Єдиний унікальний номер справи 201/7483/22
Провадження № 1-кп/185/351/25
11 липня 2025 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022131370000667 від 11 квітня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 350 КК України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_8 ,
Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , строк якого спливає 02 серпня 2025 року, поза межами судового засідання, що стало підставою для звернення прокурора з клопотанням про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на його думку, не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив скасувати запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, просив скасувати запобіжний захід ОСОБА_5 .
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2025 року ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 02 серпня 2025 року, отже строк тримання під вартою закінчиться до наступного судового засідання. Однак закінчити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність у відкладенні судового засідання для дослідження доказів.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, судом враховується, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України встановлені під час застосування запобіжного заходу, продовжують існувати.
Також, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Під час розгляду питання щодо продовження на стадії судового розгляду ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом вивчалась можливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ Національної безпеки України, що згідно обвинувального акту було вчинено в умовах воєнного стану. І він розуміє, що його може очікувати покарання пов'язане з позбавленням волі. Не виключена можливість, продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності.
Колегія суддів зазначає, що наявність у обвинуваченого місця проживання, не є беззаперечною підставою для зміни обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні і ризиками визначеними ст. 177 КПК України.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Нові обставини, які б надавали можливість вирішення судом питання про скасування запобіжного заходу на більш м'який не виявлено.
Збереження обґрунтованої підозри є умовою продовження тримання особи під вартою. Обвинувачення ОСОБА_5 не змінено. Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.
Збереження обґрунтованої підозри є обов'язковою умовою продовження тримання особи під вартою. Обвинувачення ОСОБА_5 не змінено.
Враховуючи, викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції. (рішення у справі «Осипенко проти України»)
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Враховуючи вказану практику ЄСПЛ, вимоги ст. 183 КПК України, які наділяють суд дискреційними повноваженнями щодо питання визначення застави, однак при цьому зобов'язують суд визначити розмір застави застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, беручи до уваги стадію розгляду провадження, тривалість строку ув'язнення обвинуваченого, його особу, а також ризики, що суттєво зменшились, колегія суддів вважає, що в даному випадку можливо визначити наступний розмір застави.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, встановлюється у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів враховує те, що свідки в даному кримінальному провадженні вже допитані, що зменшує актуальність ризиків влив на свідків, а зменшення актуальності ризиків є підставою для зменшення розміру застави. Враховує також тривалість строку ув'язнення ОСОБА_5 , колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір застави до 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот грн. 00 копійок).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183, 331, 372 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 08 вересня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот грн. 00 копійок) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на визначений час;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він буде проживати без дозволу суду;
- повідомити суд про місце проживання і його зміну;
- здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт громадянина України, закордонний паспорт, інші документи , що дають право на виїзд за межі України.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3