про повернення позовної заяви
11 липня 2025 року м. Київ № 320/56049/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління ДСНС України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДСНС України у Київській області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невідкладного скасування наказу від 03.08.2009 №75 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби начальника караулу 34 СДПЧ смт Баришівка за пунктами 98,99 підпунктом « 5» через сімейні обставини та інші поважні причини.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв'язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, зокрема шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин йог пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панової Г.В. Матеріали адміністративної справи № 320/56049/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панової Г.В. у адміністративній справі № 320/56049/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності.
На адресу суду надійшла заява від позивача про неможливість виконання ухвали суду, в обгрунтування якої позивач зазначив, що предметом судового розгляду є визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДСНС України у Київській області щодо невідкладного скасування наказу № 75 о/с від 03.08.2009 про звільнення ОСОБА_1 зі служби начальника караулу 34 СДПЧ смт. Баришівка. За таких обставин, як зазначає позивач, загальний строк звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження бездіяльності, становить шість місяців.
Разом з тим, позивач зазначає, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває та посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 990/29/22.
Таким чином судом встановлено, що позивачем фактично не виконано вимоги ухвали суду від 28.04.2025 щодо подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Розглянувши заяву позивача про неможливість виконання ухвали суду, суд зазначає про таке.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
За частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Щодо посилання позивача відносно того, що строк звернення до суду у справах про оскарження бездіяльності становить шість місяців, суд зазначає, що такі висновки позивача не відповідають вимогам процесуального закону, оскільки спірні правовідносини стосуються проходження позивчем публічної служби. І строки звернення у даній категорії справ незалежно від формулювання позовних вимог становлять один місяць. Водночас позивач звернувся до суду зі значним пропуском строку звернення до суду понад 15 років.
Щодо доводів позивача відносно наявності у цій справі триваючої бездіяльності, слід зазначити про таке.
У чинному законодавстві України не визначено поняття "триваюче правопорушення". Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 у справі № 810/1224/17 з метою забезпечення єдності правозастосовчої практики надала тлумачення, зокрема, поняття "триваючого правопорушення". Так, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що обумовлений строк звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Разом з тим, оскаржуючи бездіяльність відповідача щодо невідкладного скасування наказу про звільнення 2009 року, позивач не міг 15 років не знати, що його було звільнено зі служби. Однак, з позовною заявою позивач звернувся до суду у 2024 році.
Крім того, як вбачається з додатків до позовної заяви, а саме листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 19.09.2024 № 5601-8471/563, позивач у 2023 році тричі звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовами про скасування наказу від 03.08.2009 №75 о/с, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку (справи: № 320/27427/23, № 320/29768/23, № 320/39349/23). Вказане підтверджує обізнаність позивача про оскаржуваний наказ якнайменьше з 2023 року та невчинення дій щодо його скасування з боку відповідача.
Посилання позивача на практику Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 990/29/22 відхиляються судом, оскільки ці посилання позивача не є релевантними до фактичних обставин у цьому позові, бо предметом спору у справі на яку посилається позивач є бездіяльність щодо призначення на посаду судді. Крім того, у наведеній справі інші фактичні обставини. Тобто вказані справи не можна вважати як такі, що мають однаковий предмет спору та однорідні правовідносини. Отже, наведені у цьому рішенні висновки не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин.
З урахуванням викладеного, а також, що позивачем не усунуто недолікі позовної заяви та не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку, суд повертає позивачу позовну заяву з доданими до неї документами.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що у відповідності до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панова Г. В.