закону, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ЖБК "Річковик-5" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 69 від 28.10.2024, укладеному між ЖБК "Річковик-5" та адвокатом Дем'янюком В.П., виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо захисту інтересів останнього в судових інстанціях стосовно стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .
Пунктом 4 договору передбачено, що замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 3000 грн.
Отже суду надано докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-5" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-5" (код ЄДРПОУ 22883402) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2022 по 01.10.2024 у розмірі 12 038,57 грн., а також судовий збір за подання позову до суду у розмірі 3028,00 грн та витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст судового рішення складено 11.07.2025.
Суддя В.Л. Котвицький