ЄУН 193/738/25
Провадження 2/193/357/25
іменем України
10 липня 2025 року сел.Софіївка Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кравченко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
22 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 грн. на місяць до досягнення дитиною повноліття.
У обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що з 12 квітня 2022 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з нею і перебуває у неї на утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Оскільки відповідач має мінливий дохід, вважає достатнім розміром аліментів на утримання дитини є 5000 грн. щомісячно.
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, натомість разом з позовною заявою надала заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, натомість 07.07.2025 до суду надійшла заява, згідно змісту якої вказав, що просить розгляд справи провести без його участі, проти позову не заперечує. Крім того, надав довідку про заробітну плату з місця роботи.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Так, судом по справі встановлено, що сторони з 12 квітня 2022 року перебувають у шлюбі зареєстрованому Софїївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що в книзі реєстрації було зроблено запис за № 39 (а.с. 6). Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Софіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) , про що в книзі реєстрації було зроблено запис за № 79 (а.с.5).
На даний час сторони спільно не проживають. Дитина проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідкою Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області №690 від 22.05.2025 (а.с. 7).
Відповідно до ст.ст.180,181,182,183 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, відповідно дост. 182 СК України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.
Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.
Згідно з пунктом 17Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Позивачка просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно.
Відповідачем було надано довідку з Державної установи «Центр 5» від 20.02.2025 року, про те що він працює в цій установі та офіційного отримує заробітну плату, загальна сума якої складає з липня 2024 року по грудень 2024 року 82722,55 грн.
Отже відповідач має регулярний та стабільний дохід. Доводи позивачки про мінливий дохід відповідача не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Відомостей про наявність у відповідача інших офіційних доходів матеріали справи не містять.
Також в матеріалах справи відсутні докази наявності на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; не доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, тобто ті обставини, які необхідно встановити за вимогами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та стягує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але неменше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 1 211, 20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду, а саме з 22 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.О.Кравченко