Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 липня 2025 року Справа№640/24140/20
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМАКСПЛЮС" про визнання протиправним та скасування висновку,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" (далі позивач) до Державної аудиторської служби України (далі відповідач) третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМАКСПЛЮС" про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі опублікований 24.09.2020 за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2020-06-16-008836-с від 16.06.2020.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вказує, що в оголошенні про проведення відкритих торгів на авторизованому майданчику Zakupki.Prom.ua. відсутнє поле в якому необхідно зазначати мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції. Оскільки безпосереднього доступу до веб-порталу Уповноваженого органу Замовник не має, а вся передбачена вимогами ст.21 Закону інформація була оприлюднена Позивачем на авторизованому електронному майданчику Zakupki.Prom.ua., вважаємо що будь-які порушення під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів відсутні.
Також вказує, що замовником у повному обсязі виконано вимогу Закону, щодо зазначення прізвища, ім'я та електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб Замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками. Зазначена інформація перевіряється в загальнодоступній електронній системі закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу.
Крім того, зазначає, що учасником TOB «БУДМАКСПЛЮС» в складі тендерної пропозиції надано скановані кольорові копії з оригіналів технічних паспортів, що підтверджують право власності на вказану техніку, чим повністю дотримався умов п.2 додатка № 3 до тендерної документації. Окрім того, відповідно до тендерної документації формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, зокрема: відсутність підписів уповноваженої особи Учасника та/або печаток на копіях документів (наприклад, засвідчення вірності копії документа лише підписом уповноваженої особи). Тому, оскільки тендерною документацією вимагалося надання належним чином посвідченої копії документу, то надання учасником оригіналів технічних паспортів розцінюється замовником як формальна помилка, яка жодним чином не впливає ні на зміст документу ні пропозиції в цілому. Отже, оскільки пропозиція учасника ТОВ «БУДМАКСПЛЮС» відповідала всім вимогам Закону та тендерної документації, у Замовника не було підстав для її відхилення.
За таких обставин, позивач вважає спірний висновок протиправним та таким, що підлягають скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Держаудитслужбою подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Держаудитслужба при здійсненні контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID UA-2020-06-16-008836-с. За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимог п.8 та п. 9 ч.2 ст.21 Закону №922-VІІІ.
Також вказує, що у поясненнях позивач посилається на оголошення про проведення відкритих торгів, в якому значена контактна особа, проте такі дії Замовника регулюються ст.21 Закону № 922 щодо інформування про проведення відкритих торгів, зокрема в оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація, зокрема і ту, яку зазначив позивач у п. 4 оголошення про проведення відкритих торгів. Отже, Позивач підтвердив факт недотримання норм ст.22 Закону № 922 та намагається ввести суд в оману шляхом ототожнення понять «тендерна документація» та «оголошення про проведення відкритих торгів». Отже, за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону Замовником допущено порушення вимоги п.17 ч.2 ст.22 Закону.
Також зазначає, що на підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність обладнання та матеріально-технічної бази» у складі своєї тендерної пропозиції учасник ТОВ «БУДМАКСПЛЮС» надав довідку від 24.07.2020 № 1, у п. 5, 6, 7, 10, 14, 18, 2 ї, 23, та 27 (автогудронатор RENAUL MIDLUM вантажний, автогрейдер ГС-14-02-250, асфальтоукладник VЦGELE 09.82/SUPER 1600-1, коток дорожній самохідний вібраційний гладковальцевий STAVOSTROJ VN 850А, коток дорожній HAMMDV90VO, навантажувач LIEBHERR L-551, машина поливо-мийна водоцистерна-С, фреза дорожня BWB SF 365, мінінавантажувач KOMATSU SK-714) якої зазначено, що техніка залучена на умовах оренди у ПП Строй-Сервіс-999 та ФОП ОСОБА_1 (договори оренди спецтехніки від 03.06.2020 № 03/06 та від 10.01.2020 № 1/1).
Водночас учасник ТОВ «БУДМАКСПЛЮС» надав не належно посвідчені орендодавцями копії документів, зокрема технічні паспорти, що підтверджують право власності на вказану техніку, чим недотримався умов п.2 додатка 3 до тендерної документації.
Однак на порушення п.1 ч.1 ст.31 Закону № 922 Замовник не відхилив тендерної пропозиції учасника ТОВ «БУДМАКСПЛЮС» як такої, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленого ст.16 Закону № 922, умовам тендерної документації та уклав з ним договір.
При цьому, позивач у своїх поясненнях зазначає, що відповідно до тендерної документації формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, зокрема відсутність підписів уповноваженої особи Учасника та/або печаток на копіях документів (наприклад, засвідчення вірності копії документа лише підписом уповноваженої особи) і Держаудитслужба цього не заперечує.
Однак, якщо посвідчення копій документів, зокрема технічних паспортів, що підтверджують право власності на вказану техніку, має належно завірити згідно із зазначеними вимогами тендерної документації орендодавець (третя особа - в цьому випадку) техніки, а не уповноважена особа Учасника, то таке порушення Держаудитслужба не може зарахувати до формальних (несуттєвих) помилок, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції.
Проте, як випливає з оприлюдненої інформації в електронній системі закупівель, позивач не надав ніякої інформації про неможливість усунення виявленого порушення та не звертався за роз'ясненнями щодо усунення порушень, виявлених під час моніторингу закупівель, що дає право вважати про повне розуміння позивачем способу виконання цих зобов'язань.
У відповіді на відзив позивач вказує, що позивач вважає викладені у відзиві доводи необґрунтованими та такими які не ґрунтуються на нормах матеріального права, не спростовують викладені у позовній заяві докази та не відповідають дійсності.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийняти до провадження адміністративну справу. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Державна аудиторська служба України відповідно до ч.2 ст.8 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», п.9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2016 № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2020-06-16-008836-c (ГБН Г.1-218-182:2011 Капітальний ремонт (влаштування) транспортної розв'язки в одному рівні кільцевого типу з середнім діаметром центрального острівця на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-06 Київ -Чоп на ділянці км 526+229 в с. Малі Підліски, Львівська область (код ДК 021:2015 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь)).
Зазначений моніторинг було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 07.09.2020 № 252 «Про початок моніторингу закупівель». Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є дані автоматичних індикаторів ризиків відповідно до п.1 ч.2 ст.8 Закону № 922.
За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог п.8 та 9 ч.2 ст.21 Закону № 922. Відповідно до висновків відповідача опубліковане позивачем оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, чим порушено п.8 ч.2 ст.21 Закону, також тендерна документація Позивача не містить електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками чим порушено вимоги п.17 ч.2 ст.22 Закону.
За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Будмаксплюс» установлено порушення вимог п.1 ч.1 ст.31 Закону № 922. Відповідно до висновків відповідача замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника «БУДМАКСПЛЮС», як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію установленого ст.16 Закону, умовам тендерної документації, оскільки учасник ТОВ «БУДМАКСПЛЮС» надав не посвідчені належним чином орендодавцями копії документів, зокрема технічні паспорти, що підтверджують право власності на вказану техніку. Таким чином Замовник порушив п.1 ч.1 ст.31 Закону.
Встановленні відповідачем порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 24.09.2020 № 826, що оприлюднений в електронній системі закупівель 24.09.2020.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку зокрема, розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформації та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупіаель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погодившись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 цього Закону моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
У ст.5 Закону №922-VIII визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
У ч.1 ст.8 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно з ч.6 ст.8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч.7 ст.8 Закону №922-VIII).
Предметом судового розгляду є висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №826, оприлюднений в електронній системі закупівель 24.09.2020, у якому зазначено про недотримання вимог до річного плану закупівель та до оголошення про проведення відкритих торгів.
Так, планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначені ст.4 Закону № 922-VIII, згідно з ч.1 якої планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У справі, що розглядається, контролюючий орган встановив порушення замовником вимог п. 8 та 9 ч.2 ст.21 Закону № 922, яке стосується планування закупівель.
Під час моніторингу відповідачем проаналізовано: річний план закупівель державного спеціалізованого підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» на 2020 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «АМК РЕМ-БУД», ТОВ «БУДМАКСПЛЮС», повідомлення про продовження строку розгляду тендерної пропозиції від 09.07.2020 та від 22.07.2020, протоколи розгляду тендерних пропозицій від 16.07.2020 № 198, від 26.08.2020 № 361, повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей від 16.07.2020 та від 26.08.2020, повідомлення про намір укласти договір від 26.07.2020, договір підряду від 11.09.2020 №БДР-141/09-20, рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 19.08.2020 № 15800-р/пк-пз.
Перевіряючи наявність наступного встановленого порушення, варто зазначити, що інформування про проведення відкритих торгів відбувається шляхом оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, вимоги до інформації, яка повинна міститися у ньому визначені ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII.
Так, п.8 вказаної правової норми передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
У спірних правовідносинах замовником до оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2020-06-16-008836-с не внесено інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
Натомість п.1 ч.2 ст.4 Закону № 922-VIII, який містить вимогу щодо необхідності наведення в річному плані закупівель інформацію, зокрема, п.8 ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII, який містить вимогу щодо необхідності наведення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації, зокрема, щодо мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, набув чинності з 19.04.2020 на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-IX (далі Закон № 114-IX).
Пунктом 1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону № 114-IX визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування.
Згідно з п.8 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.
Форми документів у сфері публічних закупівель на момент заповнення позивачем річного звіту закупівель та оголошення про проведення відкритих торгів затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель".
Затверджена форма оголошення про проведення відкритих торгів не містила окремої графи для надання інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
Відповідно до п.2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 формами документів, зазначених у п.1 цього наказу, затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
Після внесення усієї обов'язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Електронною системою закупівель автоматично створюється документ, який у разі потреби може бути роздрукований.
Між тим, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 11.06.2020 № 1082, яким затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (набув чинності 17.07.2020).
З урахуванням наведених правових норм слід дійти висновку, що позивач, заповнюючи річний план закупівель та оголошення про проведення відкритих торгів, використовував законодавчо затверджену форму таких річного плану та оголошення в частині інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
Отже, з огляду на те, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" затверджено форму річного плану закупівель, яка не містить окремої обов'язкової для заповнення графи щодо інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, то позивач з об'єктивних причин був позбавлений технічної можливості виконати приписи п.8 ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 05.10.2021 у справі № 440/6311/20, від 28.10.2021 у справі № 440/6309/20, від 17.08.2022 у справі № 520/14902/2020, від 01.06.2023 у справі 160/16553/20, від 16.08.2023 у справі №640/26943/20.
При цьому, у спірних правовідносинах такі обставини не завадили учасникам подати тендерні пропозиції, а замовнику здійснити їх розгляд та визначити переможця.
Щодо порушення пунктів 9 ч. 2 ст. 21 Закону №922-VIII.
Відповідно до пунктів 9 ч.2 ст. 21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
У висновку зазначено, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Проте, як було встановлено судом, на момент здійснення публікації оголошення діяв наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», яким не передбачалось зазначення в оголошенні інформації про мову та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Суд зазначає, що ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель.
У п.7 Тендерної документації зазначено, що під час проведення процедури закупівель усі документи викладаються українською мовою.
Відповідно, замовником була надана інформація, щодо мови, якою повинні готуватись тендерні пропозиції. Учасники під час підготовлення тендерної пропозиції цілком були обізнані, про те якою мовою викладати документи. Тому, під час оголошення процедури закупівлі не було вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Враховуючи, що у п.7 розділу «Загальні положення» тендерної документації позивачем розміщено інформацію про мову, якою повинно бути складено тендерні пропозиції, а у п. 2 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» - умови забезпечення тендерної пропозиції, що насамперед, свідчить про дотримання позивачем, передбаченого ст. 5 Закону № 922-VIII принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівлі.
Отже, позивачем не допущено порушення пункту 9 ч.2 ст. 21 Закону №922-VIII.
Відносно висновку органу державного фінансового контролю, що тендерна пропозиція не відповідала встановленим замовником вимогам та підлягала відхиленню на підставі абзацу 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922, суд зазначає наступне.
Суд вважає, що у позивача правових підстав для відхилення пропозиції не було, з огляду на наступне.
Відповідач вказує, що учасник ТОВ «БУДМАКСПЛЮС» надав не належно посвідчені орендодавцями копії документів, зокрема технічні паспорти, що підтверджують право власності на вказану техніку, чим недотримався умов п.2 додатка 3 до тендерної документації.
Відповідно до положень абз.3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абза.1 ч.3 ст.22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
У даній підставі для відхилення дуже важливим є розуміння самих норм абз.3 п. 1 ч. 1 ст. 31 та абз.1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922, а саме словосполучень «не відповідає вимогам до учасника відповідно до законодавства» та «вимоги, передбачені законодавством». Це означає, що Замовник має право та може встановлювати додаткові вимоги до учасника, якщо такі передбачені будь-яким чинним законом України, а вразі відсутності нормативного акту (у ієрархії нормативно-правових актів не нижче закону України), то й підстави для відхилення у Замовника, згідно вимог абз.1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922, не може бути, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 922, під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Словосполучення «урахування вимог» означає, що Замовнику потрібно застосовувати вимоги, що є діючими та передбачаються обома вказаними законодавчими актами. Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону № 922, замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Висновки щодо правового застосування норми абз.1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922 містяться у постанові Верховного суду № 280/2494/19 від 26.08.2021 у справі про визнання протиправним і скасування висновку. У даному процесуальному документі суд касаційної інстанції дає роз'яснення щодо правильного застосування норми матеріального права та тлумачення меж положень ч.3 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» (норма статті закріплює право за Замовником на те, що його тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації). Зокрема, суд зробив висновок, що «Системний аналіз вказаних норм Закону дає підстави вважати, що право замовника включити до тендерної документації «іншу інформацію», яку він вважає за необхідне включити до неї, надане ч.3 ст. 22 Закону, обмежується, з огляду на те, що ця норма стосується інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством».
Як вбачається з електронної системи закупівель ТОВ «БУДМАКСПЛЮС» подані документи засвідчив електронним підписом.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що Замовником на момент виникнення спірних правовідносин не було порушено норм Закону № 922 та тендерна пропозиція учасника-переможця закупівлі не підлягала відхиленню згідно абзацу 3 п.1 ч.1 ст. 31 вказаного Закону.
Суд зазначає, що встановлені на думку відповідача порушення носять виключно формальний характер, оскільки не пов'язано із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету.
Щодо не зазначення в тендерній документації прізвища, ім'я та електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб Замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками.
Відповідно до п.17 ч.2 ст.22 Закону № 922 у тендерній документації зазначаються такі відомості: зокрема, електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі за ID: UA-2020-06-16-008836-c, відповідачем встановлено, що у тендерній документації позивача, як замовника, не зазначено електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками, чим порушено вимоги п.17 ч.2 ст.22 Закону № 922.
Судом враховано, що у тендерній документації позивача, як замовника, не вказано інформацію однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасникам. Одночасно, в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено контактну особу замовника, яка уповноважена здійснювати зв'язок з учасниками, а саме Роман Субчак - тел. НОМЕР_1 , електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
Водночас, суд враховує, що Верховним Судом у постанові від 27.01.2021 у справі № 140/15644/20 зазначено:
"Такий захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір про закупівлю, що наразі майже виконаний, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.
У ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів про закупівлю.
Крім того, відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є, відповідно, розірваним або зміненим.
У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою Східного офісу Держаудитслужби про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору про закупівлю.
З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов'язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним.
Критерій пропорційності передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Оскаржуваний висновок Східного офісу Держаудитслужби не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів сторін договору про закупівлю".
Аналогічні висновки зазначені в постанові Верховного Суду у справі № 500/3676/20 від 20.01.2021.
Суд встановив, що станом на 29.01.2021 Договір від 11.09.2020 № БДР-141/09-20 був не укладеним, й виконаним у повному обсязі, про що свідчить відповідний Звіт про виконання договору про закупівлю розміщений на сайті https://prozorro.gov.ua/.
Виконання вимоги, у запропонований спосіб, а саме шляхом розірвання договору, фактично спрямований не тільки до вже укладеного а і вже виконаного Договору , що призведе до порушення прав та інтересів сторін договору та матиме очевидно негативні, як фінансові так і репутаційні наслідки для позивача та переможця закупівлі ТОВ «БУДМАКСПЛЮС».
Більше того, виконання оскарженого Висновку фактично буде суперечити меті Закону України від 26.01.93 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та моніторингу, а також суперечити головним цілям діяльності Відповідача, як органу контролю за збереженням державних фінансових ресурсів. Оскільки застосування наслідків реституції в умовах фактично виконаних робіт, призведе до необхідності відшкодування вартості вже виконаних робіт за ціною на момент фактичного відшкодування, а не на умовах укладеного договору. В умовах інфляційних процесів у державі, вартість послуг, робіт і матеріалів постійно зростає, а тому вартість відшкодування вже виконаних робіт буде суттєво перевищувати вартість, визначену договором про закупівлю, на розірвання якого спрямована оскаржена Вимога.
Правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.05.2023 справа № 160/5890/22 зазначає наступне "в матеріалах справи відсутні докази того, що виявлені відповідачем порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, є непропорційною тяжкості порушень, а усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в спірному висновку спосіб призведе до порушення майнових прав та інтересів позивача та матиме негативні наслідки для його репутації, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. З цих підстав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірний висновок відповідача як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям, що передбачені ч.2 ст.2 КАС України, зокрема критерію пропорційності, а отже цей висновок є протиправним та підлягає скасуванню".
Отже, припинення зобов'язань призведе до непропорційно великих негативних наслідків для сторін договору - позивача та переможця.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
У ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд- ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" (03118 м. Київ, вул. Хотівська, 4 (літера А), код ЄДРПОУ 37264503) до Державної аудиторської служби України (04070, м.Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМАКСПЛЮС" (29013, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Прибузька, 2, код ЄДРПОУ 40947480) про визнання протиправним та скасування висновку, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі №826 від 24.09.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України в користь Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів" судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 (нуль) копійок.
Повний текст рішення складено 10.07.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова