Справа № 459/2215/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельникович М.В.
Провадження № 22-ц/811/105/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
11 липня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в місті Львові, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 грудня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
19 серпня 2024 року представник позивача ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» Бачинський О. М. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики, судові витрати та витрати на правову допомогу.
В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що 30 жовтня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №3477771 в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті https://mycredit.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та акцентована ОСОБА_1 30 жовтня 2020 року шляхом підписання електронним підписом заявки на укладення договору №3477771 від 30 жовтня 2020 року про прийняття пропозиції ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» укласти договір позики. Згідно з умовами договору позики позикодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі 3000 грн, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 20 листопада 2020 року. 01 квітня 2021 року ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу №0016-010421 від 01.04.2021, яке в свою чергу відступило право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф». Представник позивача стверджував, що згідно Договору факторингу №20231130/1 від 30 листопада 2023 року та відповідно до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», включно і до ОСОБА_1 . Відповідач своїх зобов'язань не виконав, внаслідок чого станом на 15 серпня 2024 утворилась заборгованість у сумі 9935,80 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 3000 грн, залишок заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі - 5418,20 грн, залишок заборгованості по прострочених процентах за користування кредитними коштами у розмірі 0,00 грн, заборгованість за пенею - 0,00 грн, 318,20 грн - 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України (період нарахування 21.11.2020- 23.02.2022), інфляційне збільшення -1199,40грн. (період нарахування 21.11.2020 23.02.2022).
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.
Рішення суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф».
Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що відмовляючи у позові, суд не врахував правову позицію Київського апеляційного суду, викладену в аналогічній справі. Поза увагою суду залишилось і те, що відповідачем у даній справі не спростовано презумпцію правочину - договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №3477771. Суд першої інстанції невірно застосував норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду, не надав належної оцінки зібраним доказам та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Поза увагою суду залишилося те, що відповідач правильності наданого банком розрахунку не спростував, не надав іншого розрахунку, не підтвердив належними доказами вчиненням дій з погашення кредиту, які б підтверджували відсутність заборгованості відповідача перед банком. Також апелянт зазначив, що ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеним з первісним кредитором договором щодо якого виник спір з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а такі документи відповідно до п.35 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видавав кредит. Крім того, вважає помилковими висновки місцевого суду, що за договором факторингу №016-010421 від 01 квітня 2021 року не відбулась передача права вимоги до відповідача. Згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», квитанції про розрахунок ТОВ «Сіроко Фінанс» перед первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (попередніх кредиторів) становлять таємницю фінансової послуги і конфіденційну інформацію, котра може бути розкритою лише на підставі відповідного рішення (ухвали) суду, такі докази у позивача відсутні, а тому не були надані суду. Разом з тим, витяг з реєстру прав вимог до договору факторингу №016-010421 від 01 квітня 2021 року, підписаний як ТОВ «Сіроко Фінанс» (як фактором) так ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (як клієнтом), і такий є підтвердженням переходу права грошової вимоги, зокрема і по позичальнику ОСОБА_1 (№227).
Просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позов задоволити.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, томувідповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК Україниістотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст.10561ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №3477771.
Договір укладений в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті: https://mycredit.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та акцептована відповідачем 30.10.2020 року шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором заявки на укладення договору позики від 30.10.2020 про прийняття пропозиції укласти договір позики.
Відповідно до п. 1 договору позики №3477771, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
У п. 2 Договору позики передбачено, що сума позики становить 3000 грн, строк позики 21 день, дата повернення позики 20.11.2020 року, базова процентна ставка/день становить 1,99%, знижена процентна ставка/ день становить 0,01%, орієнтовна процентна ставка становить 3,65%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день становить 2,70% . Орієнтовна загальна вартість позики та процентів 3 006,30 грн. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики та у випадку дострокового її повернення підлягають відповідному перерахунку (п.3 Договору позики).
Згідно довідки про ідентифікацію, складеної ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 , з яким 30.10.2020 року укладено договір позики, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», договір акцептований (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор W7daUqB40d, дата відправки ідентифікатора позичальнику: 30.10.2020 року, електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор.
01.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу № 016-010421, відповідно до умов якого клієнт (ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів») зобов'язувався відступити фактору (ТОВ «Сіроко Фінанс») права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язувався прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (надалі - Договір факторингу № 016-010421).
Згідно п. 10.10 Договору факторингу № 016-010421 до нього додаються додатки, що складають його невід'ємну частину.
Відповідно до п. 4.3 Договору факторингу № 016-010421 переуступлені за Реєстром права грошової вимоги переходять до фактора з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх зобов'язань.
Позивачем до Договору факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 року додано підписані, скріплені печатками сторін договору, а саме: додаток №1 «Реєстр прав вимоги №»; додаток №2 «Повідомлення про відступлення прав вимоги за договором №___ від ____р»; додаток №3 «Акт прийому передачі за Договором Факторингу №___»; додаток №4 «Форма надання інформації згідно реєстру прав вимоги в електронну вигляді», додаток №5 «Акт повернення прав вимоги», додаток №6 «Додаткова угода №___ до Договору факторингу №__ від_року».
З витягу з реєстру прав вимоги №016-010421 від 21.05.2021 року, підписаного між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс», який сформований 30.11.2023 року вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість у загальному розмірі 8 418, 20 грн
Окрім цього, 30 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Договір факторингу № 20231130/1, відповідно до умов якого фактор (ТОВ «ФК «Артеміда-Ф») передає грошові кошти (розмір фінансування) в розпорядження клієнта за плату у передбачений договором спосіб, а клієнт (ТОВ «Сіроко Фінанс» ) відступає фактору належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (надалі - Договір факторингу № 20231130/1.
Відповідно до пункту 2.1.3 Договору факторингу № 20231130/1 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.
Пунктом 2.2. Договору факторингу № 20231130/1 передбачено, що протягом 30 робочих днів з дня переходу права вимоги, клієнт зобов'язаний передати фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в Реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб. Факт прийому-передачі документів за формою погодженою сторонами у відповідному додатку до цього Договору.
Додатками до договору факторингу №20231130/1, що долучений позивачем до позовної заяви, є: додаток №1 «Реєстр прав вимоги №»; додаток №2 «Повідомлення про відступлення прав вимоги за договором №___ від ____р»; додаток №3 «Акт прийому передачі за Договором Факторингу №___»; додаток №4 «Форма надання інформації згідно реєстру прав вимоги в електронну вигляді», додаток №5 «Акт повернення прав вимоги», додаток №6 «Додаткова угода №___ до Договору факторингу №__ від_року» (а. с. 56-62).
Також у матеріалах справи наявне повідомлення про відступлення прав вимоги за договором позики №3477771 від 22.12.2023 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» повідомляє ОСОБА_1 про те, що відбулось відступлення прав вимоги та прохання сплатити заборгованість по кредиту у сумі 8 418,20 грн.
Позивачем до позовної заяви долучено детальний розрахунок заборгованості (виписка з особового рахунку), складений станом на 15.08.2024 року, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» становить 9 935,20 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом кредиту - 3000 грн, залишок заборгованості по процентах за користування кредитом - 5 418,20 грн, залишок заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом - 0,00 грн., заборгованість за пенею - 0,00 грн, 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України - 318,20 грн (період нарахування 21.11.2020- 23.02.2022), інфляційне збільшення - 1 199,40грн. (період нарахування 21.11.2020- 23.02.2022).
Відмовляючи у задоволенні позовуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», суд виходив з того, що наданими позивачем доказами не підтверджено, що за Договорами факторингу №016-010421 від 01.04.2021 та № 20231130/1 від 30.11.2023 відбулася передача права вимоги до позивача, оскільки в наданих позивачем додатках до вказаних договорів факторингу відсутні будь-які письмові відомості. Всі вказані додатки до договорів факторингу є пустими бланками без заповнення в них відповідних граф та не містять жодної інформації, а відтак не підтверджують перехід від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс», а в подальшому до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» - права вимоги до ОСОБА_1 . При цьому, відповідно до умов Договорів факторингу №016-010421 від 01.04.2021 та № 20231130/1 від 30.11.2023 перехід прав вимоги від клієнта до фактора відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог.
Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 18.10.2023 року у справі №905/306/17, від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012, згідно якої для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Відтак, суд вважав недоведеним перехід права вимоги від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» за договором позики, укладеним з ОСОБА_1 .
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи, вимогам закону та прововій позиції Верховного Суду, викладеній у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №755/2284/16-ц, від 30 серпня 2022 року у справі №509/2976/19.
Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 11 липня 2025 року.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» залишити без задоволення.
Заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 11 липня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра