Справа № 560/16647/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
11 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
11.04.2025 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 26.08.2024 посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області установлено факт розміщення реклами кафе "Feelingood coffee" по вул. Проскурівського Підпілля, 79, м. Хмельницького ФОП ОСОБА_1 іноземною мовою, чим порушено вимоги ст. 6 Закону України "Про рекламу", про що складений протокол про порушення законодавства про рекламу №0105 від 26.08.2024.
Рішенням відповідача про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу за №105 від 26.08.2024 за вказаним протоколом про порушення законодавства про рекламу розпочато справу про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 , який здійснює діяльність у кафе "Feelingood coffee" по АДРЕСА_1 .
Листом від 27.08.2024 відповідач звернувся до позивача, де зазначив, що в ході здійснення контролю за дотримання законодавства про рекламу було встановлено факт розміщення і розповсюдження по АДРЕСА_1 в кафе "Feelingood coffee" зовнішньої реклами "Feelingood coffee" іноземною мовою.
У листі відповідач просив надати: 1) копію договору з виробником реклами; 2) копію затвердженого макету з виробником реклами; 3) довідку про вартість виготовлення і розповсюдження реклами; 4) пояснення по факту порушення вказаної реклами; 5) копії установчих документів (виписка або свідоцтво про держреєстрацію).
09.09.2024 протоколом відповідача про порушення законодавства про рекламу №0110 установлено неподання інформації щодо виготовлення і розповсюдження реклами іноземною мовою, її вартості, яка розміщена по АДРЕСА_1 кафе "Feelingood coffee" ФОП ОСОБА_1 . Вказаним порушено вимоги ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу".
09.09.2024 рішенням відповідача №0110 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу розпочато справу про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 .
Листом від 09.09.2024 відповідач запросив позивача 24.09.2024 на розгляд справи за матеріалами про порушення законодавства про рекламу: а саме по факту неможливості встановлення вартості реклами іноземною мовою, розміщеної та розповсюдженої в кафе "Feelingood coffee" ФОП ОСОБА_1 , що знаходиться по АДРЕСА_1 .
24.09.2024 відповідач протоколом засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №0061 вирішено прийняти рішення про накладення штрафу за матеріалами справи (протокол №0110 від 09.09.2024 про порушення законодавства про рекламу) відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України "Про рекламу".
24.09.2024 рішенням відповідача №70 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу за фактом неможливості встановлення вартості виготовлення та розповсюдження реклами іноземною мовою "Feelingood coffee" по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 , накладено штраф у розмірі 299 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5083 грн.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР).
Відповідно до ст. 1 Закону №270/96-ВР рекламою є інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону №270/96-ВР вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, що правомірно використовується цією особою, належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, на якому розміщено власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу до такого приміщення, не вважається рекламою.
У даному випадку спірне рішення не містить в собі обґрунтувань або висновків відповідача стосовно того з яких саме підстав відповідач (його посадова особа) дійшов висновку про те, що розміщення на склі вхідних дверей напису "Feelingood coffee" із поряд зазначеним режимом роботи закладу, є зовнішньою рекламою.
Водночас, не може вважатися самою рекламою напис «Feelingood coffee», оскільки не містить таких ознак, передбачених приписами Закону, як призначеність формування або підтримання обізнаності споживачів реклами та їх інтерес щодо особи чи товару, оскільки не дає підстав для формування чи підтримання в будь-якій особі обізнаності щодо товару чи особи з огляду на відсутність прив'язки такої назви до певних товарів чи осіб.
Системний аналіз вказаних положень дає змогу дійти висновку, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб'єктом, не є рекламою у розумінні частини сьомої статті 8 та частини 6 статті 9 Закону України «Про рекламу».
Вказаний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі №323/3491/16-а, від 11.04.2018 року у справі №323/1766/17, від 04.09.2019 року у справі №1340/4421/18, від 11.11.2019 року у справі №323/1360/17, від 27.02.2020 року у справі №405/4704/15-а, від 25.03.2020 року у справі №461/4489/16-а, від 11.08.2021 року у справі №323/809/17.
Механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб'єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693).
Відповідно до п. 6 - 9 справа розглядається уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.
У разі надходження від суб'єкта реклами або його представника клопотання про відкладення розгляду справи уповноважена особа переносить дату та час розгляду справи у межах загального строку розгляду такої справи.
Справа розглядається за участю суб'єкта реклами або його представника.
Справа розглядається без участі суб'єкта реклами або його представника у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку.
У разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (п. 16 Порядку № 693).
Відповідно до положень частини другої статті 26 Закону №270/96-ВР органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
З аналізу наведених норм Закону №270/96-ВР та Порядку № 693 слідує, що Держспоживслужба та її територіальні органи зобов'язані повідомити рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи, та розглядають її за участю особи, щодо якої порушено справу. Розгляд справи за відсутності особи, щодо якої її порушено, можливий лише в тому випадку, коли таку особу своєчасно повідомлено про місце і час розгляду справи.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення відповідача про місце і час розгляду справи.
Так, з матеріалів справи встановлено, що запрошення для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а також інші документи направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 , в той час як місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_3 .
Отже, обов'язок щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу позивачем не дотримано.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що існують достатні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області №70 від 24.09.2024.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.