Красилівський районний суд Хмельницької області
ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75
Справа №: 677/1032/25
10.07.2025 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюк Р.В., за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, заміжньої, на утриманні має 3 дітей, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
02.06.2025, близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків, передбачених п. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2013 року народження, в наслідок чого той здійснював образливі чіпляння, а саме висміював, перешкоджав у пересуванні малолітній ОСОБА_3 , 2013 року народження, чим принизив її людську гідність, чим вчинив діяння, що має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, однак не досяг чотирнадцятирічного віку, таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В ході судового розгляду ОСОБА_1 , після дослідження доказів, свою вину визнала, при цьому пояснила, що вищевказані дії її сина були викликані тим, що він вважав, що ОСОБА_3 здійснювала 01.06.2025 його відеозйомку і мала намір викласти це відео в соціальних мережах, а тому її син захищав своє право на приватність особистого життя та вимагав щоб ОСОБА_3 видалила той відеозапис та продемонструвала йому свій телефон, щоб він переконався у тому, що вона видалила відеозапис. Попросила пробачення у ОСОБА_3 за дії свого сина.
Опитана як свідок малолітня ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 01.06.2025 чекала на подругу, та побачила ОСОБА_2 , який сидів з дівчатами, дістала телефон, з наміром зробити відеозапис, але ОСОБА_2 помітив її дії та наказав не знімати його. Вона не зробила відеозапис та пішла далі у своїх справах. Наступного дня ОСОБА_2 звертався до неї з приводу видалення відеозапису, на що вона повідомила йому що не зробила відеозапис. В подальшому, того ж дня ОСОБА_2 знову звертався до неї з вимогою видалити відео. І вона знову сказала, що не має відео, бо не зробила його. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_2 втретє підійшов до неї, перегородив їй дорого велосипедом, притиснув її до огорожі та почав знову вимагати видалити відеозапис. Вона пояснила йому що не зробила відеозапису. Він почав вимагати показати зміст її телефону. Висміював її перед присутніми. Вона злякалась та почала плакати. Інші діти обступили її і теж приєдналися до дій ОСОБА_2 . Інші діти почали кидати їй на голову листя, встромляти гілля їй за спину під рюкзак. ОСОБА_2 насміхався з неї та вимагав показати телефон. Вона дуже сильно злякалася та продовжувала плакати. Вказані події тривали до моменту появи на місці події її матері, яка зробила зауваження ОСОБА_2 і той лише після цього припинив свої дії.
Опитана як свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в червні 2025 приблизно о 20 год. Їй зателефонувала знайома і повідомила, що над її (свідка) дочкою знущаються на стадіоні. Коли вона прибігла на стадіон, то побачила що ОСОБА_2 притиснув її дочку ОСОБА_3 велосипедом до огорожі та утримує. Інші діти обступили дочку. Дочка плакала. ОСОБА_2 вказав, що її дочка зняла його на телефон і відмовляється видалити відеозапис. Дочка пояснила, що не має такого відеозапису бо не зробила його.
Опитаний як свідок малолітній ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, влітку він гуляв з дівчатами, підійшла ОСОБА_3 і почала знімати його та дівчат на телефон, він запитав чого вона їх знімає, на що та розвернулась і пішла. Наступного дня він питав в неї чи є те відео, на що вона відповідала, що не має. В подальшому, того ж дня, він знову звертався до ОСОБА_3 і наказував видалити відео. Вона знову сказала, що не зробила відео. Ввечері, того ж дня, на стадіоні він перегородив їй дорогу велосипедом і почав вимагати, щоб та видалила відео та показала йому зміст свого телефон, щоб пересвідчитись у видаленні відео. Вона почала плакати. Він не хотів щоб оприлюднювалося його приватне життя. Визнав, що вимагати в ОСОБА_3 показати телефон було втручанням в її особисте життя, та що він не мав права обмежувати її в свободі пересування. Вказав, що він лише припустив наявність такого відеозапису у ОСОБА_3 , а також припустив, що вона може його опублікувати в соціальних мережах, однак будь яких даних, які б підтверджували його припущення не було. Визнає, що діяв відносно ОСОБА_3 неправомірно.
Згідно пояснень інспектора поліції ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено, що в ході проведення перевірки по заяві ОСОБА_4 було виявлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , внаслідок чого той вчинив щодо малолітньої ОСОБА_3 образливе чіпляння, а саме висміював, перешкоджав у пересуванні. ОСОБА_2 пояснював свої дії тим, що ОСОБА_3 незаконно здійснила його відеозйомку і вимагав видалити це відео та показати вміст її телефону, щоб пересвідчитись у видаленні відеозаспису. ОСОБА_3 заперечила здійснення нею такого відеозапису. При цьому, в ході проведення перевірки відомостей, які б підтвердили слова ОСОБА_2 щодо здійснення ОСОБА_3 відеозапису здобуто не було.
Відповідно до відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_2 утримував ОСОБА_3 шляхом блокування її руху за допомогою велосипеду, притискаючи її до огорожі.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, інспектора поліції, дослідивши відеозапис та матеріали справи суддя дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 416960 ОСОБА_1 ставиться в вину, що вона не забезпечила необхідних умов виховання свого сина ОСОБА_2 , у зв'язку з чим той вчинив дії, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Стаття 173 КУпАП встановлює відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Конституцією України (ст. 33) та Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на території України, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Таким чином, обмеживши малолітню ОСОБА_3 у свободі пересування, висміюючи її, малолітній ОСОБА_2 , який не досяг віку 14 років, вчиняв до потерплої дії образливого характеру, що має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що свідчить про неналежне виконання його матір'ю ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків щодо належного виховання сина в дусі поваги до прав та свобод інших людей, за що передбачена відповідальність ч 1 ст. 184 КУпАП, а тому її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена в судовому засіданні.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 , яка визнала свою вину, поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №416960, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.06.2025, DVD-диском із збереженим на ньому відеозаписом, свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, особу порушника, яка не працює, на утриманні має 3 неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності не притягувалась, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі передбаченому санкцією цієї статті.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. 283, ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Стягувач адміністративного стягнення у вигляді штрафу: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824, в особі органу що складав протокол: Відділення поліції №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, місцезнаходження: 31000, м. Красилів, вул. Грушевського, 46, Хмельницького району, Хмельницької області.
Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Красилівська ОТГ, отримувач: ГУК у Хмел.обл/Красилів. мтг/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA608999980314060542000022717; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягувач судового збору: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106. У графі призначення платежу платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер, та номер справи.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ про сплату штрафу та судового збору необхідно подати до Красилівського районного суду Хмельницької області (вул. Булаєнка, 4, м. Красилів, Хмельницький район, Хмельницька область). При направленні оригіналів платіжних документів засобами зв'язку (поштового/електронного), останні слід надсилати за поштовою адресою: АДРЕСА_2 , за електронною адресою: inbox@kr.km.court.gov.ua (із обов'язковим зазначенням «направляю квитанції по справі № 677/1032/25»).
У разі несплати штрафу в установлений законом строк, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р. В. Вознюк