Справа № 464/6205/24 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д. Ю.
Провадження № 22-ц/811/135/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
11 липня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в місті Львові, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 грудня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
11.09.2024 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 68238,66 грн та судові витрати в сумі 3028 грн.
В обґрунтування своїх вимог покликалося на те, що 16.05.2023 відповідач шляхом підписання Анкети-заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки та йому було надано кредит у вигляді кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у АТ «А-Банк» разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, позичальник ОСОБА_1 ознайомився та погодився з умовами, викладеними в них, що складає між ним та Банком кредитний договір. Всі основні умови кредитування відповідачу були відомі, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі згдно умов договору. В свою чергу, відповідач не вчинив дії з погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого станом на 28.08.2024 в нього утворилася заборгованість за таким на загальну суму 68 238,66 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 56 580,60 грн та 11658,06 грн заборгованості по відсоткам. Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, однак відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав АТ «А-Банк».
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.05.2023, що станом на 28.08.2024 становить 56 580,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2510,69 грн судового збору, сплаченого при поданні позову.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
10.01.2025 року рішення суду в частині незадоволених позовних вимог оскаржило АТ «Акцент-Банк».
Вважало, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначило, що не погоджується з висновком суду про відсутність підпису позичальника на умовах і правилах надання банківських послуг та тарифах, оскільки відповідач підписав наданим йому електронним ключем «032f872738cbOae984d91 cea964c95012900eee49057f0d06d81022274890e» анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банку» та підтвердив факт ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг. Відповідач надав згоду на використання електронного підпису в анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Крім того, до матеріалів справи додано заяву щодо встановлення кредитного ліміту, у якій чітко зазначені умови кредитування, строки, процентна ставка тощо, яка також підписана боржником за допомогою електронного підпису. Вважав, що допустимість електронного документа, як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Просить рішення суду в частині відмовлених позовних вимог скасувати та постановити нове рішення, яким позов задоволити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 16.05.2023 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», заяву щодо встановлення кредитного ліміту за картою/рахунком та паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ» (а.с. 8 - 12), наклавши на вище вказані документи електронний підпис, який перевіряється за допомогою відкритого ключа 032f872738cbOae984d91 cea964c95012900eee49057f0d06d81022274890e.
Відповідно до п.п. 6, 7 заяви щодо встановлення кредитного ліміту за картою/рахунком від 16.05.2023 пільговий період користування кредитом лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місять, тобто 40,8% річних. Строк кредитування - 240 місяців.
Витягом з Тарифів банку та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», визначено: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, а також містяться додаткові положення, в яких визначено строк дії договору та інші умови.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № Б/Н від 16.05.2023, укладеного між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість відповідача станом на 28.08.2024 становить 68238,66 грн, що складається з тіла кредиту в розмірі 56 580,60 грн та процентів у розмірі 11 658,06 грн (а.с. 5-7).
Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «А-Банк», районний суд виходив з того, що АТ «А-Банк» умови укладеного договору виконало, проте ОСОБА_1 користуючись кредитною карткою, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості, а відтак з відповідача в користь позивача підлягає стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 56 580, 60 грн. Щодо стягнення заборгованості по відсотках у сумі 11 658,06 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у Акцент Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у такому розмірі та порядку нарахування, які долучені банком до позовної заяви. При цьому, підписана відповідачем анкета-заява не містить положень про те, що паспорт споживчого кредиту є складовою частиною договору про надання банківських послуг. Таким чином, районний суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за процентами в розмірі 11 658,06 грн за договором кредиту від 16.05.2023 року.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується не повністю з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 16.05.2023 року ОСОБА_1 підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту за картою/рахунком, шляхом накладення електронного підпису, який перевіряється за допомогою відкритого ключа 032f872738cbOae984d91 cea964c95012900eee49057f0d06d81022274890e. Згідно з п. 6 заяви щодо встановлення кредитного ліміту за картою/рахунком у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місять, тобто 40,8% річних. Також у даній заяві визначено пільговий період користування коштами, процентна ставка, строк кредитування, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, їх розміри та порядок нарахування.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за договором, судом не враховано, що у зазначений вище спосіб сторонами було погоджено процентну ставку за договором, оскільки підписавши заяву про встановлення кредитного ліміту за картою/рахунком, яка є складовою частиною кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, у якому визначено проценти за користування кредитом, та анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору.
З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення відсотків за кредитним договором від 16.05.2023 року, укладеним з ОСОБА_1 , слід скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, про задоволення цих позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за відсотками в сумі 11 658,06 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог АТ «ПриватБанк», відповідно до положень п. 13 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» підлягає стягненню 517,31 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 4542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 11 липня 2025 року.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задоволити.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 грудня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за кредитним договором від 16.05.2023 року скасувати, та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в цій частині позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «А-Банк» заборгованість за відсотками у розмірі 11 658,06 грн за кредитним договором, укладеним 16.05.2023 року між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 .
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк 517,31 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 4542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 11 липня 2025 року
Головуючий: Н. П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра